ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
31 жовтня 2011 р. Справа № 5010/1824/2011-23/69
Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
Судді Рочняк Олександри Вікторівни
при секретарі судового засідання Харук Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", вул.Щорса,36-Б, м.Київ, 01133
за участю третьої особи: Приватного нотаріуса Київського міського округу ОСОБА_3, АДРЕСА_2
про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_4 - представник (довіреність б/н від 15.04.11);
від відповідача: ОСОБА_5 - представник (довіреність б/н від 22.09.10).
ВСТАНОВИВ: в провадженні господарського суду Івано-Франківської області знаходиться справа за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до відповідача ПАТ "Дельта Банк" за участю третьої особи Приватного нотаріуса Київського міського округу ОСОБА_3 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
27.10.11 судом оголошено перерву в засіданні до 31.10.11.
В судовому засіданні 31.10.11 представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, обґрунтовуючи їх наступним: звернення стягнення на заставлене майно може бути вчинено лише на підставі рішення суду; при вчиненні виконавчого напису нотаріус не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом; відповідач не надав йому будь-яких повідомлень та доказів переходу до нього права вимоги за спірним договором кредиту та тим, що відповідачем неправильно обраховано суми штрафних санкцій за кредитним договором.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, посилаючись на те, що ФО-П ОСОБА_6 належним чином не виконувались умови кредитного договору №149/К-08 від 30.01.08, а ФО-П ОСОБА_1 виконано вимоги договору застави, на неодноразові письмові вимоги банку погасити заборгованість вищевказані особи не відреагували, борг не погасили, в зв'язку з чим банк змушений був звернутись із заявою до приватного нотаріуса про вчинення виконавчого напису на підставі договору застави основних засобів №149/Zk-08 від 30.01.08. Вказав, що нотаріус ОСОБА_3, вчиняючи 10.03.11 виконавчий напис про звернення стягнення на майно відповідача діяла в межах Закону України "Про нотаріат", а також нею не було порушено вимог Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив, що 30.01.08 між ФО-П ОСОБА_6 та ТОВ "Український промисловий банк" укладено кредитний договір №149/К-08 на відкриття відновлювальної кредитна лінії, відповідно до якого банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти з лімітом кредитування 110000 грн. строком з 30.01.08 по 28.01.11 включно, зі сплатою 17% річних.
З метою виконання вищевказаного зобов'язання 30.01.11 між ФО-П ОСОБА_1 та ТОВ "Український промисловий банк" укладено нотаріально посвідчений договір застави рухомого майна (обладнання) №149/Zk-08 від 30.01.08, згідно умов якого позивачем надано в заставу банку обладнання для виробництва метело-пластикових вікон, а саме:
- двоголова пила ВС 420М;
- двоголовий зварювальний станок DK 502;
- пила для різки шпатіка CK 410;
- станок для шліфування водовідвідних каналів ST 263;
- копіювально-фрезерний станок для отворів під форнітуру FR 224;
- станок для обробки торців імпоста KM 210;
- кутозачисний станок (4-ножовий) CA-604;
- компресор;
- рольганг 3м К2000
Отже, предметом договору застави від 30.01.08 є рухоме майно заставодавця ФО-П ОСОБА_1
Місцезнаходження даного майна визначено за адресою: АДРЕСА_3.
Пунктом 4.1.1. договору застави передбачено, що заставодержатель набуває права звернути стягнення та реалізувати предмет застави у наступних випадках:
- якщо у момент настання строку виконання основного зобов'язання за кредитним договором воно не буде виконано належним чином, а саме: при повному, або частковому неповерненні кредитних коштів та при несплаті або частковій несплаті процентів та/або при несплаті або частковій несплаті комісій та штрафних санкцій у строки встановлені кредитним договором;
- якщо у 30 денний строк після загибелі, пошкодженні чи втраті предмета застави заставодавець не здійснить заміну у відповідності до п.3.1.13 цього договору;
- ліквідації, реорганізації заставодавця та/або позичальника або порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності заставодавця та/або позичальника або визнання будь-якого з них банкрутом; смерті та/або визнання безвісно відсутнього, в порядку встановленого чинним законодавством України, заставодавця та/або позичальника фізичної особи;
- порушення заставодавцем та/або позичальником обов'язків за цим договором та/або за кредитним договором та невиконання вимог заставодержателя про дострокове виконання основного зобов'язання;
- якщо інша, ніж заставодержатель, особа набула право стягнення на предмет застави.
