Справа № 22-Ц-1216 2006р. Головуючий у 1-й інстанції Шелєхова А.В.
Категорія 19 Суддя-доповідач Сибільова Л.О.
УХВАЛА іменем України
12 вересня 2006 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області у складі:
головуючого - Рибалки В.Г.
суддів - Сибільової Л.О., Попруги С.В.
з участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.
та представника позивача ВАТ «Сумиобленерго» Середи А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 23 червня 2006 року у справі за позовом ВАТ «Сумиобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення збитків, -
Зазначеним рішенням суду позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Сумиобленерго» 289 грн. 07 коп. у відшкодування завданих збитків та 51 гр. судового збору.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції, посилаючись на те, що факт крадіжки нею електроенергії не доведений позивачем. При цьому апелянт зазначає, що акт про безоблікове споживання електроенергії був складений працівниками ВАТ «Сумиобленерго» з порушеннями існуючих вимог і не був їй вручений, пристрій, з допомогою якого нібито розкрадалась електроенергія, не був вилучений, працівники позивача вимагали від неї хабара, на засідання комісії до ВАТ «Сумиобленерго» її не запрошували.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, який заперечує проти скарги та вважає рішення суду вірним, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.
Вирішуючи спір та задовольняючи позов, місцевий суд виходив з того, що в судовому засіданні знайшов підтвердження факт безоблікового споживання відповідачкою електроенергії, що завдало збитків позивачеві, працівники позивача діяли при перевірці її господарства відповідно до встановлених вимог, а тому заперечення відповідачки проти позову є безпідставними.
Цей висновок суду узгоджується з матеріалами справи та відповідає вимогам матеріального і процесуального права, зокрема, ст. 1166 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про електроенергетику», п.п.48, 53 Правил користування електричною енергією для населення.
З матеріалів справи вбачається і судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_1проживає АДРЕСА_1, і з 1989 року отримує послуги з постачання електроенергії від ВАТ «Сумиобленерго».
25 січня 2006 року працівники ВАТ «Сумиобленерго» виявили в домоволодінні ОСОБА_1безоблікове споживання електроенергії шляхом влаштування відкритої відпайки від вводу, підключеної поза приладом обліку електроенергії, про що склали акт НОМЕР_1. Позивач нарахував суму збитків, яка підлягає сплаті відповідачкою в зв'язку з допущеним нею порушенням правил користування електроенергією, яку вона відмовилась сплатити в добровільному порядку. Зазначена сума сумніву не викликає.
Суд з достатньою повнотою дослідив надані сторонами докази, дав їм об'єктивну оцінку, вірно встановив обставини справи та відповідні їм правовідносини. Доводи позивачки, викладені в апеляційній скарзі, були предметом перевірки місцевого суду. Суд прийшов до вірного висновку про те, що працівники позивача були позбавлені можливості вилучити пристрій, з допомогою якого здійснювалось розкрадання електроенергії. В процесі проведення перевірки між працівниками ВАТ «Сумиобленерго» та ОСОБА_2, чоловіком відповідачки, виник конфлікт. ОСОБА_2 заховав пристосування, за допомогою якого було здійснене підключення до електромережі. У працівників ВАТ «Сумиобленерго» в ході конфлікту зник пристрій для проведення вимірів. Зазначені обставини підтвердили в судовому засіданні свідки - працівники позивача, які склали і підписали акт, тому у місцевого суду були підстави зробити висновок про поважність причин, з яких не був вилучений зазначений пристрій.
З врахуванням встановлених обставин суд прийшов до вірного висновку про те, що дії працівників позивача, які діяли в межах своїх повноважень, узгоджуються з вимогами закону, зокрема, Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26 липня 1999 року.
Згідно п. 53 зазначених Правил, у разі виявлення представником електропостачальника порушенння споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі факту розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником електропостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у електропостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження.
У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники електропостачальника, що і було зроблено працівниками позивача в даному випадку.
Посилання апелянта на неврахування судом результатів перевірки її скарги з цього приводу до Антимонопольного комітету України, в результаті чого не було знайдено порушень в її діях, не спростовують висновків суду, оскільки для суду подібні висновки не є обов'язковими з огляду на безпосередність дослідження судом доказів в справі щодо спірних обставин.
Апеляційна скарга не містить посилань на факти чи обставини, які б могли бути підставою для зміни чи скасування рішення суду, а тому його слід залишити в силі.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 23 червня 2006 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.