14.09.2011 Справа №1-728/11
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Базана Л.Т.
при секретарі Галиш І.Б.
з участю прокурора Гульовської О.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с.Кривочинці Волочиського району Хмельницької області, громадянки України, пенсіонерки, одруженої, жительки АДРЕСА_1, раніше несудимої,
- за ч.2 ст.355, ч.2 ст.146 КК України,
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с.Кривочинці Волочиського району Хмельницької області, громадянина України, пенсіонера, одруженого, жителя АДРЕСА_1, раніше несудимого,
- за ч.2 ст.355, ч.2 ст.146 КК України,
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с.Зарваниця Золочівського району Львівської області, громадянина України, пенсіонера, одруженого, на утриманні 3 неповнолітніх дітей, зареєстрованого в м.Львові, вул.Стрийська, 146, фактично проживаючого в АДРЕСА_2, раніше несудимого,
- за ч.2 ст.355, ч.2 ст.146 КК України,
ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обвинувачуються органом досудового слідства в тому, що коли вони перебували 26 жовтня 2009 року близько 08 год. 10 год. неподалік перехрестя вулиць Ст.Бандери-Тютюнника в м.Тернополі, то вступили у злочинну змову з метою примушування ОСОБА_5 до виконання правових зобов'язань, для чого вони застосовуючи фізичну силу, посадили ОСОБА_5 в автомобіль та відвезли в АДРЕСА_3, де застосовували до нього насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я, що виразилось в тому, що вони спільно завели його в приміщення сушильної кімнати на 9-му поверсі будинку та замкнули вхідні двері у вказане приміщення, залишивши у ньому потерпілого, чим позбавили його вільного пересування і залишення місця, в якому він не бажав перебувати, чим незаконно з 08 год. 10 хв. до 14 год. 15 хв. позбавили волі ОСОБА_5, внаслідок чого було завдано значної шкоди його особистим інтересам, наданим йому Конституцією України, правам на повагу до гідності, свободу, особисту недоторканність та свободу пересування. При цьому ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 примушували ОСОБА_5 до виконання цивільно-правових зобов'язань, вимагаючи сплатити грошові кошти в сумі 45 538, 8 грн., які він їм повинен був відшкодувати відповідно до вироку Тернопільського міськрайонного суду від 14 січня 2002 року в частині відшкодування матеріальної та моральної шкоди, що була завдана ОСОБА_5 скоєною ним у 2001 році крадіжкою у їх квартирі, що в АДРЕСА_1.
Таким чином, органом досудового слідства дії ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.2 ст.355 КК України, як примушування до виконання цивільно-правових зобов'язань, тобто вимога виконати цивільно-правове зобов'язання за відсутності ознак вимагання, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров'я та за ч.2 ст.146 КК України як незаконне позбавлення волі людини вчинене за попередньою змовою групою осіб.
В підготовчій частині судового засідання підсудні ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з письмовими клопотаннями, в яких просять звільнити їх від кримінальної відповідальності на підставі акту про амністію. Зокрема, підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 посилаються на те, що на день набрання чинності Законом України «Про амністію у 2011 році»вони досягли 61-го та 68-ми річного віку відповідно, а підсудний ОСОБА_3 на те, що на день набрання чинності Законом України «Про амністію у 2011 році»в нього на утриманні є 3 неповнолітніх дітей, відносно яких він не позбавлений батьківських прав.
Суд, заслухавши підсудних, які подані клопотання підтримали, прокурора, яка не заперечила проти задоволення вказаних клопотань, вважає, що клопотання підлягають до задоволення.
Як слідує з п.«в»ст.1 Закону України «Про амністію у 2011 році», який набрав чинності 28 липня 2011 року, звільняються від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст.12 КК України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст.12 КК України особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, або дітей-інвалідів незалежно від їх віку.
Крім цього, згідно п.«ґ»ст.1 Закону України «Про амністію у 2011 році», який набрав чинності 28 липня 2011 року, звільняються від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст.12 КК України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст.12 КК України чоловіки та жінки, які на день набрання чинності цим Законом досягли відповідно 60-річного та 55-річного віку.
За ст.6 вказаного Закону звільняються від кримінальної відповідальності в порядку та на умовах, визначених цим Законом, особи, які підпадають під дію ст.1 цього Закону, кримінальні справи стосовно яких перебувають у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи не розглянуті судами, а так само розглянуті судами, але вироки не набрали законної сили, про злочини, вчинені до набрання чинності цим Законом.
Згідно ст.ст. 12, 24 КК України злочини, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ч.2 ст.355, ч.2 ст.146 КК України класифікуються як умисні злочини середньої тяжкості.
Відповідно до матеріалів справи, а саме свідоцтв про народження НОМЕР_1 від 10 вересня 1996 року, НОМЕР_2 від 10 жовтня 2002 року та НОМЕР_3 від 24 листопада 2007 року ОСОБА_3 має 3 неповнолітніх дітей: синів ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_9, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_10 та дочку ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_11, відносно яких він не позбавлений батьківських прав.
Крім цього, згідно паспортів НОМЕР_4 від 09 січня 1997 року та НОМЕР_5 від 04 січня 1997 року, виданих Тернопільським МВ УМВСУ в Тернопільській області відповідно ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, а ОСОБА_2 -ІНФОРМАЦІЯ_3, з чого слідує, що вони на день набрання чинності Законом України «Про амністію у 2011 році»досягли: ОСОБА_1 -61-го річного віку та ОСОБА_2 -68 річного віку.
Відповідно до п.4 ст.6 КПК України кримінальну справу не може бути порушено, а порушена справа підлягає закриттю внаслідок акта амністії, якщо він усуває застосування покарання за вчинене діяння, а також в зв'язку з помилуванням окремих осіб.
Зважаючи на вищевказане, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 слід звільнити від кримінальної відповідальності, а кримінальні справи про їх обвинувачення за ч.2 ст.355, ч.2 ст.146 КК України необхідно закрити внаслідок акта амністії.
Обрані ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 запобіжні заходи у вигляді підписки про невиїзд слід залишити без змін до набрання постановою законної сили.
Керуючись наведеним, а також п.п. «в», «ґ» ст.1, ст.6 Закону України «Про амністію у 2011 році», ст.ст. 12, 24, 86 КК України, п.4 ст.6 КПК України, суд -
Звільнити ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, обвинувачених у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст.355, ч.2 ст.146 КК України від кримінальної відповідальності, а порушені щодо них кримінальні справи -закрити внаслідок акта амністії.
Раніше обрані ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 запобіжні заходи у вигляді підписки про невиїзд -залишити без змін до набрання постановою законної сили.
На постанову може бути подана апеляція до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом семи діб з моменту її оголошення.
Головуючий суддяЛ. Т. Базан