2006 року вересня 19 дня колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Прокопенка О.Б. суддів - Пархоменко О.М., Крамаренка В.І. з участю прокурора - Бондарчук Я.В. представника потерпілого - ОСОБА_1 засудженого - ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальну справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_3 на вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 10 липня 2006 року, яким :
ОСОБА_2, уродженець та мешканець ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не засуджувався ,-
засуджений за ч. 1 ст. 286 КК України до обмеження волі на строк один рік без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного покарання, з іспитовим строком один рік.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язано ОСОБА_2 повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на відшкодування матеріальної шкоди 272 грн. і 600 грн. моральної шкоди та на користь держави судові витрати в сумі 274 грн.60 коп.
Доля речових доказів судом вирішена у відповідності з вимогами ст. 81 КПК України.
Згідно з вироком суду ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за вчинення злочину при слідуючих обставинах:
28 квітня 2006 року близько 22 години 20 хв. ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем ВАЗ-2108, д/н НОМЕР_1 за довіреністю, рухався по вул. Генерала Тхора в м. Конотоп в сторону центру міста зі швидкістю 50 км/год. В цей час в попутному напрямку по проїжджій частині в бік центру міста по вул. Генерала Тхора, в районі ВАТ «Конотопський хлібокомбінат" рухались пішоходи: ОСОБА_3 з велосипедом та його дружина ОСОБА_1 ОСОБА_2 своєчасно не застосував гальмування, чим порушив п.п. 2.9, 12.3 Правил дорожнього руху України та скоїв наїзд на ОСОБА_3. Внаслідок дій ОСОБА_2 потерпілому були заподіяні тілесні ушкодження середньої тяжкості.
В поданій апеляції на вирок суду потерпілий ОСОБА_3, не оспорюючи кваліфікації дій ОСОБА_2 та призначеного йому покарання, вважає, що суд неправильно визначив ступінь його, ОСОБА_3, вини та суттєво занизив розмір моральної і матеріальної шкоди. Вказує, що після отриманої травми при ДТП, медична комісія визнала його непрацездатним і встановила інвалідність третьої групи безстроково, на даний момент він має поганий стан здоров'я, постійно
Справа № 11-699/ 2006р. Головуючий у першій інстанції Громова Л.В.
Категорія ст.286 КК України Доповідач - Прокопенко О.Б.
лікується, що тягне за собою додаткові матеріальні збитки та спричиняє йому неймовірні моральні та фізичні страждання. На підставі викладеного, прохає вирок суду стосовно ОСОБА_2 змінити в частині стягнення моральної та матеріальної шкоди, а також визначити ступінь його, ОСОБА_3, вини у ДТП. Стягнути з ОСОБА_2 на його користь 24000 грн. моральної шкоди та 340 грн. матеріальної шкоди.
Вислухавши доповідь судді, представника потерпілого ОСОБА_1, котрий апеляцію потерпілого підтримав в повному обсязі, засудженого ОСОБА_2, який вважав постановлений відносно нього вирок законним, думку прокурора Бондарчук Я.В. про можливість залишення вироку суду без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів не вбачає підстав до задоволення апеляції.
Викладені у вироку висновки суду, щодо доведеності вини ОСОБА_2 в порушенні правил безпеки дорожнього руху за обставин викладених у вироку, підтверджені зібраними у справі та перевіреними судом доказами, і в апеляції потерпілим не оспорюються.
Так, сам засуджений ОСОБА_2, як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні визнаючи вину в порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, зазначав, що саме ним при керуванні 28 квітня 2006 р. після 22 год. автомобілем по вул. Генерала Тхора м. Конотоп було здійснено наїзд на ОСОБА_3.
Представник потерпілого ОСОБА_1 підтверджував, що 28 квітня 2006 р. після 22 год. йому повідомили про ДТП, в якому постраждав його батько ОСОБА_3
Свідок ОСОБА_1 вказувала, що 28 квітня 2006 р. близько 22 год. вона з чоловіком ОСОБА_3, поверталася додому, останній вів у руках велосипед, коли вони рухалися по вул. Генерала Тхора м. Конотоп ОСОБА_2, керуючи автомобілем, здійснив наїзд на ОСОБА_3.
Згідно із проведеною судово-медичною експертизою (а.с.71) в результаті ДТП потерпілому ОСОБА_3 спричинені тілесні ушкодження середньої тяжкості.
У відповідності з висновком судово-автотехнічної експертизи (а.с. 107-109) ОСОБА_2 порушив п.п. 2.9, 12.3 Правил дорожнього руху України.
Винність ОСОБА_2 у вчиненні злочину за зазначених у вироку обставинах підтверджена і іншими перевіреними судом доказами, які належним чином мотивовані судом і не викликають сумнівів у колегії суддів.
Дії ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 286 КК України кваліфіковані вірно, а покарання, як основне, так і додаткове, визначено з дотриманням судом вимог ст.65 КК України. При цьому враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання, і в апеляції потерпілим не оспорюється.
При вирішенні у вироку цивільного позову потерпілого ОСОБА_3, суд першої інстанції, дотримуючись вимог ст.ст. 1166, 1167, 1187 ЦК України, правильно вирішив цивільний позов як в частині стягнення матеріальної, так і моральної шкоди. При розгляді справи суд дійшов до висновку про порушення також потерпілим ОСОБА_3 п.п. 4.1, 4.2, 4.3, 4.4 Правил дорожнього руху України, і при наведенні відповідних мотивів, аргументовано визначив провину потерпшого в ДТП у розмірі 20%. При визначенні суми моральної шкоди суд врахувавши фізичні та моральні страждання потерпілого ОСОБА_3, інші негативні наслідки, які він переніс із-за ДТП, керуючись принципами розумності, зваженості і справедливості, з достатньою мірою врахувавши характер, обсяг та тривалість страждань потерпілого стягнув з ОСОБА_2, з урахуванням вини потерпілого, моральну та матеріальну шкоду. При цьому судом враховано вік, стан здоров'я та матеріальний стан самого засудженого.
А тому колегія суддів приходить до висновку про безпідставність апеляції ОСОБА_3 стосовно не правильного вирішення судом цивільного позову.
Виходячи з викладеного і керуючись ст.ст. 362, 366, 377 КПК України, колегія суддів судової палати з кримінальних справ, -
Вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 10 липня 2006 року відносно ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляцію потерпілого ОСОБА_3 - без задоволення.