ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
31 жовтня 2011 р. Справа № 5010/1856/2011-14/98
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Булки В.І., при секретарі судового засідання Гандері М.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Калуського міськрайонного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття,
бульвар Незалежності, 1, м. Калуш, Івано-Франківська область,77300
до відповідача: Комунального підприємства "ЖЕО №1"
вул. Біласа і Данилишина,2, м. Калуш, Івано-Франківська область,77300
про повернення майна (вартістю 7 862,73 грн.)
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - головний спеціаліст-юрисконсульт , (довіреність №5664/01-12/06 від 14.09.11 )
від відповідача: ОСОБА_2 - юрист, (довіреність № 1 від 04.01.11)
встановив: до господарського суду Івано-Франківської області подано позов Калуським міськрайонним центром зайнятості - робочим органом виконавчої дирекції Фонду загальнообов"язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до комунального підприємства "ЖЕО №1" про повернення майна вартістю 7 862,73 грн.
В засіданнях суду 18.10.11 та 25.10.11 оголошувались перерви.
Позивач позовні вимоги підтримує, просить суд позов задоволити, свої обгрунтування виклав у позовній заяві.
Відповідач проти позову заперечує з мотивів викладених у відзиві на позов (№590 від 30.09.11).
Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін суд встановив наступне.
Між Калуським міськрайонним центром зайнятості, в особі директора Матіяша М.І., та Комунальним підприємством "ЖЕО №1", в особі директора Сорохтея В.Б., 17.10.07 укладено договір №81/01-07 безоплатного зберігання.
Відповідно до п.п.1.1,2.1.1 зазначеного вище договору, позивач (поклажодавець) передає у безоплатне зберігання решітки і металеві двері (майно), які залишилися у переданій будівлі Калуського МРЦЗ по вул.Долинській,36 згідно додатку №1, який є невід"ємною частиною даного договору, а відповідач (зберігач) приймає на зберігання згідно акту приймання-передачі.
Відповідно до п.2.1.3 договору зберігач забезпечує повне збереження майна. При першій вимозі поклажодавець демонтує і передає в 10-денний термін, згідно акту приймання-передачі майно відповідно до додатку №1 цього договору. Майно повинно бути повернуто в тому самому стані, у якому воно було прийняте на зберігання, з урахуванням змін його природніх властивостей. Факт передачі підтверджується актом приймання - передачі від 17.10.07.
В засіданні суду позивач зазначив, що 18.05.10р. КП "ЖЕО №1" повернуло Калуському МРЦЗ цінності, які зберігалися не в повному обсязі. Загальна сума неповернутих матеріальних цінностей, на думку позивача, становить 7 862, 73грн.
Згідно рішення Калуської міської ради №686 від 21.08.10 КП"ЖЕО №1" реорганізовано. Як наслідок, директор Сорохтей В.Б. звільнений з роботи 02.03.09, а на посаду призначено іншого директора - Підлужного Т.Є.
Внаслідок реорганізації підприємства у новостворену організацію передався зведений передавальний акт балансових рахунків, матеріальних цінностей та активів КП "ЖЕО №1". Проте, в даному переліку немає зазначених матеріалів, що знаходились на зберіганні у підприємства.
Рішенням Калуської міської ради №867 від 08.04.09 прийнято новий статут підприємства, тобто почало діяти нове підприємство.
Беручи до уваги викладене вище суд вважає за правильне відмовити в задоволенні позову та виходить з наступних підстав.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 936 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Статтями 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов'язань. Так, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтями 939, 942, 949, 953 Цивільного кодексу України встановлено, що зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання; зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі; зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості; зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.
У відповідності до статей 949, 951 Цивільного кодексу України на зберігача покладається обов'язок зберегти та повернути річ, яка передавалось на зберігання, а в разі неможливості - сплатити її вартість.
Відповідно до ст.950 Цивільного кодексу України, за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.
Судом встановлено, що 28.05.10 позивач направив відповідачу вимогу
№1395/01-12/06 про повернення 7 863,73грн., які на думку позивача слід сплатити за недостачу матеріальних цінностей.
Як встановлено у судовому засіданні позивач просить суд витребувати у відповідача майно вартістю 7 862,73 грн. не подавши суду обгрунтованої його вартості.
Суд зазначає, що вартість речі, як граничний розмір відшкодування, визначається з документів, що підтверджують передання речі на зберігання. Однак, ні з акту приймання-передачі, ні з додатку до договору, ні з матеріалів справи не вбачається документального підтвердження вартістної оцінки майна (яке саме майно відсутнє та його вартість).
Рішенням суду від 23.12.10 у справі №13/98 за позовом Калуського міськрайонного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов"язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до комунального підприємства "ЖЕО №1" про стягнення 7 862,73 грн. - в позові відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.02.11 рішення господарського суду Івано-Франківської області від 23.12.2010р. у справі № 13/98 залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
В силу приписів ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Позивачем не доведено обставини, на які він посилався.
Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
З огляду на фактичні обставини справи суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для відмови в задоволенні позову.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст.936,939,942,949,950,953 Цивільного кодексу України, ст.ст. 32,33,43, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
відмовити в позові Калуського міськрайонного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов"язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до відповідача комунального підприємства "ЖЕО №1" про повернення майна вартістю 7 862,73 грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Булка В.І.
Повне рішення складено 07.11.11
Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"
Помічник судді Гандера М.В. 07.11.11