донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
21.07.2008 р. справа №4/46
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів:
при секретарі:
Абдулазізовій О.Д.
за участю представників сторін:
від позивача:
Рудіков І.М. - по довір. №09/4172 від 26.11.07р.
Сезін В.В. - по довір. 09/26 від 04.01.08р.,
від відповідача:
не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Маріупольського юридичного агентства м. Маріуполь Донецької області
на рішення господарського суду
Донецької області
від
12.05.2008 року
по справі
№4/46
за позовом
Відкритого акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча" м. Маріуполь Донецької області
до
Маріупольського юридичного агентства м. Маріуполь Донецької області
предмет спору
стягнення 53 500грн. попередньої оплати та процентів
Відкрите акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»м. Маріуполь Донецької області (далі по тексту -ВАТ «ММК ім. Ілліча») звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Маріупольського юридичного агентства м. Маріуполь Донецької області (далі по тексту - Маріупольське юридичне агентство) про стягнення 53 500грн., з яких: 50 000грн. 00коп. сума попередньої оплати, 3 500грн. -процентів за користування грошовими коштами.
В обґрунтування позову позивач посилався на невиконання відповідачем умов договору №5525 від 27.07.05р. про надання правової допомоги та надання юридичних послуг, тобто невиконання послуг, які зазначені в договорі.
Позивач, з метою повернення попередньої оплати, та стягнення процентів застосував «аналогію закону», а саме просив задовольнити позов на підставі ст. 693 Цивільного кодексу України, яка регулює правовідносини у купівлі -продажу у частині попередньої оплати товару і ст. 536 Цивільного кодексу України, у частині нарахування процентів на суму попередньої оплати.
Рішенням господарського суду Донецької області від 12.05.08р. по справі №4/46 позовні вимоги ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»про стягнення 53 500грн. 00коп. попередньої оплати та процентів з Маріупольського юридичного агентства задоволені в повному обсязі.
Рішення мотивовано тим, що сторони в договорі №5525 від 27.07.05р. узгодили обсяг послуг -виконувати роботи, визначені п.2.1 та 2.2 договору, а саме: відповідач зобов'язався в судовому порядку розірвати довгострокові договори оренди земельних паїв, укладених пайовиками з ТОВ «Заря»та ТОВ «Агрофірма «Заря»в кількості 988 шт.; після розірвання договорів оренди земельних паїв, укладених з ТОВ «Заря»та ТОВ «Агрофірма «Заря», оформити договори оренди земельних паїв або ділянок (в разі виділення земельних паїв в натурі (на місцевості) пайовиків з позивачем в кількості 988шт. строком на 20 років на умовах, запропонованих позивачем.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач підтвердив, що одержав від позивача попередню оплату в сумі 50 000грн.00коп., але не надав докази виконання своїх зобов'язань в об'ємі, встановленому п.п.2.1, 2.2 договору, тому суд вважає, що одержані відповідачем 50 000грн.00коп., як попередню оплату за спірним договором, повинно бути повернено відповідно до ст. 693 Цивільного кодексу України.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції застосував, як він посилається у мотивувальній частині рішення, аналогію права - ст. 693 Цивільного кодексу України.
Маріупольське юридичне агентство звернулося до апеляційного господарського суду Донецької області з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду від 12.05.08р. по справі №4/46, у зв'язку з порушенням норм процесуального та матеріального права, і непідсудністю справи господарському суду, та припинити провадження по справі.
Заявник апеляційної скарги посилається на те, що позивач звернувся до відповідача з позовом про стягнення передоплати по трьохсторонньому договору, однією із сторін якого є 980 громадян - фізичних осіб жителів села у Старобешівському районі, тому суд першої інстанції, який розглянув спір по трьохсторонньому договору, однією із сторін якого є фізичні особи, на думку скаржника безпідставно не застосував ст. 12 Господарського процесуального кодексу України і не припинив провадження по справі.
Заявник апеляційної скарги вважає, що необґрунтовано підтримані судом першої інстанції вимоги позивача, які ґрунтувались на аналогії закону вимог ст. 693 Цивільного кодексу України до правовідносин між сторонами по справі №4/46 по договору №5525 від 27.07.05р. про надання правової допомоги та надання юридичних послуг.
Скаржник посилається на те, що Цивільним кодексом України врегульований порядок правовідносин щодо надання послуг, тому застосування до цих правовідносин аналогію закону є незаконним.
ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити рішення господарського суду від 12.05.08р. по справі №4/46 без змін, посилаючись на те, що воно прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Позивач у відзиві вважає необґрунтованим посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що даний спір непідсудній господарському суду відповідно до ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, вказуючи на те, що спір по даній справі, підвідомчий господарському суду, оскільки позивач і відповідач є юридичними особами.
Також позивач у відзиві вважає, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення, правомірно застосував аналогію закону до правовідносин про надання послуг ст. 693 Цивільного кодексу України, якою врегульовані подібні за змістом цивільні правовідносини, а також ст. 536 Цивільного кодексу України, відповідно до якої позивачем нараховані проценти на суму попередньої оплати.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.
Дослідивши докази матеріалів справи, заслухав представників сторін (зафіксовано записом судового процесу), судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.
Між позивачем, відповідачем та власниками земельних паїв -998 фізичними особами, відповідно до списку, що є невід'ємною частиною договору (пайовиками), укладений договір від 27.07.2005 року №5525 про надання правової допомоги та юридичних послуг.
Відповідно до п.1 договору, позивач та пайовики доручили, а відповідач взяв на себе зобов'язання з надання юридичних послуг в об'ємі та на умовах, передбачених договором.
