ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 41/30517.10.11
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто ЗІП»
ДоКомунального підприємства «Шляхово -експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автошляхів та споруд на них Деснянського району»
м. Києва
Простягнення 6 480,84 грн.
Суддя Спичак О.М.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 -дов. № б/н від 18.07.2011 року;
від відповідача: не з'явився;
Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто ЗІП»звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства «Шляхово -експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автошляхів та споруд на них Деснянського району» м. Києва про стягнення 3 623,71грн. -основного боргу, 390,70 грн. -пені, 2 077,01 грн. -інфляційних втрат та 389,42 грн. -3% річних.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати пов'язані з розглядом цієї справи.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі укладених між сторонами договорів, позивач передав відповідачу запчастини для автомобілів МАЗ та обладнання до них, однак останній, всупереч умов договорів за поставлений товар своєчасно та в повному обсязі не розрахувався, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворився борг на суму 3623, 71 грн.
Ухвалою від 08.08.2011 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 05.09.2011 року.
Представник позивача в судовому засіданні 05.09.2011 року подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по справі, відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.
В судове засідання 05.09.2011 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 05.09.2011 року розгляд справи було відкладено на 19.09.2011 року.
Представник позивача в судовому засіданні надав усні пояснення по справі.
В судовому засіданні 19.09.2011 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог частково заперечував.
Крім того, в судовому засіданні 19.09.2011 року представники сторін подали клопотання про продовження строку вирішення спору по справі № 41/305, яке судом розглянуто та задоволено.
В судовому засіданні 19.09.2011 року у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 17.10.2011 року.
В судовому засіданні 17.10.2011 року представник позивача надав усні пояснення по справі, відповідно до яких просив суд позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судове засідання 17.10.2011 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в матеріалах справи доказами.
В судовому засіданні 17.10.2011р. на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши подані документи, господарський суд, -
15 травня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авто ЗІП»(далі - позивач) та Комунальним підприємством «Шляхово-експлуатаційну управління по ремонту та утриманню автошляхів та споруд на них Деснянського району» м. Києва (далі -відповідач) укладено договір купівлі -продажу № 7.
06 лютого 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авто ЗІП»(далі - постачальник, позивач) та Комунальним підприємством «Шляхово-експлуатаційну управління по ремонту та утриманню автошляхів та споруд на них»Деснянського району м. Києва (далі -покупець, відповідач) укладено договір поставки № 9 (далі-Договір).
В силу положень до п.п. 1.1, 1.2, Договору, постачальник зобов'язувався передати у певний термін у власність покупцю замовлений товар -запчастини для автомобілів МАЗ та обладнання до них, належної якості, а покупець зобов'язувався придбати товар та своєчасно сплатити його на умовах даного Договору.
Чіткий асортимент, кількість та вартість товару визначається у накладних на товар, які після складання становлять невід'ємну частину цього Договору.
Поставка товару здійснюється за попередньою заявкою покупця, яку він складає на підставі асортиментного переліку постачальника. Заявка, складена покупцем, є приблизною і уточнюється під час виборки товару на складі постачальника. Остаточний узгоджений асортимент та кількість товару вказується у видатковій накладній на товар. Підпис відповідальної особи від покупця на накладній та/або видача постачальнику довіреності засвідчує факт погодження між покупцем і продавцем ціни, кількість та якість товару (п.2.1 Договору).
Умови ціни та порядок розрахунків сторони обумовили розділом - 3 Договору, відповідно до якого ціна за одиницю товару вказується у видатковій накладній, за якою товар передається покупцю. Орієнтовна вартість договору з ПДВ складає 90 000, 00 грн. Покупець здійснює оплату за товар згідно накладної шляхом переказу коштів на розрахунковий рахунок постачальника, але кінцевий розрахунок за придбаний товар здійснюється не пізніше 30 календарних днів з дати отримання товару. Розрахунок проводиться у національній валюті (гривні). Форма розрахунку -безготівкова.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов Договору протягом 2006-2007рр. поставив відповідачу товар (запчастини для автомобілів МАЗ та обладнання до них), що підтверджується видатковими накладними скріплених печаткам та підписами обох сторін (належним чином завірені копії містяться в матеріалах справи). Проте, відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості поставленого товару своєчасно та в повному обсязі не виконав, у зв'язку з чим у останнього перед позивачем утворився борг на суму 3623, 71 грн., що засвідчується актом звірки взаєморозрахунків.
Таким чином, станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, належних доказів на спростування обставин, викладених позивачем не надав.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 3623, 71 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.
Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Пунктом 5.1. Договору, встановлено, що за порушення терміну поставки запасних частин за цим договором, постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня, від суми недопоставленого товару за кожен день прострочення.
Позивач за прострочення строків сплати коштів за поставлений товар керуючись п. 5.1. Договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 390, 70 грн.
Здійснивши перерахунок пені в межах періодів визначених позивачем, з урахуванням строків розрахунку визначених додатками до Договору та дати внесення проплат, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 388, 72 грн.
Крім того позивач, посилаючись на статтю 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути на свою користь інфляційні втрати в розмірі 2077, 01 грн. та 3 % річних в розмірі 389, 42 грн.
Згідно статті 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Здійснивши перерахунок інфляційних втрат та 3 % річних, зважаючи на прострочення відповідачем грошового зобов'язання, господарський суд прийшов до висновку, що зазначені нарахування здійснено позивачем не вірно, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, а саме інфляційні втрати в сумі 2002, 01 грн. та 3 % річних в сумі 389, 12 грн., перерахунок яких здійснено в межах періодів визначених позивачем.
Також, позивач просить стягнути з відповідача окрім витрат на сплату держаного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення, витрати на оплату послуг адвоката в сумі 3000, 00 грн.
Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини третьої статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України “Про адвокатуру”.
Згідно з ст. 12 Закону України "Про адвокатуру”, оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.
В обґрунтування стягнення адвокатських витрат у розмірі 3000, 00 грн. позивач надав квитанцію до прибуткового касового ордера № 45 від 03.08.2011 року на суму 3000, 00 грн., Договір про надання правової допомоги № 0108/2 від 01.08.2011 року та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 3767 від 25.06.2009 року.
Враховуючи обставини справи та суму позову, господарський суд приходить до висновку, що витрати на оплату послуг адвоката є неспіврозмірними сумі позову, тобто явно завищеними, а тому з урахуванням всіх обставин справи на думку господарського суду підлягають до стягнення в сумі 800, 00 грн. (Роз'яснення Вищого Арбітражного суду від 04.03.98 р. N 02-5/78 ).
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 82-85 ГПК України господарський суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Деснянського району»м. Києва (02217, м. Київ, вул. М. Закревського, буд. 29, код ЄДРПОУ 04590234) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто ЗІП»(02068, м. Київ, вул. Ревуцького, 29, кв. 64, код ЄДРПОУ 33495369) 3623 (три тисячі шістсот двадцять три) грн. 71 коп. основного боргу, 388 (триста вісімдесят вісім) грн. 72 коп. пені, 2002 (дві тисячі дві) грн. 01 коп. інфляційних втрат, 389 (триста вісімдесят дев'ять) грн. 12 коп. 3 % річних, 800 (вісімсот) грн. 00 коп. витрат на сплату послуг адвоката, 100 (сто) грн. 78 коп. державного мита та 233 (двісті тридцять три) грн. 19 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом (стаття 85 Господарського процесуального кодексу України).
Суддя О.М. Спичак
Дата підписання рішення:
25.10.2011 року.