ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
08 листопада 2011 р. Справа № 5010/1944/2011-14/102
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Булки В.І.,
при секретарі судового засідання Гандері М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Колективного комерційного підприємства "Алекс"
вул. Липова, 7а, м. Тисмениця, 77401
до відповідача: Угринівської сільської ради
вул.Польова,1, с.Угринів, Тисменицький р-н., Івано-Франківська обл., 77423
про стягнення заборгованості в розмірі 43 697,16 грн.,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - представник, (довіреність б/н від 27.09.2011 р.);
від відповідача: не з'явились
встановив: Колективне комерційне підприємство "Алекс" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Угринівської сільської ради про стягнення заборгованості в розмірі 84 218,16 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконано в повному обсязі взяті на себе зобов"язання по договору №1/06 від 07.06.10, а саме частково оплачено вартість виконаних робіт, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 84 218,16грн.
Позивач в засіданні суду 08.11.11 подав заяву про зменшення розміру позовних вимог(№9330/11-свх.), просить суд стягнути з відповідача 43 697,16грн.
Відповідно до ч.4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі зменшити розмір позовних вимог. Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач.
Суд вважає за правильне прийняти заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог. Судом встановлено, що у разі зменшення позовних вимог має місце нова ціна позову, виходячи з якої й буде вирішуватися спір. Аналогічна позиція міститься в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 29.06.2010 № 01-08/369 01.07.2010.
Відповідач двічі в судові засіданні не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав, заперечення проти позову не подав, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. Ухвали суду направлялись рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
За таких обставин, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
Розглянувши матеріали справи, із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, відповідно до приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.
Між сторонами 07.06.10 укладено договір №1/06.
Відповідно до п.1 зазначеного вище договору, відповідач (замовник) передав, а позивач (підрядник) взяв на себе виконання капітального ремонту даху приміщення будинку культури в с.Нижній Угринів, Тисменицького району.
Термін виконання робіт: початок 07.06.10, закінчення - 07.09.10 (п.2 договору).
Пунктом 3 договору сторонами встановлено суму обсягу робіт, а саме: 99 943,00грн.
Згідно умов договору, підрядник (позивач) зобов"язався виконати передбачені договором роботи у відповідності з проектно-кошторисною документацією, а замовник (відповідач) - провести оплату підряднику вартості виконаних робіт у відповідності з актами виконаних робіт (п.4.5 договору).
Позивач виконав в повному обсязі умови договору. Факт виконання позивачем робіт підтверджується актом №76-02-1-1 приймання виконаних робіт за липень 2010 року, підписаний сторонами та скріплений їх печатками. Матеріали справи містять довідку про вартість виконаних підрядних робіт і витрати за липень 2010 року, з якої вбачається, що вартість виконаних позивачем робіт становить 97 197,77грн.
Проте, відповідач частково оплатив виконані роботи в розмірі 12 979,61грн. Заборгованість відповідача становить 84 218,16грн., що підтверджується актом звірки розрахунків від 06.07.11, який підписаний сторонами.
Позивач 28.07.11 надіслав відповідачу вимогу №1 про погашення боргу в розмірі
84 218,16грн.
В засіданні суду позивач зазначив, що станом на 20.10.11 відповідачем погашено заборгованість в розмірі 40 521,00грн.
Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 43 697,16грн.
Беручи до уваги викладене вище суду вважає за правильне позов задоволити та виходить з наступних підстав.
За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, передбачених ст. 11 цього кодексу, зокрема із договорів.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Договір №1/06 від 07.06.10 укладений в межах чинного законодавства є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).
Приписами ст. 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
За змістом ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений момент пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Приписами ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Факт порушення відповідачем договірних зобов'язань підтверджується матеріалами справи, тому позовні вимоги щодо стягнення заборгованості в розмірі 43 697,16грн. за виконані роботи по ремонту даху приміщення будинку культури, згідно договору №1/06 від 07.06.10, є обґрунтованими.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
З огляду на фактичні обставини справи, суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 43 697,16грн.
Судові витрати за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покласти на відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст.11,204,509,526,530,625,629,837 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.22,33,34,43,49,75, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
задоволити позов Колективного комерційного підприємства "Алекс" до Угринівської сільської ради про стягнення заборгованості в розмірі 43 697,16 грн.
Стягнути з Угринівської сільської ради, вул.Польова,1, с.Угринів, Тисменицький р-н., Івано-Франківська обл. (ідент. код 04356426) на користь Колективного комерційного підприємства "Алекс", вул. Липова, 7а, м. Тисмениця (ідент. код 22175533) 43 697,16грн. (сорок три тисячі шістсот дев"яносто сім грн. 16коп.) заборгованості, 842,18грн. (вісімсот сорок дві грн. 18коп.) держмита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Булка В.І.
Повне рішення складено 10.11.11
Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"
Помічник судді Гандера М.В. 10.11.11