Ухвала
Іменем України
21 червня 2006 року
Справа № 2-20/1036.1-2005
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Котлярової О.Л.,
суддів Антонової І.В.,
Дугаренко О.В.,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився;
відповідача: не з'вився;
третіх осіб: не з'явились;
за позовом Міністерства Оборони України (Повітрофлотський пр-т, 6, Київ 1, 01001)
до Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради (вул. Толстого, 15, Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)
треті особи:
1. Сімферопольська квартирно-експлуатаційна частина району (вул. Павленка, 9, Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)
2. Державне підприємство Міністерства Оборони України "Кримське управління військової торгівлі" (вул. Вузлова, 7, Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)
3. 8 Гарнізонний будинок офіцерів Військово-морських сил Збройних Сил України (АДРЕСА_1, Автономна Республіка Крим, Сімферополь, 95000)
4. Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації (вул. Некрасова, 11,Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)
5. ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
предмет спору: перегляд рішення за нововиявленими обставинами (стосовно справи про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської ради НОМЕР_1)
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим у справі №2-20/1036.1-2005 від 06 березня 2006 року (суддя Луцяк М.І.), заяву Міністерства Оборони України про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 14-15 березня 2005 року у справі №2-20/1036.1-2005 залишено без розгляду, за позовом Міністерства Оборони України до виконавчого комітету Сімферопольської міської ради, треті особи: Сімферопольська квартирно-експлуатаційна частина району, державне підприємство Міністерства Оборони України "Кримське управління військової торгівлі", 8 Гарнізонний будинок офіцерів Військово-морських сил Збройних Сил України, Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації, ОСОБА_1.
Не погодившись з винесеною ухвалою господарського суду, позивачем у справі подано апеляційну скаргу, в якій він просить дану ухвалу скасувати, постановити нову ухвалу, якою передати справу на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що, на думку апелянта, ухвала суду першої інстанції є незаконною та такою, що підлягає скасуванню. Апелянт вважає, що дана справа, відповідно до статті 19 та пункту 6 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства, підвідомча господарському суду міста Києва, між тим, господарський суд Автономної Республіки Крим не направив справу на перегляд до господарського суду міста Києва. Господарський суд повинен був розглядати справу про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами, що виникають з адміністративно-правових відносин за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, але, всупереч вказаній нормі права, справу суд першої інстанції розглянув за правилами Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, право на звернення до суду заявник не втратив, оскільки, цей строк є один рік, а не два місяці, тобто, строк подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не порушено. Мотивовані доводи більш детальніше викладено в апеляційній скарзі.
24 травня 2006 року ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду у апеляційній скарзі було відкрите апеляційне провадження.
29 травня 2006 року судова колегія, після проведення підготовчих дій, призначила апеляційну скаргу до апеляційного розгляду на 13 червня 2006 року.
13 червня 2006 року судова колегія ухвалила за необхідне відкласти розгляд справи на 21 червня 2006 року, у зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи.
21 червня 2006 року представники сторін не з'явились вдруге у судове засідання, належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи.
Судова колегія, відповідно до вимог статті 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, встановила наступне.
Позивач звернувся з позовними вимогами про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської ради НОМЕР_1 «Про оформлення права державної власності на будівлю офіцерського кафе ІНФОРМАЦІЯ_1 і будівлю магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» по АДРЕСА_1, яким оформлено права державної власності на зазначене нерухоме майно на ім'я держави в особі Верховної Ради України, в позовному господарському веденні державного підприємства Міністерства Оборони України "Кримське управління військової торгівлі".
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 квітня -11 травня 2004 року було залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог фізичну особі ОСОБА_2, на підставі його клопотання.
Ухвалою господарського суду від 12 -14 травня 2004 року (суддя Цикуренко А.С.) провадження у справі було припинено, відповідно до пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 21 червня 2004 року ухвалу суду першої інстанції від12-14 травня 2004 року було залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 23 листопаду 2004 року, постанову суду апеляційної інстанції від 21 червня 2004 року та ухвалу господарського суду було від 12-14 травня 2006 року скасовано, а ухвала господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 квітня -11 травня 2004 року визнана такою, що втратила чинність. Справу направлено на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.
