Рішення від 11.07.2008 по справі 9/103

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.07.08 Справа № 9/103

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АІС АЗЧ МАРКЕТ", м. Київ

до Дочірнього підприємства "Луганський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Луганськ

про стягнення 87 242 грн. 79 коп.

Суддя Шеліхіна Р.М., в присутності представників:

від позивача - Хорунжий А.П., дов. від 13.10.07. № АЗ-Д-32/07,

від відповідача - Крупнік Є.М., дов. від 04.01.08. №1/юр,

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: заявлені вимоги про стягнення з відповідача 86262,16 грн., з яких сума боргу за договором поставки від 01.01.07. №14/29 - 79797,88 грн. за поставлений товар, пені -2273,68 грн. за період з 19.02.08. по 10.04.08., 3% річних -341,04 грн. та інфляційних нарахувань - 3849,56 грн. -за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Відповідач визнав позовні вимоги у повному обсязі, про що надав суду заяву у судовому засіданні 11.07.08., і клопотанням від 11.07.08. №1-13-1/290 доповів суду, що борг у розмірі позову склався за підприємством відповідача у зв'язку з важким фінансовим становищем, і на підставі чого відповідач просить відстрочити та розстрочити виконання рішення суду до 01.12.08.

Представник позивача не заперечив проти надання відстрочки та розстрочки виконання рішення суду.

Відповідно до правил ст.ст.22,78 ГПК України суд приймає визнання позову відповідачем, якщо такі дії не суперечать законодавству і не порушують прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Дослідивши матеріали справи та вислухав представника відповідача, керуючись ст.22 ГПК України і п.5ст.78 ГПК України, суд приймає визнання відповідачем позову про стягнення боргу за договором поставки від 01.01.07. №14/29 - 79797,88 грн. за поставлений товар, пені -2273,68 грн. за період з 19.02.08. по 10.04.08., 3% річних -341,04 грн. та інфляційних нарахувань - 3849,56 грн. -за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань тому, що такі дії не порушують прав та охоронюваних законом інших осіб і не суперечать діючому законодавству.

За таких обставин, і з урахуванням вимог ст.ст.174,193,265 ГК України, ст.ст.526,629 ЦК України, якими встановлено обов'язок відповідача виконувати умови укладеного договору належним чином і у повному обсязі оплатити позивачу поставлений товар, суд приймає визнання відповідачем позову у розмірі боргу за договором поставки від 01.01.07. №14/29.

При цьому слід вказати, що вимогами ст.625 ЦК України встановлено обов'язок боржника (відповідача), який прострочив строк виконання зобов'язання, сплатити борг з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних і суд не наділений правом зменшувати такі вимоги кредитора (позивача) або звільняти від оплати індексів інфляції і річних.

Умовами договору поставки від 01.01.07. №14/29 вказано порядок оплати споживачем поставленого товару -після 25 днів з дня отримання продукції. Відповідач не оплатив у встановлений договором термін поставку товару, тому суд задовольняє вимоги позивача про стягнення інфляційних нарахувань у сумі 3849,56 грн., 3% річних -341,04 грн.

Відповідач, як боржник, який прострочив виконання грошового обов'язку по оплаті поставленої продукції, зобов'язаний сплатити позивачеві неустойку у вигляді пені у розмірі, передбаченому вказаним договором, і у відповідності до вимог ст.ст.230-232 ГК України. Тому, вимоги позову в частині заявленої до стягнення пені не суперечить положенню закону та фактичним обставинам правовідносин сторін за договором від 01.01.07. №14/29 і позов в цій частині є цілком правомірним.

Відповідно до правил ст.83 ГПК України суд має право при постановленні рішення зменшити розмір заявленої до стягнення неустойки.

З урахуванням обставин справи і приймаючи до уваги клопотання відповідача, суд вирішив задовольнити заявлене клопотання про відстрочення та розстрочення виконання рішення суду до 01.12.08. з обов'язковою сплатою 17644,68грн. щомісяця ( з урахуванням судових витрат), починаючи виплати з 01.08.08.

Відповідно до правил ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, ст.ст.173,193,230-232,265 ГК України, ст.ст.11,509,625 ЦК України, керуючись ст.ст.22,49,п.5ст.78, ст.ст.82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства “Луганський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державної акціонерної компанії “Автомобільні дороги України», м. Луганськ, вулиця «Лінія залізниці», 9, ід. код 31995774 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АІС АЗЧ МАРКЕТ", м. Київ, провулок «Балтійський», 20, ід. код 331005493 борг в сумі 79797,88 грн., пеню в сумі 2273,68 грн., 3% річних в сумі 341,04 грн., інфляційні нарахування в сумі 3849,56 грн., витрати по держмиту у сумі 862,63грн., витрати на послуги судового процесу у сумі 118грн. Видати наказ.

4. Відстрочити та розстрочити виконання рішення. Почати виконувати рішення 01.08.08. Розстрочити виконання рішення строком до 01.12.08., з щомісячною сплатою 17644,68грн.

Рішення підписане 16.07.08.

Суддя Р. Шеліхіна

Попередній документ
1913628
Наступний документ
1913630
Інформація про рішення:
№ рішення: 1913629
№ справи: 9/103
Дата рішення: 11.07.2008
Дата публікації: 21.08.2008
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Луганської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію