91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
15.07.08 Справа № 15/58.
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Молдім», м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода-Луганськ», м. Луганськ
про стягнення 42 310 грн. 79 коп.
Суддя Пономаренко Є.Ю.
Представники сторін:
від позивача -Синельник С.В., представник за довіреністю № 615 від 05.12.07;
від відповідача -Вильтовская А.П., довіреність № 84 від 09.06.08.
До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.
Суть спору: первісно за позовною заявою позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача суми основного боргу за договором поставки № 131-6 від 28.02.06, укладеним між ТОВ «Молдім»та ТОВ «Злагода-Луганськ», в розмірі 37 258 грн. 57 коп. та пені в сумі 5 052 грн. 22 коп. При цьому, позовні вимоги ґрунтувалися на 42-х накладних доданих до справи.
У судовому засіданні 10.06.08 позивач надав заяву про зменшення позовних вимог, де виклав вимогу наступним чином: стягнути з відповідача суму основного боргу за договором поставки № 131-6 від 28.02.06, укладеним між ТОВ «Молдім»та ТОВ «Злагода-Луганськ», в розмірі 20 253 грн. 52 коп. та пені в сумі 1 716 грн. 83 коп.
При цьому, визначено 13 накладних, на підставі яких утворився борг по договору.
Вказана заява про зменшення розміру позовних вимог була прийнята судом до провадження відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.
Відзивом на заперечення від 10.07.2008р. позивач зменшив розмір позовних вимог по стягненню боргу до 15 935 грн. 29 коп.
При цьому, підставами позовних вимог по стягненню 15 935 грн. 29 коп. є несплата за товар, переданий на підставі договору за конкретними, чітко визначеними позивачем накладними, а саме:
1. від 28.02.06 № 59125 на суму 3854,43 грн.
2. від 10.03.06 № 69175 на суму 2266,88 грн.
3. від 11.04.06 №101136 на суму 3158,05 грн.
4. від 21.04.06 №111097 на суму 525,60 грн.
5. від 25.04.06 № 115134 на суму 965,20 грн.
6. від 27.04.06 № 117490 на суму 550,00 грн.
7. від 27.04.06 №117489 на суму 677,90 грн.
8. від 01.05.06 № 121279 на суму 350,00 грн.
9. від 04.05.06 № 124470 на суму 545,00 грн.
10. від 11.05.06 № 131434 на суму 555,00 грн.
11. від 16.05.06 № 136163 на суму 825,00 грн.
12. від 18.05.06 № 138503 на суму 75,00 грн.
13. від 18.05.06 № 138500 на суму 580,00 грн.
14. від 26.06.06 № 146167 на суму 1007,23 грн.
Всього: на суму 15 935,29 грн.
Дана заява відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України прийнята судом до провадження.
Предметом спору, що розглядається у даній справі з урахуванням вказаної заяви є стягнення боргу у сумі 15 935 грн. 29 коп. та пені в сумі 1 716 грн. 83 коп.
Підставами позову, що розглянуто судом у даній справі є фактичні обставини по невиконанню відповідачем договірних грошових зобов'язань по оплаті товару переданого за вищевказаними, чітко визначеними позивачем, 14 накладними.
За заявою від 15.07.2008р. позивач відмовився від позовних вимог по стягненню пені в сумі 1716,83 грн.
Відмова від даної позовної вимоги про стягнення пені прийнята судом.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги по стягненню 15 935 грн. 29 коп. підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечує з підстав наведених у відзиві, від 24.06.2008р., та викладених усно в судовому засіданні 15.07.2008р., посилаючись зокрема на наступне. Згідно чинного законодавства товари відпускаються лише на підставі довіреностей одержувачів. Підпис осіб від одержувача на накладних, на підставі яких заявлено позовні вимоги, не відповідає підпису жодного працівника підприємства; накладні не мають гербової печатки підприємства відповідача; немає довіреностей на придбання товару за вказаними накладними. Відповідач визнає наявність боргу перед позивачем у сумі 1842,46 грн., який утворився за іншими поставками, а не за поставками згідно накладних, на підставі яких позивачем заявлено позовні вимоги. (Тому, таке прохання відповідача не може бути прийнято судом як визнання позову, оскільки воно не ґрунтується на підставах позову, тобто не за тими накладними, на підставі яких позивачем заявлено вимоги по стягненню боргу).
Дослідивши матеріали справи та додатково надані документи, вислухавши представників сторін, суд встановив наступне.
Між сторонами у справі укладено договір поставки №131-6 від 28.02.2006р.
Предметом даного договору (п. 1.1) визначено правовідносини, за якими позивач як постачальник зобов'язується передавати у власність покупця (відповідача), а покупець зобов'язується приймати та оплачувати товар.
Підставами позовних вимог по стягненню 15 935 грн. 29 коп. є несплата за товар, переданий на підставі договору за наступними, чітко визначеними позивачем накладними, а саме:
1. від 28.02.06 № 59125 на суму 3854,43 грн.
2. від 10.03.06 № 69175 на суму 2266,88 грн.
3. від 11.04.06 №101136 на суму 3158,05 грн.
4. від 21.04.06 №111097 на суму 525,60 грн.
5. від 25.04.06 № 115134 на суму 965,20 грн.
6. від 27.04.06 № 117490 на суму 550,00 грн.
7. від 27.04.06 №117489 на суму 677,90 грн.
8. від 01.05.06 № 121279 на суму 350,00 грн.
9. від 04.05.06 № 124470 на суму 545,00 грн.
10. від 11.05.06 № 131434 на суму 555,00 грн.
11. від 16.05.06 № 136163 на суму 825,00 грн.
12. від 18.05.06 № 138503 на суму 75,00 грн.
13. від 18.05.06 № 138500 на суму 580,00 грн.
14. від 26.06.06 № 146167 на суму 1007,23 грн.
У вказаних накладних не зазначено, що вони виписані на підставі договору поставки №131-6 від 28.02.2006р.
Також, в накладних не вказані реквізити довіреностей, на підставі яких здійснюється передача-отримання товару.
Довіреності про уповноваження певних працівників підприємства відповідача на прийняття товару за вказаними накладними сторонами не надано.
Відповідач стверджує, що такі довіреності не видавалися.
Представник позивача надав суду пояснення про відсутність у нього таких довіреностей.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги, за визначеними позивачем підставами позову, не підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач не довів передачу відповідачу товару за вищевказаними 14 накладними на підставі договору поставки №131-6 від 28.02.2006р.
Так, у зазначених накладних не міститься відомостей про те, що вони виписані на підставі договору поставки №131-6 від 28.02.2006р.
В усіх накладних на підставі, підставі яких ґрунтуються вимоги позивача, не зазначено посади та прізвища осіб позивача, відповідальних за надання дозволу та безпосереднє здійснення господарської операції і складання накладних.
Також, не зазначено посади та прізвища працівників відповідача, як одержувача товару.
Відповідно до п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України N 88 від 24.05.95р. первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Також у п. 2.4 даного Положення зазначено, що залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.
В спірних накладних не зазначено реквізити довіреності суворої звітності, що в даній ситуації повинна обов'язково складатися, за якою відповідачем мало бути уповноважено особу, яка підписала накладну на одержання товару.
Такі довіреності суворої звітності не надано сторонами до справи.
Саме довіреність є належним доказом, що має підтверджувати передачу та прийняття товару уповноваженою особою відповідача.
Згідно п. 2. Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 р. N 99, сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.
Довіреність залишається у постачальника.
Згідно п. 15 зазначеної вище Інструкції відповідальність за дотримання постачальником встановленого порядку відпуску за довіреністю цінностей покладається на посадових осіб підприємства-постачальника, які мають право підписувати первинні документи на відпуск цінностей.
Таким чином, не доведено належними засобами доказування отримання спірного товару відповідачем (через уповноважених працівників).
Тому, позовні вимоги, що ґрунтуються на обставинах по невиконанню відповідачем договірних грошових зобов'язань по оплаті товару переданого за вищевказаними, чітко визначеними позивачем, 14 накладними, є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Разом з тим, позивач не позбавлений права звернутися до суду з іншим позовом, визначивши як підстави позову фактичні обставини по невиконанню відповідачем договірних грошових зобов'язань по оплаті товару переданого за іншими накладними, аніж ті що розглянуто у даній справі.
Від вимог, щодо стягнення пені в сумі 1716,83 грн. позивач відмовився.
Відмова позивача від позову приймається судом, оскільки такі дії позивача не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси. Представникам позивача роз'яснені наслідки відмови від позову, передбачені ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
За наведених обставин провадження у справі в зазначеній частині підлягає припиненню на підставі п.4 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі вищевикладеного у задоволенні позову слід відмовити частково.
У задоволенні позовних вимог по стягненню боргу у сумі 15 935 грн. 29 коп. відмовити повністю. Провадження у справі за позовною вимогою по стягненню пені в сумі 1716,83 грн. слід припинити на підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК України.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати сплачені позивачем при подачі позову до суду покладаються на позивача.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні за згодою присутніх у судовому засіданні представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, п. 4 ч. 1 ст. 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову відмовити частково.
2. Припинити провадження у справі за позовною вимогою по стягненню пені в сумі 1716,83 грн.
3. У задоволенні решти позовних вимог -по стягненню боргу в сумі 15 935 грн. 29 коп. відмовити.
4. Судові витрати покласти на позивача.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення, оформлене відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України підписане 17.07.2008р.
Суддя
Є.Ю. Пономаренко