ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
03 листопада 2011 р. справа № 5010/1306/2011-22/52
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О.В.
при секретарі судового засідання Костюк І. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1,
до відповідача: Надвірнянської міської ради, вул. Мазепи, 29, м. Надвірна, Івано-Франківська область, 78400,
про визнання права власності на самочинне будівництво,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явились,
від відповідача: не з'явились,
встановив:
Підприємець ОСОБА_1 заявила позов до Надвірнянської міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво - нежитлові приміщення: гаражів, боксів, позначених в інвентарній справі по літері "А", загальною площею 704,7 кв.м, адміністративного корпусу, позначеного в інвентарній справі по літері "Б", загальною площею 91,9 кв.м, що знаходяться по АДРЕСА_2.
Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що згідно договору купівлі-продажу №33-р від 08.04.03р. позивачка придбала у власність у відкритого акціонерного товариства "Надвірнянський лісокомбінат" приміщення гаражних боксів (незавершене будівництво), приміщення складу мастильних матеріалів, водонапірну башту, ємкість металеву, прожекторну мачту, залізобетонну огорожу, загальною вартістю 40496,40 грн., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 Посилається на те, що рішенням Надвірнянської міської ради від 01.03.04р. №140 їй надано дозвіл на проведення реконструкції з добудовою гаражних боксів для виробництва бруківки та інших виробів. Вказує на те, що така реконструкція нею здійснена без дотримання установленого порядку і згідно ч.1 ст.376 ЦК України реконструйований об'єкт вважається самочинним будівництвом. Просить визнати право власності на самочинне будівництво на підставі ч.3, ч.5 ст.376 ЦК України, оскільки об'єкт відповідає санітарним, будівельним та пожеженим нормам і правилам, що підтверджується висновоком будівельно-технічної експертизи №31 від 07.10.2011р.
Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що згідно ч.3,ч.5 ст.376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб. Вважає, що оскільки позивачка не представила документів про те, що земельна ділянка, на якій розміщене самочинно збудоване нерухоме майно, відведена їй для цієї мети відповідно до вимог ст.ст.125,126 ЗК України, то право власності на самочинне будівництво визнане бути не може.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст.43 ГПК України, суд встановив наступне.
Згідно договору купівлі-продажу №33-р від 08.04.03р. ОСОБА_1 придбала у власність у відкритого акціонерного товариства "Надвірнянський лісокомбінат" наступне майно: приміщення гаражних боксів (незавершене будівництво), приміщення складу мастильних матеріалів, водонапірну башту, ємкість металеву, прожекторну мачту, залізобетонні плити огорожі, металеву сітку, залізобенні стовпи, цегляний паркан, загальною вартістю - 40496,40 грн., які знаходяся за адресою: АДРЕСА_2.
Рішенням Надвірнянської міської ради від 01.03.04р. №140 позивачці надано дозвіл на проведення реконструкції з добудовою гаражних боксів для влаштування виробництва бруківки та інших виробів.
Листом головного архітектора Надвірнянської міської ради №298 від 13.04.2009р. підтверджується те, що позивачка на підставі вказаного рішення виготовила проект реконструкції, згідно якого провела роботи по завершенню будівництва, однак дозвіл інспекції ДАБК на проведення робіт не одержувала. Технічні характеристики об'єкту наведені в технічному паспорті, виготовленому Івано-Франківським ОБТІ 02.11.2004р. В листі головного архітектора Надвірнянської міської ради №298 від 13.04.2009р. зазначено, що при проведенні робіт не допущено порушень вимог будівельних норм і що узаконення самочинного будівництва є можливим. На відповідність будівництва санітарним, будівельним та пожеженим нормам і правилам вказано у висновоку будівельно-технічної експертизи №31 від 07.10.2011р.
Розпорядженням Івано-Франківської ОДА №495 від 25.08.2009р. було затверджено проект землеустрою щодо відведення позивачці земельної ділянки площею 1,3024га у довготермінову оренду терміном на 10 років для реконструкції з добудовою гаражних боксів під цех з виробництва тротуарної бруківки за рахунок земель промисловості, які перебувають у запасі міської ради та знаходяться за межами населеного пункту м.Надвірної, надано дану земельну ділянку у довготермінову оренду терміном на 10 років та доручено Надвірнянській райдержадміністрації укласти з підприємцем ОСОБА_1 договір оренди землі. Доказів укладення договору оренди землі не подано.
При вирішенні даного спору суд виходить з того, що згідно ч.1 ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно; на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб (ч.3,ч.5 ст. 376 ЦК України).
Положення даних норм ЦК України свідчать про те, що визнання права власності на самочинне будівництво можливе на вимогу користувача земельної ділянки за умови дотримання її цільового використання.
Як передбачено ч.5 ст.126 ЗК України, право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону. Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст.126 ЗК України).
Оскільки позивачка договір оренди земельної ділянки не уклала і в установленому порядку не набула право користування нею, то вона не стала належним землекористувачем. А тому за нею не може бути визнане право власності на самочинне будівництво.
Враховуючи викладене, в задоволенні позову слід відмовити.
Згідно ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на позивачку.
Керуючись ст.ст. 8, 124 Конституції України, ст.ст.43,49, ст. 82, ст.84, ст.85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити в задоволенні позову підприємця ОСОБА_1 до Надвірнянської міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво - нежитлові приміщення: гаражів, боксів, позначених в інвентарній справі по літері "А", загальною площею 704,7 кв.м, адміністративного корпусу, позначеного в інвентарній справі по літері "Б", загальною площею 91,9 кв.м, що знаходяться по АДРЕСА_2.
Судові витрати покласти на позивачку.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Малєєва О.В.
Повне рішення складено 08.11.11
Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"
________________ Стефанів М. М. 08.11.11