Справа № 2-а-3995/11
іменем України
"08" листопада 2011 р.Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Савицького О.А.,
при секретарі Дикому Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, в приміщенні суду адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України про перерахунок пенсії, -
В серпні 2011 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з вказаним адміністративним позовом до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві просив суд: визнати дії відповідача щодо не проведення їй перерахунку державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю відповідно до положень ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»неправомірними; зобов'язати відповідача здійснити їй перерахунок та виплату державної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 50 та ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»починаючи з 01.10.2006 року.
Свої позовні вимоги позивач обгрунтовував тим, що він є інвалідом ІІ групи, внаслідок захворювання, пов'язаного з участю в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а тому повинен отримувати основну та додаткову пенсії відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Посилаючись на те, що розмір призначеної і виплачуваної йому пенсії не відповідають розмірам, встановленим цим Законом, та на відмову відповідача привести його у відповідність з останніми, позивач просив визнати дії відповідача неправомірними і зобов'язати його усунути зазначені порушення, провівши відповідні перерахунки.
Ухвалою суду від 08.11.2011 р. позовні вимоги ОСОБА_1 в частині вимог перерахунку пенсії, як особі, яка постраждала внаслідок чорнобильської катастрофи, починаючи з 01.10.2006 року до 15.02.2011 р. було залишено без розгляду.
До судового засідання позивач надав суду заяву, в якій просить суд здійснювати розгляд справи у його відсутність, заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач про час та місце розгляду справи оповіщався в установленому законом порядку, в судове засідання представник відповідача не з'явився на адресу суду, відповідачем були надіслані письмові заперечення, в яких відповідач зазначав, що діяв у відповідності з вимогами закону, вважав заявлені позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, просив суд в задоволенні позову відмовити, здійснювати розгляд справи за відсутності свого представника.
Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
У відповідності з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи, і це не оспорюється сторонами позивач є особою постраждалою внаслідок аварії на ЧАЕС 1 категорії - інвалідом ІІ групи, перебуває на обліку у відповідача і отримує пенсію по інвалідності ІІ групи в розмірі фактичних збитків відповідно до ст. ст. 54, 57 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Враховуючи те, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, він наділений державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у відповідному розмірі.
Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Частиною 1 ст. 67 цього Закону було встановлено, що конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій (передбачених цим Законом) підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.
За змістом ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам IІ групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах - 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника, у всіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по ІІ групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.
Пунктом 28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності з 01 січня 2008 року, внесено зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»:
текст ст. 50 Закону викладено у такій редакції: «Особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам I групи - 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; інвалідам II групи - 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність»;
текст ст. 54 Закону викладено у такій редакції: «У всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році: по I групі інвалідності - 220 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по II групі інвалідності - 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по III групі інвалідності - 180 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 - 1990 роках та осіб, евакуйованих у 1986 році із зони відчуження: по I групі інвалідності - 160 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по II групі інвалідності - 150 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по III групі інвалідності - 140 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; для інших інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою: по I групі інвалідності - 130 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по II групі інвалідності - 120 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по III групі інвалідності - 110 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; дітям-інвалідам - 70 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Судом достовірно встановлено, що з 01 січня 2008 р. відповідачем державна та додаткова пенсія виплачувалась у розмірах, встановлених вказаними статтями.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнано неконституційним положення пункту 28 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з 22 травня 2008 р. вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком, яка згідно з ст. 28 Закону України від 9 липня 2003 р. № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму визначеного законом для осіб, які втратили працездатність.
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач в своїх письмових поясненнях посилається на постанову КМУ від 28 травня 2008 р. за № 530, якою передбачено, що у всіх випадках розміри пенсій по інвалідності ІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, із числа учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 р., не можуть бути нижче 965,0 грн., а додаткова пенсія виплачується у розмірі 20% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Проте суд, критично оцінює вказану правову позицію сторони відповідача, що обчислення пенсій, виходячи з розміру, встановленого вищезазначеною постановою КМУ від 28 травня 2008 року № 530, є порушенням засад пріоритету законів над підзаконними актами, а тому при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Положення ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на думку суду, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого ч. 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»не уповноважено КМУ зменшувати конкретні суми компенсацій і допомоги, змінювати розмір допомоги на оздоровлення, встановлений Законом.
Частиною 1 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»було встановлено, що конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій (передбачених цим Законом) підвищуються КМУ відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.
Враховуючи особливий статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та обумовлену цим необхідність їх адекватного соціального захисту, Верховна Рада України вже у 2006 р. доповнила Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»ст. 71, в якій встановлено, що дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону (Закон № 231-V від 5 жовтня 2006 р.).
Відповідно до п. 6) ч. 1 ст. 92 Конституції України, виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а ст. 75 Конституції України встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Конституція України не надавала права парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім - своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів.
Як зазначено у Рішенні Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 р. № 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру.
Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.
Враховуючи вищевикладене, суд погоджується із позицією позивача щодо порушення його права на отримання основної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та 75 % мінімальної пенсії за віком, що розраховуються залежно від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що діяли на момент належної виплати
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією України чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, вирішуючи питання про спосіб захисту порушеного права, а також враховуючи положення ч. 2 ст. 11 КАС України (суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять) суд вважає за необхідне визнати дії відповідача щодо відмови в перерахунку позивачу щомісячної основної і додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в період з 15 лютого 2011 р. до 08 листопада 2011 р., передбачену ст. ст. 50 та 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»неправомірними; зобов'язати відповідача здійснити позивачу перерахунок і виплату пенсії по інвалідності (основної і додаткової) відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з 15 лютого 2011 р. до 08 листопада 2011 р. із розрахунку восьми мінімальних пенсій за віком та 75 % мінімальної пенсії за віком, що розраховуються залежно від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що діяли на момент належної виплати, за виключенням сум фактично проведеної виплати.
Позивач, як особа, що постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції, звільнений від сплати судових витрат.
Керуючись ст. ст. 2, 8, 10, 11, 13, 17-19, 69-71, 86, 94, 99, 100, 104, 158-163, 167, 185, 186, 254 КАС України; ст. ст. 3, 19, 22, 46, 64, 75, 92, 152 Конституції України; ст. ст. 48 - 50, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва про перерахунок пенсії -задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Києва, щодо відмови в перерахунку ОСОБА_1 щомісячної основної і додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в період з 15 лютого 2011 р. до 08 листопада 2011 р., передбачену статтями 50 та 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»-неправомірними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Києва здійснити ОСОБА_1 перерахунок і виплату пенсії по інвалідності (основної і додаткової) відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з 15 лютого 2011 р. до 08 листопада 2011 року із розрахунку восьми мінімальних пенсій за віком та 75 % мінімальної пенсії за віком, що розраховуються залежно від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що діяли на момент належної виплати, за виключенням сум фактично проведеної виплати.
В решті позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: