Справа №22-ц-1305 2006 p. Головуючий у 1-й інстанції Фурдилов В.М.
Категорія 44 Суддя-доповідач Батюк А.В.
УХВАЛА іменем України
13 вересня 2006 року м. Суми
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Шевченка В.А.,
суддів - Батюка А.В., Криворотенка В.І.,
при секретарі судового засідання - Чуприни В.І.,
та осіб, які приймають участь у справі: позивача ОСОБА_1, відповідачки ОСОБА_2,
розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 04 липня 2006 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,
в стан о в ил а:
Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 04 липня 2006 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить це рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
При цьому вказував, що в матеріалах справи є довіреність на його ім'я, згідно якої він наділений правом представляти інтереси ОСОБА_4 в судах.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду без зміни з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 є власником земельних ділянок площею 0,1 га і 0,3086 га, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 20,21).
Земельна ділянка площею 0,57 га, розташована за адресою: АДРЕСА_2 - належить на праві власності ОСОБА_3 (а. с. 22).
Земельна ділянка площею 0,2 га, розташована за адресою: АДРЕСА_3 - належить ОСОБА_2 (а. с. 31).
Відповідно до ч. 1 ст. 38 ЦПК України сторона, третя особа, особа, яка відповідно до закону захищає права, свободи чи інтереси інших осіб, а також заявники та інші заінтересовані особи в справах окремого провадження (крім справ про усиновлення) можуть брати участь у цивільній справі особисто або через представника.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 42 ЦПК України повноваження представників сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, мають бути посвідчені такими документами: довіреністю фізичної особи.
З позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що її було подано в його особистих інтересах та від його імені, а не в інтересах ОСОБА_4.
Як вбачається з акту Чернеччинської сільської ради Охтирського району від 18 квітня 2003 року комісією було запропоновано затвердити межові знаки на ділянці ОСОБА_4 (а. с. 12-13).
Колегія суддів вважає, позивач, всупереч ст. 60 ЦПК України, не довів, що діями ОСОБА_2 і ОСОБА_3 йому було завдано матеріальну та моральну шкоду.
Наявні в матеріалах справи кошториси встановлення стовпів, калькуляція на виготовлення стовпчиків не доводять того факту, що діями відповідачів по даній справі матеріальну шкоду було завдано саме ОСОБА_1.
Це є підтвердженням витрат на встановлення стовпів, а не підтвердженням заподіяння фактичної матеріальної шкоди позивачу.
У матеріалах справи є акт складений землевпорядником Чернеччинської сільської ради Охтирського району від 20 травня 2003 року, згідно з яким межові знаки у вигляді металевих стовпів були самовільно зняті ОСОБА_3 і ОСОБА_2 (а. с. 14).
У той же час, цей акт підписано землевпорядником ОСОБА_5 та ОСОБА_1. Ні відповідачі, ні інші особи його не підписували.
Крім цього, ОСОБА_5 був допитаний в судовому засіданні як свідок (а. с. 44-45) і відповідно до його показів 20 травня 2003 року на межі присадибних земельних ділянок знаходились металеві стовпи і стояли вони до осені і на його думку стовпи повитягали відповідачі.
З цього слідує, що зміст акту від 20 травня 2003 року не відповідає показам свідка, наявні розбіжності, а тому лише на підставі зазначеного акту не можна покласти на відповідачів обов'язок відшкодування шкоди позивачу.
Не можна погодитись з доводами апелянта, що рішення суду підлягає скасуванню у зв'язку з незалученням судом співвідповідачем по справі ОСОБА_2 (а. с. 69), який був допитаний як свідок по справі.
З матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_1 звертався до суду із заявою про залучення до участі в справі іншої особи, цього питання він взагалі не ініцюював.
Необхідно врахувати, що і на цей час ОСОБА_1 не позбавлений можливості звернутися до суду з відповідним позовом до інших осіб.
Виходячи з протоколу судового засідання від 04 липня 2006 року, після з'ясування всіх обставин справи та перевірки їх доказами, позивач ніяких клопотань перед судом не мав, а тому не можна погодитись з доводами апеляційної скарги, що суд дослідив не всі докази по справі про які заявляв ОСОБА_1.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог і цей висновок суду не спростовується доводами апеляційної скарги.
Колегія вважає, що рішення суду узгоджується з доказами наявними у справі і відповідає вимогам норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його зміни або скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 04 липня 2006 року в даній справі залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в
касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.