Справа № 2-а-3658/11
іменем України
"11" листопада 2011 р.Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Савицького О.А.,
при секретарі Дикому Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, в приміщенні суду адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Києва про перерахунок пенсії, -
22.07.2011 року позивачка звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Києва про перерахунок пенсії, в якому просить визнати діяння управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва, щодо нарахування і виплати несплаченої, як дитині війни підвищеної на 30% надбавки, починаючи з 01.01.2006 року по теперішній час -незаконною; зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити у повному обсязі недоплачену позивачці, як дитині війни щомісячну державну соціальну 30% надбавку, що передбачена ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»починаючи з 01.01.2006 року по 31.05.2011 рокупроіндексувавши її з урахуванням інфляції, що мала місце протягом вказаного періоду.
До судового засідання позивачка подала заяву, в якій просила здійснювати розгляд справи за її відсутності.
Представником відповідача було надіслано на адресу суду письмові заперечення на позов.
Ухвалою суду від 11.11.2011 року позов ОСОБА_1 в частині вимог з 01.01.2006 року до 22.01.2011 року - залишено без розгляду.
Згідно ч. 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, встановив.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Києва, що підтверджується пенсійним посвідченням позивачки.
На момент звернення позивачки до суду, нарахування їй доплати до пенсії в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком відповідачем не здійснено.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частинами 1, 2 статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з питань захисту прав людини. Згідно ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Позивачка є дитиною війни в розумінні Закону України "Про соціальний захист дітей війни", що не заперечується відповідачем, а відтак, на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України "Про соціальний захист дітей війни", в тому числі й право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6 зазначеного Закону.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою соціального забезпечення громадян, які відповідно до спеціального закону, є дітьми війни. Тобто, фактично ця щомісячна надбавка є формою реалізації конституційного права громадян, які є дітьми війни, на соціальний захист.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (в редакції від 22.05.2008) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Правовідносини, що виникають у процесі реалізації права на отримання надбавки до пенсії основані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. Як свідчить позиція Суду ЄС у справі Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом -відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в даному випадку це державна соціальна підтримка дітей війни, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, зокрема, щодо фізичних осіб без завчасного повідомлення про зміни в такій політиці чи поведінці, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.
Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Як зазначено у Рішенні Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання), зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру.
Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.
Враховуючи те, що позивачка є дитиною війни, вона наділена державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання надбавки до пенсії.
Наділивши дітей війни зазначеною соціальною гарантією, держава таким чином взяла на себе публічне зобов'язання забезпечити належний матеріальний рівень осіб, які є дітьми війни, тобто, між позивачкою і державою встановлено певний правовий зв'язок у визначеній сфері життєдіяльності, який характеризується наявністю зобов'язання держави забезпечити соціальний захист дітей війни.
Частиною 3 ст. 46 Конституції України встановлено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Іншими словами, пенсії та інші види соціальних виплат що є єдиним джерелом існування не можуть бути нижче від прожиткового мінімуму, який встановлюється законом.
Статтею 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" визначено, що прожитковий мінімум застосовується зокрема для: встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України; формування Державного бюджету України та місцевих бюджетів.
Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. При цьому частиною 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Враховуючи викладене, в контексті положень статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (в редакції від 22.05.2008) та частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд вважає за можливе застосувати для визначення розміру щомісячної доплати до мінімальної пенсії за віком розмір прожиткового мінімуму, оскільки в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується лише як коефіцієнт для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, що на думку суду, не суперечить вимогам частини 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Разом з тим, відповідно до п. 7 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік», який набрав чинності 19 червня 2011 р., установлено, що у 2011 р. норми і положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік».
Відповідно до ст. 6 Постанови КМУ від 06 червня 2011 р. №745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності з 23 липня 2011 р., установлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8 грн.
Таким чином, позивачка має право та законні підстави для отримання підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 22 січня 2011 р. по 22 липня 2011 р. Відповідно до ч. 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Частиною 2 ст. 11 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності своєї бездіяльності за період часу починаючи з 22 січня 2011 р. по 22 липня 2011 р., а тому суд приходить до висновку, що за зазначений період часу слід визнати протиправними бездіяльність відповідача, щодо відмови в нарахуванні позивачці щомісячної державної соціальної 30% надбавки до пенсії як дитині війни, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»і її виплати.
Оскільки дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції, яка передбачає виплату дітям війни підвищення у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, була відновлена з 22 травня 2008 р., а позивачці підвищення до пенсії виплачувалося у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то суд звертає увагу на те, що у період починаючи з 22 січня 2011 р. позивачці щомісячна соціальна допомога як дитині війни виплачується у розмірі, нижчому, ніж це передбачено чинним на період виплати законодавством, а тому недоотримані виплати підлягають перерахунку та виплаті, починаючи з 22 січня 2011 р. до 22 липня 2011 р., при цьому при нарахуванні відповідачем повинні бути враховані вищезазначені щомісячні виплати позивачці у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, які здійснювалися в період з 22 січня 2011 р. до 22 липня 2011 р.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа), а тому з Державного бюджету України на користь позивачки підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,4 грн.
Керуючись статтями Керуючись ст. ст. 2, 8, 10, 11, 13, 17-19, 69-71, 86, 94, 99, 100, 104, 128, 158-163, 167, 185, 186, 254 КАС України; ст. ст. 3, 19, 22, 46, 56, 64, 152 Конституції України; ст. 3, 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»; ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», п. 7 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік», ст. 6 Постанови КМУ «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету»суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва про про перерахунок пенсії -задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва, щодо відмови в нарахуванні і виплаті ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної 30% надбавки до пенсії як дитині війни, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період починаючи з 22 січня 2011 року по 22 липня 2011 року - протиправною.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну державну соціальну 30 % надбавку до пенсії, як дитині війни, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 22 січня 2011 року по 22 липня 2011 року, з врахуванням щомісячних виплат, які здійснювалися позивачці, як дитині війни, в період часу з 22 січня 2011 року по 22 липня 2011 року.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 03 (три) грн. 40 коп.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: