ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 37/27226.10.11
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «АТОН-ХХІ»
доПублічного акціонерного товариства «Сведбанк»
провизнання виконаними кредитних договорів, припиненням дії договорів застави та зобов'язання вчинити дії
Суддя Гавриловська І.О.
У судових засіданнях брали участь:
Від позивача: ОСОБА_1, дов. б/н від 17.08.2010 р.
Від відповідача: ОСОБА_2 дов. № 02-04/799 від 25.11.2010 р., ОСОБА_3, дов. від 21.04.2011 р.
Від третьої особи: ОСОБА_1, дов. № б/н від 17.08.2010 р.
Товариство з обмеженою відповідальністю «АТОН-ХХІ»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Сведбанк»про визнання виконаними та такими, що закінчили свою дію, кредитних договорів № 204-К/КДР від 07.06.2006 р. та № 508 К-Т22.08.2006 р. від 20.11.2006 р., укладених між ТОВ «АТОН-XXI»та АКБ «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого є АТ «Сведбанк»; припинення дії договорів застави, укладених між ТОВ «АТОН-XXI»та АКБ «ТАС-Комерцбан», правонаступником якого є АТ «Сведбанк», № б/н від 08.06.2006 р., № б/н від 20.11.2006 р. та № 59-І-Т 12.02.06 від 24.11.2006 р.; зобов'язання АТ «Сведбанк»подати реєстратору заяву про припинення обтяжень, внесених до державного реєстру обтяжень рухомого майна, а саме: номер обтяження № 8432295; об'єкт обтяження -майнові права на отримання лізингових платежів згідно договорів оперативного лізингу № 134/ОЛ, № 135/ОЛ, № 136/ОЛ, № 137/ОЛ від 17.05.2006 р., підстава накладення -договір застави майнових прав від 08.06.2006 р.; номер обтяження № 4141383; об'єкт обтяження -основні засоби -екструзій на лінія з головкою та формуючим інструментом для виготовлення профілю з вспіненого ПС, модель МІ-PS65, підстава накладення -договір застави від 20.11.2006 р.; номер обтяження № 8367859; об'єкт обтяження -майнові права на отримання лізингових платежів згідно договору оперативного лізингу № 154 від 11.10.2006 р.; підстава накладення -договір застави майнових прав № 59-І-Т 12.02.06 від 24.11.2006 р.
Ухвалою суду від 02.09.2011 р. було порушено провадження у даній справі № 37/272 та призначено її розгляд на 14.09.2011 р., зобов'язано сторін надати певні документи.
Представник позивача у судове засідання 14.09.2011 р. не з'явився, витребуваних ухвалою суду від 02.09.2011 р. документів не надав.
Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 12.09.2011 р. від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду даної справи у зв'язку з неможливістю його представника з'явитись у призначене судове засідання.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав, про причини неявки суду не повідомив, хоча про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 05.09.2011 р., яке підтверджує отримання відповідачем 09.09.2011 р. ухвали про порушення провадження у даній справі.
Враховуючи наведене, у зв'язку з нез'явленням представників сторін у призначене судове засідання та невиконанням ними вимог ухвали суду від 02.09.2011 р., що перешкоджає вирішенню спору у даному судовому засіданні, суд відклав розгляд даної справи № 37/272 до 12.10.2011 р.
Представник позивача у судовому засіданні 12.10.11 р. підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити та надав витребувані судом документи.
Представник відповідача пояснив, що позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню, надав письмовий відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог у зв'язку з тим, що у позивача існує заборгованість перед банком зі сплати пені за кредитним договором № 204-К/КРД від 07.06.2006 року та кредитному договору № 508К-Т 22.087.06 від 20.11.2006 року, що підтверджується відповідною довідкою. Пунктом 10.7 даних договір передбачено, що ці договори вступають в силу з моменту їх підписання і діють до повного погашення кредиту, сплати процентів, комісій, можливих штрафних санкцій і до повного виконання усіх умов даного договору. Оскільки у позивача існує несплачена пеня, то зазначені договори є діючими та не можуть бути визнані виконаними, та такими, що закінчили свою дію. Стосовно позовної вимоги про зобов'язання АТ «Сведбанк»подати реєстратору заяву про припинення обтяжень внесених до державного реєстру обтяжень рухомого майна не відповідає передбаченим п. 2 статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України способам захисту цивільних прав та інтересів.
Враховуючи наведене, з метою дослідження доказів у справі, судом була оголошена перерва у судовому засіданні до 26.10.2011 р.
Представник позивача у судовому засіданні 26.10.2011 р. подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій лише просив зобов'язати АТ «Сведбанк»вчинити дії щодо припинення обтяжень належного ТОВ «АТОН-ХХІ»рухомого майна, внесених до державного реєстру, а саме: номер обтяження № 8432295; об'єкт обтяження -майнові права на отримання лізингових платежів згідно договорів оперативного лізингу № 134/ОЛ, № 135/ОЛ, № 136/ОЛ, № 137/ОЛ від 17.05.2006 р., підстава накладення -договір застави майнових прав від 08.06.2006 р.; номер обтяження № 4141383; об'єкт обтяження -основні засоби -екструзійна лінія з головкою та формуючим інструментом для виготовлення профілю з вспіненого ПС, модель МІ-PS65, підстава накладення -договір застави від 20.11.2006 р.; номер обтяження № 8367859; об'єкт обтяження - майнові права на отримання лізингових платежів згідно договору оперативного лізингу № 154 від 11.10.2006 р.; підстава накладення -договір застави майнових прав № 59-І-Т 12.02.06 від 24.11.2006 р.
Розглянувши дану заяву, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач вправі до прийняття рішення у справі, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову. Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову.
Відмова від позову можлива повністю або частково. Відмова від позову повністю має місце, коли заявлено одну вимогу, або, якщо заявлено кілька вимог, і позивач відмовився від усіх вимог. Відмова від позову частково можлива у випадку, коли заявлено кілька вимог, і позивач відмовився не від усіх заявлених вимог. Якщо позивач відмовився від позову, провадження у справі припиняється повністю або в частині вимог, щодо яких заявлено про відмову. Після цього позивач не вправі знову заявляти вимогу, від якої він відмовився.
В позовній заяві від 30.08.2011 р. № 30/08/11-01 позивач заявляв три вимоги, а саме: визнати виконаними кредитних договорів, припинити дію договорів застави та зобов'язання подати реєстратору заяву про припинення обтяжень внесених до державного реєстру обтяжень рухомого майна. В той час, зі змісту поданої позивачем заяви про уточнення позовних вимог вбачається, що в прохальній частині даної зави він просить суд лише зобов'язати АТ «Сведбанк»вчинити дії щодо припинення обтяжень належного ТОВ «АТОН-ХХІ»рухомого майна, внесених до державного реєстру, тобто фактично він частково відмовився від позову.
Якщо позивач частково відмовився від позову, провадження у справі припиняється в частині вимог, щодо яких заявлено про відмову.
Оскільки зі змісту заяви про уточнення позовних вимог вбачається, що позивачем не заявлено про часткову відмову від позову, то суд не приймає дану заяву до розгляду та розглядає спір в межах позовних вимог, що заявлені позивачем в позовній заяві.
Представник відповідача повторно проти позову заперечив, пояснив, що позовні вимоги не визнає, вважає їх безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
07.06.2006 року між Акціонерно-комерційним банком «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Сведбанк», та ТОВ «АТОН-ХХІ»було укладено кредитний договір № 204-К/КРД, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кошти в розмірі 215 602,73 грн. під 19,5 % річних, строком з 08.06.2006 року до 06.06.2009 р., а позичальник був зобов'язаний повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати свої зобов'язання у повному обсязі у строки, передбачені цим договором.
20.06.2006 року між Акціонерно-комерційним банком «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Сведбанк», та ТОВ «АТОН-ХХІ»було укладено кредитний договір № 508 К-Т 22.08.06, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кошти в розмірі 607 464,00 грн. під 20 % річних, строком з 20.06.2006 року до 19.06.2009 р., а позичальник був зобов'язаний повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати свої зобов'язання у повному обсязі у строки, передбачені цим договором.
Пунктом 10.7 даних договорів договору передбачено, що договори вступають в силу з моменту їх підписання і діють до повного погашення кредиту, сплати процентів, комісій, можливих штрафних санкцій і до повного виконання усіх умов цього.
Для забезпечення зобов'язань за кредитним договором № 204-К/КРД від 07.06.2006 р. між Акціонерно-комерційним банком «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Сведбанк», (заставодержатель) та ТОВ «АТОН-ХХІ»(заставодавець) був укладений договір застави майнових прав від 08.06.2006 р., відповідно до умов якого позивач передав у заставу заставодержателю право вимоги продавця на отримання лізингових платежів по договорах оправного лізингу № 134, 135,136,137 від 17.06.2006 р., укладених між заставодавцем та ЗАТ ВТФ «Сіверянка».
05.02.2009 р. до Державного реєстру обтяжень рухомого майна було внесено запис про обтяження рухомого майна, а саме: номер обтяження № 8432295; об'єкт обтяження -майнові права на отримання лізингових платежів згідно договорів оперативного лізингу № 134/ОЛ, № 135/ОЛ, № 136/ОЛ, № 137/ОЛ від 17.05.2006 р., підстава обтяження -договір застави майнових прав від 08.06.2006 р.
З метою забезпечення зобов'язань за кредитним договором № 508К-Т 22.08.06 від 20.11.2006 р., між Акціонерно-комерційним банком «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Сведбанк» (заставодержатель) та ТОВ «АТОН-ХХІ»(заставодавець) був укладений договір застави від 20.11.2006 р., відповідно до умов якого на забезпечення виконання заставодавцем основного зобов'язання, заставодавець передав у заставу заставодержателю належні йому на праві власності основні засоби -екструзійну лінію з головкою та формуючим інструментом для виготовлення профілю з вспіненого ПС, модель МІ-РS65.
30.11.2006 р. до Державного реєстру обтяжень рухомого майна було внесено запис про обтяження рухомого майна, а саме: номер обтяження № 4141383; об'єкт обтяження -основні засоби -екструзійна лінія з головкою та формуючим інструментом для виготовлення профілю з вспіненого ПС, модель МІ-PS65, підстава накладення -договір застави від 20.11.2006 р.
Крім того, на забезпечення вимог заставодержателя, що випливають з кредитного договору № 508К-Т22.08.2006р від 20.11.2006 р., а також всіх додаткових угод, що будуть укладені до нього, в тому числі щодо суми зобов'язань, строків їх виконання, розміру процентів (комісій) та інших умов, заставодавець передав у заставу заставодержателю право вимоги продавця на отримання лізингових платежів по договору оперативного лізингу № 154 від 11.10.2006 р., укладених між заставодавцем та ПП «Лідер VTM». Вартість предмету застави складає 598 362,57 грн.
14.09.2009 р. до Державного реєстру обтяжень рухомого майна було внесено запис про обтяження рухомого майна за номером обтяження № 8367859; об'єкт обтяження -майнові права на отримання лізингових платежів згідно договору оперативного лізингу № 154 від 11.10.2006 р.; підстава накладення -договір застави майнових прав № 59-І-Т 12.02.06 від 24.11.2006 р.
Позивач вважає, що зобов'язання за договорами застави є припиненим, оскільки він повністю виконав свої зобов'язання за кредитним договором № 204-К/КРД від 07.06.2006 р. та кредитним договором № 508 К-Т 22.08.06 від 20.06.2006 р., в частині погашення суми кредиту та сплати процентів за його користування. Наявність довідки відповідача про відсутність заборгованості по кредитних договорах в частині погашення кредиту та сплати процентів підтверджує належне виконання позивачем своїх зобов'язань по кредитному договору. Таким чином, оскільки кредитні договори фактично припинили свою дію у зв'язку з їх повним виконанням, то договір застави майнових прав від 08.06.2006 р., договір застави майнових прав від 08.06.2006 р., договір застави екструзійної лінії від 20.06.2006 р. та договір застави майнових прав № 59-І-Т 12.02.06 від 24.11.2006 р., на думку позивача, також є припиненими у зв'язку із припиненням зобов'язання забезпеченого заставою.
Позивач стверджує, оскільки договори застави підлягають визнанню припиненими, правові підстави для існування обтяження рухомого майна належного ТОВ «АТОН-ХХІ», внесеного до державного реєстру обтяжень рухомого майна, відсутні.
За наведених обставин позивач просить Господарський суд міста Києва визнати виконаними та такими, що закінчили свою дію, кредитні договори № 204-К/КДР від 07.06.2006 р. та № 508 К-Т22.08.2006 р. від 20.11.2006 р., укладених між ТОВ «АТОН-XXI»та АКБ «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого є АТ «Сведбанк»; припинення дії договорів застави, укладених між ТОВ «АТОН-XXI»та АКБ «ТАС-Комерцбан», правонаступником якого є АТ «Сведбанк», № б/н від 08.06.2006 р., № б/н від 20.11.2006 р. та № 59-І-Т 12.02.06 від 24.11.2006 р.; зобов'язання АТ «Сведбанк»подати реєстратору заяву про припинення обтяжень, внесених до державного реєстру обтяжень рухомого майна, а саме: номер обтяження № 8432295; об'єкт обтяження -майнові права на отримання лізингових платежів згідно договорів оперативного лізингу № 134/ОЛ, № 135/ОЛ, № 136/ОЛ, № 137/ОЛ від 17.05.2006 р., підстава накладення -договір застави майнових прав від 08.06.2006 р.; номер обтяження № 4141383; об'єкт обтяження -основні засоби -екструзій на лінія з головкою та формуючим інструментом для виготовлення профілю з вспіненого ПС, модель МІ-PS65, підстава накладення -договір застави від 20.11.2006 р.; номер обтяження № 8367859; об'єкт обтяження -майнові права на отримання лізингових платежів згідно договору оперативного лізингу № 154 від 11.10.2006 р.; підстава накладення -договір застави майнових прав № 59-І-Т 12.02.06 від 24.11.2006 р.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити грошові кошти) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу. Зобов'язання мають ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
У відповідності до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
При цьому, згідно ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Для належного виконання зобов'язань статтею 546 ЦК України передбачені такі види забезпечення виконання зобов'язання, як неустойка, порука, гарантія, застава, при тримання, завдаток. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Згідно ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Відповідно до ч. 1 ст. 593 ЦК України право застави припиняється у разі: припинення зобов'язання, забезпеченого заставою; втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави; реалізація предмета застави; набуття заставодержателем права власності на предмет застави. Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом.
Предметом спору у даній справі є вимоги ТОВ «АТОН-ХХІ»визнати виконаними та такими, що закінчили свою дію, кредитні договори, припинити дію договорів застави та зобов'язати ПАТ «Сведбанк»вчинити дії щодо виключення з державного реєстру обтяжень рухомого майна записи про обтяження майна, належного ТОВ «АТОН-ХХІ», за номерами 8432295, 4141383 та 8367859, у зв'язку з тим, що заставодавцем було виконане зобов'язання забезпечене заставою.
Суд на підставі встановлених обставин справи та умов укладених договорів з посиланням на положення діючого законодавства зазначає наступне.
Пунктом 5.1 договору застави майнових прав від 08.06.06 р. та договору застави майнових прав № 59 І-Т 15.02.06 від 24.12.2006 р. зазначено, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання зобов'язань за договором кредиту та будь-якими додатковими угодами до нього.
Пунктом 20 договору застави від 20.11.2006 р. передбачено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та нотаріального посвідчення і діє до повного виконання основного зобов'язання чи настання одного з випадків, з якими чинне законодавство пов'язує припинення права застави.
Отже, з аналізу вищезазначених пунктів договору вбачається, що умовою припинення застави є повне виконання боржником своїх зобов'язань за кредитними договорами.
Умовами пунктів 10.7. кредитних договорів, укладених між позивачем та відповідачем, встановлено, що договори діють до повного погашення кредиту, сплати процентів, комісій, можливих штрафних санкцій і до повного виконання усіх умов цього договору.
Відповідач у своїх твердження та доказах стверджував про наявність зобов'язань між сторонами за кредитними договорами.
Позивачем не спростовані твердження відповідача про наявність у ТОВ «»АТОН-ХХІ»заборгованості зі сплати штрафних санкцій у вигляді пені за порушення виконання зобов'язань з виконання кредитних договорів. У зв'язку з цим суд приходить до висновку про наявність зобов'язань за кредитним договором № 204-К/КРД від 07.06.2006 р. та кредитним договором № 508 К-Т 22.08.06 від 20.06.2006 р., у зв'язку з чим вимога про визнання договорів кредиту виконаними та такими, що закінчили свою дію є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Умовами частини 1 ст. 593 ЦК України встановлено, що право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.
У зв'язку з тим, що зобов'язання, забезпечене заставою, свою дію не припинило, то підстави для припинення дії договорів застави, укладених між ТОВ «АТОН-ХХІ»та АКБ «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого є АТ «Сведбанк», № б/н від 08.06.2006 р., № б/н від 20.11.2006 р. та № 59-І-Т 12.02.06 від 24.11.2006 р., відсутні.
Вимога про зобов'язання вчинити дії щодо вилучення відповідних записів з Державного реєстру обтяжень рухомого майна є похідною та такою, що може підлягати задоволенню у випадку припинення дії основного зобов'язання. Оскільки дія основного не припинилася, то діють і договори про застави, що забезпечують виконання зобов'язання за кредитними договорами, а отже і відсутні підстави для виключення запису про обтяження рухомого майна з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
Крім того, судом зазначається, що вимога про зобов'язання відповідача вчинити дії щодо припинення обтяжень належного ТОВ «АТОН-ХХІ»рухомого майна, та подати заяву про припинення і виключення з реєстру обтяжень рухомого майна, записів внесених до державного реєстру, а саме: номер обтяження № 8432295; об'єкт обтяження -майнові права на отримання лізингових платежів згідно договорів оперативного лізингу № 134/ОЛ, № 135/ОЛ, № 136/ОЛ, № 137/ОЛ від 17.05.2006 р., підстава накладення -договір застави майнових прав від 08.06.2006 р.; номер обтяження № 4141383; об'єкт обтяження -основні засоби -екструзій на лінія з головкою та формуючим інструментом для виготовлення профілю з вспіненого ПС, модель МІ-PS65, підстава накладення -договір застави від 20.11.2006 р.; номер обтяження № 8367859; об'єкт обтяження -майнові права на отримання лізингових платежів згідно договору оперативного лізингу № 154 від 11.10.2006 р.; підстава накладення -договір застави майнових прав № 59-І-Т 12.02.06 від 24.11.2006 р., то суд зазначає наступне.
Конституцією України закріплений обов'язок держави забезпечувати захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання (стаття 13), та передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 55).
Зазначені положення Конституції України реалізовані у статті 15 ЦК України, відповідно до якої кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також у статті 20 ГК України, згідно з якою держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов'язку по відновленню порушеного права на порушника.
Таким чином, у разі порушення законних прав та інтересів осіб, суд зобов'язаний їх захистити у спосіб, передбачений, зокрема, статтею 16 ЦК України, частиною 2 статті 20 ГК України.
Способи захисту цивільних прав та інтересів передбачені ст. 16 ЦК України.
Отже, рішення суду про визнання права повинно бути спрямовано на відновлення порушеного, оспорюваного чи невизнаного права.
Відповідно до ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі:
1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві, крім: спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України, міждержавних договорів та угод віднесено до відання інших органів;
2) справи про банкрутство;
3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.
Чинним процесуальним законодавством не передбачено повноважень суду щодо встановлення юридичного факту.
Рішення суду є правозахисним актом, однак способи захисту повинні кореспондуватись з повноваженнями суду, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Визначення позивачем у цій частині вимог спосіб захисту не відповідає передбаченим законодавствам способам захисту цивільних прав, у зв'язку з чим, суд прийшов до висновку відсутність правових підстав для захисту права позивача обраним ним шляхом.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 30.03.2011 р. у справі № 21/218-10.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог, а отже підстави для задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «АТОН-ХХІ»відсутні.
Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 11, 16, 525, 526, 572, 651 Цивільного кодексу України, ст. ст. 192, 193 Господарського кодексу України ст. ст. 22, 32, 33, 49, 55, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-
1. У позові відмовити повністю.
2. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Суддя Гавриловська І.О.
Повне рішення складено
31.10.2011 р.