За пунктом 2.1 та 2.2 договору відповідач зобов'язався в судовому порядку розірвати довгострокові договори оренди земельних паїв, укладених пайовиками з ТОВ «Заря»та ТОВ «Агрофірма «Заря»в кількості 988 шт.; після розірвання договорів оренди земельних паїв, укладених з ТОВ «Заря»та ТОВ «Агрофірма «Заря», оформити договори оренди земельних паїв або ділянок (в разі виділення земельних паїв в натурі (на місцевості)) пайовиків з позивачем в кількості 988шт. строком на 20 років на умовах, запропонованих позивачем.
На виконання умов п.5.1 договору позивачем 29.07.05р. було здійснено попередню оплату 50 000грн. 00коп. за юридичні послугу платіжним дорученням № 53151 відповідно до виставленого відповідачем рахунку від 22.07.05р. № 91.
У позові позивач посилався на те, що ним умови договору щодо передоплати за юридичні послуги виконані у повному обсязі, втім відповідач у передбачений п.6.2 договору строк свої зобов'язання за договором не виконав, у зв'язку з чим ВАТ «ММК ім. Ілліча»звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 53 500грн., з яких: 50 000грн. 00коп. сума попередньої оплати, 3 500грн. -процентів за користування грошовими коштами, на підставі ч.2 ст. 693, 536 Цивільного кодексу України.
Між тим, як вбачається з предмету і умов договору між сторонами укладений договір про надання послуг.
Відповідно до ст. 8 Цивільного кодексу України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).
Згідно зі ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.
З наведеного вбачається, що Цивільним кодексом України врегульований порядок плати за договором про надання послуг (ст. 903), тому судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні безпідставно застосовано до цих правовідносин ст. 693, 536 Цивільного кодексу України, якою регулюється порядок щодо попередньої оплати товару у правовідносинах, які випливають з договору купівлі-продажу.
У відзиві на позов відповідач зазначає, що позивач ВАТ «ММК ім. Ілліча»попередньо домовившись з представниками пайовиків землі, прийняли рішення розірвати договори оренди землі 998 пайовиків землі з ТОВ «Агрофірма «Заря»і після чого укласти договори оренди цієї ж землі цими ж фізичними особами з ВАТ «ММК ім. Ілліча». З цією метою і був укладений трьохсторонній договір №5525 від 27.07.05р. про надання правової допомоги та юридичних послуг.
Відповідач зазначає, що сторони по договору -998 фізичних осіб, за виключенням декілька з них, не дали згоди на розірвання договору оренди з ТОВ «Агрофірма «Заря». ТОВ «Агрофірма «Заря»стало відомо про ці наміри і воно уклало з пайовиками додаткові угоди, за якими була збільшена плата за землю пайовикам.
Відповідач зазначає, що у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань сторонами договору -фізичними особами, у нього були об'єктивні причини невиконання у встановлений строк умов договору №5525 від 27.07.05р. про надання правової допомоги та юридичних послуг, а попередня оплата була витрачена на проведену відповідачем роботи (відрядження, підготовка проектів документів, та інше).
Відповідач звертався до суду першої інстанції з клопотанням про припинення провадження по справі №4/46 з тих підстав, що вимоги позивача ґрунтуються на договорі, однією із сторін якого є фізичні особи -пайовики, які повинні також бути стороною у справі і брати участь у розгляді цього спору (т. 6 арк. справи 23-24).
Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом позову є стягнення з відповідача на користь позивача передоплати у сумі 50 000грн. 00коп., сплачених за договором №5525 від 27.07.05р. про надання правової допомоги та юридичних послуг, укладеного між позивачем, відповідачем та власниками земельних паїв (998 фізичних осіб), які не є суб'єктами господарської діяльності.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем умов вищезазначеного договору.
Відповідач, як вбачається з матеріалів справи, ґрунтує свої заперечення щодо позовних вимог на невиконанні обов'язків за договором позивачем та пайовиками -фізичними особами.
Частина 1 ст. 21 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Оскільки для вирішення зазначеного спору участь у судовій справі 998 пайовиків -фізичних осіб є обов'язковою, а господарський суд позбавлений можливості залучити їх до участі до справі відповідно до вимог ст. 21 Господарського процесуального кодексу України, даний спір не підлягає вирішенню у господарських судах України, тобто є непідвідомчий господарському суду. Провадження по справі №4/46 підлягає припиненню на підставі п.1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Апеляційна інстанція вважає, що висновок суду першої інстанції в оскарженому рішенні щодо відсутності підстав для припинення провадження по справі не ґрунтується на матеріалах справи та законодавстві.
Враховуючи викладене апеляційна інстанція дійшла до висновку, що апеляційна скарга Маріупольського юридичного агентства підлягає задоволенню.
Рішення господарського суду Донецької області від 12.05.08р. по справі №4/46, підлягає скасуванню.
Сплачене державне мито підлягає поверненню відповідно до п.3 ст. 8 Декрету КМ України від 21.01.93р. №7/93 «Про державне мито» (зі змінами).
Керуючись п.1 ч. 1 ст. 80, 99, 101, 102, 103, п.4 ч.1 ст. 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Маріупольського юридичного агентства м. Маріуполь Донецької області -задовольнити.
Рішення господарського суду Донецької області від 12.05.08р. по справі №4/46 -скасувати.
Провадження по справі №4/46 -припинити.
Головуючий:
Судді:
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
1. відповідачу
1. у справу
1. ДАГС
1. господарському суду