Справа № 22-ц-1124 Головуючий у 1-й інстанції Шелєхова А.В.
Категорія 36 Суддя-доповідач Сибільова Л.О.
12 вересня 2006 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Рибалки В.Г.
суддів - Сибільової Л.О., Попруги С.В.
з участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М. розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Зарічного районного суду м.Суми від 13 червня 2006 року у справі за клопотанням ОСОБА_2 та мирового судді судової дільниці № 5 Калінінського району м. Чебоксари Чувашської Республіки Російської Федерації про визнання та виконання в Україні рішення зазначеного суду від 19 грудня 2005 року про стягнення аліментів та державного мита з ОСОБА_1,-
встановила:
Ухвалою Зарічного районного суду м.Суми від 13 червня 2006 року клопотання ОСОБА_2 задоволено.
Визнане і допущене до виконання на території України заочне рішення мирового судді судової дільниці № 5 Калінінського району м. Чебоксари Чувашської Республіки Російської Федерації від 14 листопада 2005 року частково. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання двох дітей - сина ОСОБА_3, і доньки ОСОБА_4, в розмірі 1/3 частини заробітку чи іншого доходу щомісяця, починаючи з 12 вересня 2005 року до їх повноліття.
В апеляційній скарзі на ухвалу суду ОСОБА_1, посилаючись на його тяжке захворювання, необхідність постійного лікування та стороннього догляду за ним, на те, що позивачка отримує допомогу на дітей за місцем проживання, просить переглянути рішення мирового судді судової дільниці № 5 Калінінського району м.Чебоксари Чувашської Республіки, відмінити або зменшити розмір сплати аліментів.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, вияснивши правові позиції сторін, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, вищезазначеним рішенням іноземного суду стягнено з ОСОБА_1 аліменти в розмірі 1/3 частини його заробітку чи іншого доходу на утримання дітей, а також державне мито в доход держави в розмірі 100 рублів.
Визнаючи і допускаючи до виконання на території України зазначене рішення в частині стягнення аліментів, суд одночасно прийшов до висновку про відмову в цьому в частині стягнення з відповідача мита, оскільки в цій частині рішення суперечить законодавству України - ОСОБА_1 є інвалідом 1 групи.
Задовольняючи клопотання ОСОБА_2, суд зазначив в ухвалі, що рішення іноземного суду, з яким ОСОБА_1 не згодний по суті, в Частині стягнення аліментів не суперечить законодавству України. Цей висновок суду узгоджується з матеріалами справи. Правових підстав для відмови в визнанні рішення іноземного суду, яке відповідач не оскаржував, чи зміни його в цій частині не вбачається. Керуючись ст.ст.ЗОЗ, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а ухвалу Зарічного районного суду м.Суми від 13 червня 2006 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.