ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
10 листопада 2011 р. Справа № 5010/2085/2011-2/119
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Круглової О. М., при секретарі судового засіданні Кошилович М.П., розглянувши матеріали справи
за позовом: Управління освіти Коломийської міської ради, вул.Кобринського,10, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200
до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_1
про стягнення 2718,75 грн. збитків
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_3 - юрист, (доручення №511/01-19/05 від 20.07.2011р.)
від відповідача: ОСОБА_4 - представник, (довіреність №б/н від 09.11.2011р.).
Позивач звернувся до суду з позовною заявою за вх.№3532 від 25.10.10 про стягнення з відповідача 2718,75 грн. збитків.
Представник позивача в засіданні суду позов підтримав. В обґрунтування вимог посилається на акт ревізії фінансової господарської діяльності Управління освіти Коломийської міської ради за період з 01.05.09 по 30.04.11 №920-21/12 від 05.07.11, який складений в результаті планової ревізії Коломийським районним регіональним контрольно-ревізійним відділом. Вказаним актом встановлено завищення цін відповідачем при постачанні продуктів позивачу, а саме "овочі" в асортименті проти цін, встановлених в договорі, укладеного за результатами тендеру.
Відповідач подав відзив на позовну заяву за Вх.№9464/2011 свх від 10.11.11, в якому позов не визнав з мотивів, що постачання здійснювалось за цінами, що були узгоджені з позивачем відповідно п.4.3 Договору На закупівлю та постачання продуктів харчування №26 від 16.02.10. В підтвердження погодження цін представив суду протоколи засідання тендерного комітету Управління освіти Коломийської міської ради щодо змін цін на продукти харчування №2 від 20.04.10, №3 від 04.05.10, №3(а) від 01.09.10. №4 від 10.09.10. №5 від 01.12.10.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом,-
встановлено:
На виконання проведених відкритих торгів по закупівлі продуктів харчування за скороченою процедурою від 01.02.10 між сторонами по справі 16.02.10 було укладено Договір На закупівлю та постачання продуктів харчування №26. Відповідно до п.1.1 Договору Постачальник зобов"язується постачати продукцію, а Замовник приймати її і здійснювати оплату продукції в асортименті, кількості у термін і за цінами, зазначеними у доданій до договору специфікації, яка є невід"ємною частиною Договору (додаток №1).
Коломийським районним регіональним контрольно-ревізійним відділом Контрольно-ревізійного управління в Івано-Франківській області була проведена планова ревізія фінансової господарської діяльності Управління освіти Коломийської міської ради за період з 01.05.09 по 30.04.11, в результаті якої було виявлено порушення п.84 постанови КМУ від 17.10.2008 р. № 921 та ст.632 ЦК України щодо завищення цін відповідачем при постачанні продуктів позивачу, а саме "овочі" в асортименті проти цін, встановлених в договорі №26 від 16.02.10, на суму 2718,75 грн., про що було складено акт ревізії фінансової господарської діяльності Управління освіти Коломийської міської ради за період з 01.05.09 по 30.04.11 №920-21/12 від 05.07.11 (далі - Акт).
20.07.11 позивач звернувся до відповідача з претензією №2 від 20.07.11 про відшкодування збитків в сумі 2718,75 грн., однак останній залишив її без відповіді та задоволення, в зв"язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ст. 15-16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Позовні вимоги задоволенню не підлягають, враховуючи наступне:
Пунктом 4.3 Договору визначено, що Постачальник має право змінювати ціну на продукцію, що постачається, ціни від 5% до 10% з причин підвищення цін на продовольчому ринку, про що мають свідчити відповідні довідки з органів статистики, Державної інспекції контролю за цінами в Івано-Франківській області та Івано-Франківської торгово-промислової палати.
Як свідчать протоколи засідання тендерного комітету Управління освіти Коломийської міської ради щодо змін цін на продукти харчування №2 від 20.04.10, №3 від 04.05.10, №3(а) від 01.09.10. №4 від 10.09.10. №5 від 01.12.10 (належним чином завірені копії містяться в матеріалах справи), Постачальникам продуктів харчування, в тому числі відповідачу (по поставці овочів) було дозволено відпуск продукції за збільшеними цінами до 10%, тобто, протоколами періоду 2010 року не підтверджено документальне порушення зі сторони відповідача поставки овочів за цінами не погодженими позивачем.
Акт ревізії №920-21/12 від 05.07.11 не визначений законодавством як безумовний доказ. Обставини вказані в акті повинні підтверджуватись належними доказами у відповідності до ст.ст.33,34 ГПК України.
Акт ревізії на сторінці 28 містить абзац 1, що містить фактичні ціни поставки на овочі - картоплю станом на 16.02.10, 01.05.10, 01.09.10. 01.12.10, які не перевищують середньорегіональні ціни на вказані періоди за даними Головного управління статистики в Івано-Франківській області (аркуш 27 акту).
Разом з тим висновок КРУ на сторінці 29 акту стосовно завищення по лоту №5 "Овочі" на суму 2718,75 грн. не підтверджений будь-якими документами, акт не містить розрахунків, з яких виходило КРУ, визначаючи завищену вартість овочів, тобто, нарахована сума збитків - 2718,75 грн. документально не підтверджена.
З огляду на приписи ст.ст. 627, 629 ЦК України виявлені контролюючим органом у акті перевірки порушення не мають відношення до укладеного між сторонами договору, не впливають на його умови і не можуть їх змінювати.
Судом звертається увага також на те, що складений акт ревізії не є належним і допустимим доказом порушення відповідачем зобов'язань за договором. Посилання позивача на акт КРУ, як на доказ на підставі якого необхідно стягнути з відповідача кошти, оцінюється судом критично, оскільки, як вбачається з матеріалів справи сторони у договорі погодили істотні умови, в тому числі визначили ціну продукції, з врахуванням п.4.3 Договору та протоколів засідання тендерного комітету Управління освіти Коломийської міської ради щодо змін цін на продукти харчування. Претензій щодо виконання умов договору з боку позивача не заявлялись.
Окрім цього, суд звертає увагу позивача на слідуюче. Відповідно до положень ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до положень ст.623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.
За приписами частини 1 статті 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
За змістом ст.ст.224, 225, 226 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані ним збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Отже, за загальними принципами цивільного та господарського права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
Позивачем не наведено суду належних та допустимих доказів того, що відповідачем було завдано збитків саме в заявленій сумі, не підтверджено наявність вини відповідача та не відображено яким чином збитки обраховані.
Натомість в акті ревізії, на який посилається позивач як на єдиний доказ по справі, на сторінці 26 вказано на порушення п.4.3 Договору та констатовано, що вказане порушення допущено з вини голови тендерного комітету та начальника управління освіти, однак жодним чином не доведено вини відповідача в поставці продуктів харчування за завищеними цінами.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).
Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
З врахуванням вищенаведеного, поданих доказів в їх сукупності, наданих пояснень присутніми представниками, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є не обгрунтованими, не підтвердженими належними доказами, тому у суду відсутні правові підстави для задоволення позову. За таких обставин, в позові слід відмовити.
Керуючись ст.ст.124, 129 Конституції України, 224-226 ГК України, ст.ст.11,15,16, 22, 623, 627, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст.33,34,43,49, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові Управління освіти Коломийської міської ради до Приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення 2718,75 грн. збитків - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Круглова О. М.
повне рішення складено 15.11.11
Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"
______помічник судді Шунтов О. М. 15.11.11