Справу передано судді господарського суду Автономної Республіки Крим Луцяку М.І. із присвоєнням їй номеру 2-20/1036.1-2005.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 14 -15 березня 2005 року у позові Міністерства Оборони України до виконавчого комітету Сімферопольської міської ради, треті особи: Сімферопольська квартирно-експлуатаційна частина району, державне підприємство Міністерства Оборони України "Кримське управління військової торгівлі", 8 Гарнізонний будинок офіцерів Військово-морських сил Збройних Сил України, Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації, ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення, відмовлено.
НОМЕР_2 позивач у справі звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим, відповідно до статей 112, 113 Господарського процесуального кодексу України, із заявою про перегляд рішення 14 -15 березня 2005 року у справі №2-20/1036.1-2005 та просив визнати незаконним та скасувати рішення Сімферопольської ради НОМЕР_1 щодо оформлення свідоцтва права власності на державне підприємство Міністерства Оборони України "Кримське управління військової торгівлі" військового майна -кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» та магазин «ІНФОРМАЦІЯ_2».
У заяві представником Міністерства Оборони України було зазначено, що обставини визначаються такими, які можуть спричинити перегляд рішення, та, про них стало відомо 25 січня 2006 року.
Судом першої інстанції, у зв'язку з тим, що жодних доказів зазначеного у заяві не додане, встановити, чи дотримано 2-х місячний строк, встановлений статтею 113 Господарського процесуального кодексу України та відсутнє клопотання сторони про відновлення строку про відновлення, керуючись пунктом 1 частини 5 статті 113 зазначеного Кодексу, повернув заяву Міністерства Оборони України.
Відповідно до статті 113 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, поданням прокурора не пізніше двох місяців з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.
Згідно до пункту 1 частини 5 статті 113 Господарського процесуального кодексу України, заява, подання прокурора чи його заступника до розгляду не
приймаються і повертаються заявникові після закінчення встановленого строку без клопотання про його відновлення або відхилення такого клопотання господарським судом.
У заяві до господарського суду та в апеляційній скарзі, скаржник вказує, що, про наявність нововиявлених обставин йому стало відомо після винесення судом рішення, з архівних матеріалів, але, доказів отримання будь-яких документів із архіву, суду ним надано не було. Крім того, не надано обґрунтованих доводів щодо його посилання на дату 25 січня 2006 року.
Клопотання про встановлення строку на звернення із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, стороною суду першої інстанції надано не було.
Відповідно до Прикінцевих та Перехідних Положень Кодексу адміністративного судочинства України, після набрання чинності цим Кодексом заяви і скарги у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, заяви у справах щодо відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести виправлення в актовий запис цивільного стану (глави
29-32 і 36 Цивільного процесуального кодексу України 1963 року, позовні заяви у господарських справах, що віднесені цим Кодексом до адміністративної юрисдикції, а також апеляційні, касаційні скарги (подання), заяви (подання) про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими та винятковими обставинами у таких справах, подані і не розглянуті до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України, розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.
Проте, доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, не приймаються до уваги судової колегії, у зв'язку з особливістю розгляду справ даної категорії, оскільки, заявник звертався до господарського суду із заявою, в порядку статей 112-113 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, судова колегія зазначає, що діючими нормами процесуального законодавства, зокрема, главою 4 Кодексу адміністративного судочинства України та розділом Х111 Господарського процесуального кодексу України, не передбачена за клопотанням сторін можливість передачі справи із господарського суду, яким прийнято судове рішення до іншого суду, для розгляду заяви за нововиявленими обставинами.
На підставі вищенаведеного, ухвала суду першої інстанції скасуванню чи зміні не підлягає, втім, як і апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 24, 195, пунктом 1 частини 1 статті 199, 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Апеляційну скаргу Міністерства Оборони України залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим у справі №2-20/1036.1-2005 від 06 березня 2006 року залишити без змін.
Головуючий суддя О.Л. Котлярова
Судді О.В. Дугаренко
І.В. Антонова