Згідно п.4.2 договору - у разі виникнення у заставодержателя права на звернення стягнення на предмет застави, заставодержатель самостійно визначає спосіб реалізації предмета застави, а саме заставодержатель має право:
- реалізувати предмет застави за рішенням суду;
- на підставі виконавчого напису нотаріуса;
- в позасудовому порядку згідно із Законом України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” та законодавством України.
Відповідно до прийнятого Національним банком України рішення про захист інтересів держави та повернення коштів, 30.06.10 між ТзОВ "Український промисловий банк", ПАТ "Дельта Банк" та Національним банком України укладено нотаріально посвідчений договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТзОВ "Український промисловий банк" на користь ПАТ "Дельта Банк", зареєстрований за №2258 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7, копія якого знаходиться в матеріалах справи.
Згідно умов цього договору до АТ «Дельта Банк»переходять активи ТОВ Український промисловий банк», права вимог до позичальників ТОВ «Укрпромбанк», які виникають з кредитних та забезпечувальних договорів, у зв'язку із заміною кредитора на ПАТ «Дельта Банк».
Статтею 512 ЦК України встановлено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, в тому числі й грошовому, а саме:
1. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:
1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);
2) правонаступництва;
3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);
4) виконання обов'язку боржника третьою особою.
Згідно ч.1 ст.513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Ч.1 ст.516 Цивільного кодексу України визначено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог чинного законодавства зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або до інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Боржником порушено зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, що призвело до виникнення у банку права вимагати повернення кредиту та сплати відсотків за його використання.
Отже, судом встановлено, що ПАТ "Дельта Банк" законно набуло право звернутися до позичальника та заставодця з вимогами про виконання умов кредитного договору №149/К-08 від 30.01.08 та вимог договору застави основних засобів №149/Zk-08 від 30.01.08.
З метою досудового врегулювання спору відповідач надсилав ФО-П ОСОБА_6 та ФО-П ОСОБА_1 претензію вих.№02.1-258 від 05.01.11 і листи вимоги про виконання зобов'язання вих.№02.1-259 від 05.01.11 та вих.№02.1-367 від 14.02.11, в яких міститься інформація про передачу йому активів та кредитних зобов'язань ТзОВ "Укрпромбанк", докази чого містяться в матеріалах справи на стор.33-41.
09.03.11 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, вчинила виконавчий напис, що зареєстрований в реєстрі за №848 про звернення стягнення на заставлене рухоме майно заставодавця (обладнання для виробництва метало-пластикових вікон), а саме:
- двоголова пила ВС 420М;
- двоголовий зварювальний станок DK 502;
- пила для різки шпатіка CK 410;
- станок для шліфування водовідвідних каналів ST 263;
- копіювально-фрезерний станок для отворів під форнітуру FR 224;
- станок для обробки торців імпоста KM 210;
- кутозачисний станок (4-ножовий) CA-604;
- компресор;
- рольганг 3м К2000.
Згідно із ст.1 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” цей закон визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.
З урахуванням ст.1 Закону України «Про заставу»в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.
Відповідно до ч.1 ст.590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ч.1 ст.24 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, чинного на момент вчинення виконавчого напису, звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження: 1) передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом; 2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах; 3) відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги; 4) переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери (ч.1 ст.26 Закону)
Відповідно до ч.ч.1, 2 розділу ІХ «Прикінцеві положення»Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Отже, Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»є спеціальним законом з питань правового режиму регулювання обтяжень рухомого майна. Положення Закону України "Про заставу" застосовуються лише в частині, що не суперечать Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".
З огляду на вищенаведене, зазначений закон, на момент вчинення спірного виконавчого напису не передбачав такий позасудовий засіб звернення, як стягнення на підставі виконавчого напису.
Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України в постанові від 15.11.10 по справі №19/164.
Статтею 87 Закону України "Про нотаріат" та пункту 282 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004р., передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Пункт 284 даної Інструкції передбачає, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. № 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Так, згідно з Переліком для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди та документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Відповідно до ст.88 Закону України “Про нотаріат” нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем .
Безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
Як вбачається із матеріалів справи, зокрема, з претензії та вимог про виконання зобов'язання на суму 79657 грн. 27 коп. за кредитним договором №149/К-08 на відкриття відновлювальної кредитна лінії від 30.01.08, надісланих банком ФО-П ОСОБА_6 та ФО-П ОСОБА_1 (стор.33-41 матеріалів справи), заборгованість позичальника (ФО-П ОСОБА_6) по даному кредитному договору станом на 05.01.11 становить 79657 грн. 27 коп., з них: - заборгованість по кредиту - 24432 грн.; заборгованість за простроченим кредитом в розмірі - 39728 грн.; заборгованість за відсотками в розмірі - 1942 грн. 37 коп.; заборгованість за простроченими відсотками в розмірі 13554 грн. 90 коп.
Проте, відповідачем не надано суду доказів, що свідчать про визнання ФО-П ОСОБА_1 вищевказаної вимоги. Крім того, відповідачем не подано суду будь-яких обґрунтувань і доказів визнання позивачем суми боргу в розмірі 97636 грн. 95 коп. Отже, в даному випадку не можна говорити про визнання боржником вимоги кредитора, а тому, на думку суду, при вчиненні виконавчого напису нотаріус не переконався у безспірності заборгованості ФО-П ОСОБА_1 перед банком, а також сум штрафних санкцій та відсотків, зазначених у написі.
Стаття 1071 Цивільного кодексу України визначає підстави списання грошових коштів з рахунку. За приписами ч.1 цієї статті банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Без такого розпорядження грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта лише на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком і клієнтом (ч. 2 вказаної статті).
Також, положення п.5.1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України від 21.01.2004 р. №22, із змінами та доповненнями (далі -Інструкція), вимоги якої поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також на стягувачів, які здійснюють примусове списання коштів з рахунків цих учасників, та обов'язкові для виконання ними (п. 1.3 Інструкції), передбачають, що відповідно до ст.1071 Цивільного кодексу України кошти можуть бути списані з рахунку клієнта без його доручення на підставі рішення суду.
Згідно із п. 5.3 Інструкції примусове списання коштів з рахунків платників ініціюють стягувачі на підставі виконавчих документів, виданих судами.
В матеріалах справи відсутні докази надання позивачем розпорядження на списання грошових коштів з його рахунку, а також немає рішення суду про стягнення вказаних коштів з боржника.
В зв'язку з цим, в нотаріуса не було правових підстав для вчинення спірного виконавчого напису.
Відповідно до п.8 Пленуму ВГС України №10 від 24.10.11 " Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" спори між боржниками і стягувачами, а також спори за позовами інших осіб, прав та інтересів яких стосуються нотаріальні дії чи акт, у тому числі про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, про повернення стягнутого за виконавчим написом, вирішуються господарським судом за позовами боржників або зазначених осіб до стягувачів, якщо суб'єктний склад сторін відповідного спору відповідає приписам статті 1 ГПК. При цьому за змістом статей 1, 2, 18, 22, 27 ГПК, статей 1 і 3 названого Закону нотаріус не може бути відповідачем у господарському процесі, а залучається до участі в ньому як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до абзацу 2 ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи вищевикладене, виконавчий напис №848 від 10.03.11, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 слід визнати таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ст.49 ГПК України державне мито в розмірі 85 грн. та витрати на інформаціно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. покладаються на відповідача, оскільки спір виник з його вини.
Керуючись ст.ст.19, 124 Конституції України, ст.5,15,16 Цивільного кодексу України, Законом України "Про нотаріат", Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дійнотаріусами України", Законом України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, Законом України “Про заставу” та ст.ст.33, 49, ст. 82, 83, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до відповідача Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" за участю третьої особи Приватного нотаріуса Київського міського округу ОСОБА_3 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити.
Визнати виконавчий напис, вчинений 10.03.11 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований у реєстрі за № 848 таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", вул.Щорса,36-Б, м.Київ-133 (код 34047020) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідент.номер НОМЕР_1) - 85 грн. (вісімдесят п'ять гривень) - державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення направити сторонам та третій особі.
Суддя Рочняк О. В.
Повне рішення складено 07.11.11
Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"
________________ Корпан Р. М. 07.11.11