Справа № 2-11389/11
іменем України
"15" листопада 2011 р.Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Малинникова О.Ф.
при секретарі - Салійчук В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні усне клопотання ОСОБА_1 про надання строку для примирення в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, -
У вересні 2011 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, про розірвання шлюбу.
Позивач зазначив, що він з 20 листопада 1999 року перебуває у шлюбі з відповідачкою. Який був зареєстрований у Центральному відділі реєстрації шлюбів міста Києва з Державним Центром розвитку сім'ї, актовий запис № 2250 від 20 листопада 1999 року. Від шлюбу є дитина: неповнолітній син - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3. Спільне життя з позивачкою не склалося, між ними втрачено взаєморозуміння та почуття любові.
Подружні відносини не підтримують, спільного господарства не ведуть. Позивач посилаючись на те, що у подальшому сумісне життя і збереження сім'ї неможливе, спору щодо майна немає, просив шлюб розірвати зазначивши при цьому на його думку основну причину розпаду сім'ї це різниця характерів, відсутність між ним та Відповідачем взаєморозуміння і довір'я. Кожен з них має діаметрально протилежні погляди на шлюб, сім'ю через що між ними систематично виникають сварки.
У судовому засіданні позивач позов підтримав із зазначених у позовній заяві підстав. Та в своїх поясненнях доповнив наступне, що він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, а тимчасово проживає за адресою: АДРЕСА_2 окремо від відповідачки та дитини. Проти заявленого клопотання відповідачки на запитання суду заперечив та вважає, що зберегти сім'ю не можливо.
У судовому засіданні відповідачка, заперечуючи проти доводів позивача щодо підстав розірвання шлюбу, послалась на те, що між ними не було ніякої домовленості з питань, пов'язаних з розірванням шлюбу. Відповідачка у своїх поясненнях зазначила, що вона не згодна з викладеними позивачем обставинами та вважає, що вони прожили в шлюбі довгий час та виховали дитину, яка зараз проживає з відповідачкою. Також пояснила, що вона вважає, що їх сім'ю можливо зберегти хоча підтвердила, що не проживають з чоловіком разом, син проживає з нею. Відповідачка просила суд відкласти розгляд справи у зв'язку з вирішенням питань, пов'язаних з припиненням шлюбних відносин та місцем проживання їх дитини.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд вважає можливим надати сторонам строк для примирення.
Сторони прожили у шлюбі більше десяти років, від шлюбу мають не повнолітню дитину, сина, яку разом виховували, сторони на даний час не дійшли згоди щодо розірвання їх шлюбу та не навели мотивів, що сімейні відносини не можуть бути відновлені і тому суд вважає можливим надати строк для примирення.
Тому з урахуванням фактичних взаємин подружжя, мотивів і причин викладених ними є можливим надання їм строку для примирення з метою вирішення питання про можливість збереження сім'ї.
З огляду на викладене, на підставі ст. 111 Сімейного Кодексу України та керуючись: п. 7 ч. 1 ст. 201, ч. 5 ст. 191 ст. 293 ЦПК України, суд -
Розгляд справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - зупинити надати сторонам 6-ти місячний строк для примирення.
Справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу призначити в судове засідання на 14 травня 2011 року о 10 годині в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва, за адресою: м. Київ, вул.. Білоруська, 13, каб. 11 - для поновлення провадження.
Роз'яснити, що у разі неявки обох сторін по закінченню зазначеного строку у призначений день позов буде залишено без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: О.Ф. Малинников