ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01 листопада 2011 р.
Справа № 5010/1905/2011-3/92
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М. М. , при секретарі судового засідання Ковалюк С. Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: публічне акціонерне товариство "Укртелеком"
бульвар Шевченка,18, м.Київ, 01030
в особі регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі №6 філії "Дирекція первинної мережі ПАТ "Укртелеком",
вул.Пекарська,41,Львів,79010
до відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю "Кондсвіт"
вул. Валова, 61/30, м.Коломия, Івано-Франківська область,78200
про стягнення 40 849 грн. 94 коп. заборгованості
без участі представників сторін
Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі № 6 філії "Дирекція первинної мережі Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" заявло позовну вимогу до товариства з обмеженою відповідальністю "Кондсвіт" про стягнення 36567,22 - основного боргу, 2438,34 грн. - пені, 1298,48 грн. - інфляційних втрат, 545,90 грн. - 3% річних.
Ухвалою суду від 27.09.11 р. порушено провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 11.10.11 р.
Судові засідання відбувались 11.10.11р., 01.11.11 р.
Представник позивача у судове засідання не з"явився, проте направив суду клопотання (вх№8996/2011 свх від 28.10.11), в якому просить суд розгляд справи провести без його участі, за наявними матеріалами та задоволити позовні вимоги.
Відповідач в судові засідання не з"являється, відзив на позов суду не направив, проте направив клопотання (9067/2011 свх 31.10.11) , в якому просить суд розгляд справи провести без його участі.
За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути спір без участі сторін або їхніх уповноважених представників за наявними в справі матеріалами та з урахуванням пояснень представника позивача у попередньому судовому засіданні, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача у попередньому судовому засіданні, в обґрунтування своїх доводів, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.
Між ВАТ "Укртелеком " в особі "Дирекція первинної мережі ВАТ "Укртелеком " та товариством з обмеженою відповідальністю "Кондсвіт", укладено Договір оренди нерухомого майна товариства №458-8 від 01.09.09р.
Згідно п.1.1. Договору орендодавець (позивач) передає, орендар (відповідач) бере у строкове, платне користування основну будівлю загальною площею 1624,7кв. м. та будівлю прохідної загальною площею 19,4кв. м., для переробки сільськогосподарської продукції, розташовані за адресою: вул.Прикарпатська, 32, с. Печеніжин, Коломийський район, Івано-Франківська область.
Передача орендареві майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками сторін акта приймання - передачі майна (додаток1), вказаного в п.1.1. цього Договору, але не пізніше 3 днів з моменту підписання сторонами Договору (2.1. Договору).
Орендна плата встановлюється орендодавцем за домовленістю сторін (за договірною ціною) на підставі його внутрішніх нормативних актів і прераховується орендарем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 20числа місяця, що настає за розрахунковим, згідно з розрахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим. Датою початку оплати вважається дата приймання-передачі майна , що вказана у додатку 1(п.3.1. Договору).
Відповідно до п.3.2. Договору, орендна плата за базовий місяць оренди майна, згідно з додатком 2 становить 4274,66грн., в т.ч.ПДВ (20%) - 712,44грн.
Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, за вийнятком випадків дефляції (п.3.2.1. Договору).
Пунктом 3.4. Договору передбачено, що орендар додатково до орендної плати оплачує витрати зі сплати оренди за заемельну ділянку пропорційно орендованій площі, а також витрати на проведення незалежної оцінки об"єкта оренди в строк, зазначений у п.3.1. Договору згідно з рахунками орендодавця.
15 жовтня 2009р. орендодавець/позивач передав, а орендар/відповідач прийняв у строкове, платне користування основну будівлю загальною площею 1624,7кв. м. та будівлю прохідної загальною площею 19,4кв. м., для переробки сільськогосподарської продукції, розташовані за адресою: вул.Прикарпатська, 32, с. Печеніжин, Коломийський район, Івано-Франківська область. Даний факт підтверджує належним чином оформлений підписаний та скріплений печатками сторін акт приймання-передачі майна від 01.09.09р
15.06.11р. сторони підписали додаткову угоду №1 до Договору №458-8 від 01.09.09р.та погодили що договір №458-8 від 01.09.09р. припиняє свою дію з дати повернення майна та підписання сторонами акту передачі приймання майна (п.2 додаткової угоди).
На виконання п.2 додатвої угоди від 30.06.11 р. сторони підписали акт приймання передачі майна.
В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникли зобов'язальні відносини.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договірних відносин, позивач (орендодавець) направляв відповідачу (орендарю) рахунки за користування об"єктом оренди від 31.12.10р., 31.01.11р., 28.02.11р.,31.03.11 р.,30.04.11 р.,31.05.11р., 30.06.11р., проте відповідач, в порушення умов договору не провів орендну плату, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 36567,22 грн за період грудень 2010 - червень 2011 року. Даний факт також підтверджується розрахунком основної суми боргу ТзОВ "Кондсвіт" згідно договору № 458-8 від 01.09.09 р. , заперечень по якому від відповідача до суду не поступило.
Отже, вимога позивача щодо стягнення заборгованості в розмірі 36567,22 грн. є обгрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. ст. 610, 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, нарахування позивачем індексу інфляції за спірний період в сумі 1298,48 грн. та три відсотки річних в сумі 545,90 грн. є правомірним та підлягає задоволенню.
Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 вище вказаного Закону, вказує на те, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 8.2. Договору оренди передбачено, що за несвоєчасне перерахування орендної плати, оплати за комунальні послуги та інших витрат за договором, орендар сплачує орендодавцю пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 21 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Таким чином, враховуючи 8.2. Договору та зазначених вище норм права, суд приходить до висновку, що правомірною є вимога позивача про стягнення з відповідача 2438,34 грн.- пені (розрахунок міститься в матеріалах справи).
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно зі ст. 32 названого Кодексу доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Зі змісту приписів вищевказаної статті вбачається, що обов'язок подання доказів покладається на сторони та інших учасників судового процесу. Відповідач не скористався наданим статтею 22 ГПК України правом, зокрема брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу. Відповідачем не подано суду доказів сплати суми боргу, як і не спростовано належними та допустимими доказами у справі факту наявності заборгованості.
Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
За наведених обставин, суд вважає вимоги позивача обгрунтованими, а позов таким, який підлягає задоволенню.
Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інше. Частиною 5 ст. 49 ГПК України встановлено, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову на відповідача.
Керуючись ст.ст. 204, 509, 526, 527, 530, 549, 599, 625, 629, 759 Цивільного кодексу України, ст. 230 Господарського кодексу України, Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", ст.ст. 33, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов задоволити
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондсвіт", вул. Валова, 61/30, м.Коломия, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78200 (р/р 2600230657501 в Івано - Франківській філії ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 336677, ЄДРПОУ 31509840) на користь публічного акціонерного товариства "Укртелеком" бульвар Шевченка,18 , м.Київ, 01030, (р/р 2600257 в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 300335, ЄДРПОУ 21560766) в особі Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі № 6 філії "Дирекція первинної мережі ПАТ "Укртелеком", вул.Пекарська ,41,м. Львів,79010, (р/р 260066571 ЛОД ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 325570, ЄДРПОУ 16479714) 36567,22 - основного боргу, 2438,34 грн. - пені, 1298,48 грн. - інфляційних втрат, 545,90 грн. - 3% річних, 408,50 грн. - державного мита, 236,00грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після вступу рішення в законну силу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Фрич М. М.
Повне рішення складено 03.11.11
Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"
________________ Костів Я. Р. 03.11.11