Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.
Іменем України
19.06.2008
Справа №2-7/131-2008
За позовом Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» (95026, м. Сімферополь, вул. Гайдара, 3-А) в особі Алуштинської філії ОП «Кримтеплокомуненерго» (98500, м. Алушта, вул. Лісна, 1, ідентифікаційний код 26226262)
До відповідачів: 1) Алуштинського міського військового комісаріату (98500, м. Алушта, вул. Хромих, 25); 2) Військового комісаріату Автономної Республіки Крим (95000, м. Сімферополь, вул. Київська, 152)
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Сімферопольський квартирно-експлуатаційний відділ району (м. Сімферополь, вул. Павленка, 9)
Про стягнення 17 411,40 грн.
Суддя Дворний І. І.
представники:
Від позивача - не з'явився.
Від відповідачів: - 1) не з'явився; 2) не з'явився.
Від третьої особи - Куркча Р. М., предст., дов. №1078 від 15.05.2008 р.; Чебишева Л. П., предст., дов. №1080 від 15.05.2008 р.
Суть справи: Орендне підприємство «Кримтеплокомуненерго» звернулось до Господарського суду АР Крим в особі Алуштинської філії ОП «Кримтеплокомуненерго» з позовом до Алуштинського міського військового комісаріату про стягнення 17 411,40 грн.
Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх обов'язків по повній та своєчасній вартості поставленої йому позивачем за договором №02/205 від 12.07.2005 р. теплової енергії, у зв'язку з чим заборгованість Алуштинського міського військового комісаріату перед ОП «Кримтеплокомуненерго» в особі Алуштинської філії ОП «Кримтеплокомуненерго» станом на 01.11.2007 р. складає 17 411,40 грн., яка до часу подачі позову до суду в добровільному порядку не погашена.
Ухвалою ГС АР Крим від 07.04.2008 р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, був залучений Сімферопольський квартирно-експлуатаційний відділ району.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.
Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами справи у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
За клопотанням сторін строк розгляду справи був продовжений у порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника третьої особи, суд
12.07.2005 р. між Орендним підприємством «Кримтеплокомуненерго» (Теплопостачальна організація) в особі Алуштинської філії та Алуштинським міським військовим комісаріатом (Споживач) був укладений договір №02/205 на постачання теплової енергії, згідно з п. 1.1 якого Постачальник приймає на себе зобов'язання постачати Споживачу теплову енергію у вигляді опалення та підігріву води для ГВС в необхідних йому обсягах, а Споживач зобов'язується приймати теплову енергію в обсягах, визначених цим Договором та оплатити її за встановленими тарифами в строки, передбачені цим договором..
Відповідно до п. 6.3 Договору Споживач оплачує послуги теплопостачання по авансовій, з наданням рахунків системі оплати. Для отримання послуг теплопостачання Споживач здійснює щомісячно, до 15 числа поточного місяця, передоплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих в попередньому розрахунковому періоді, з наступним перерозрахунком (до 15 числа місяця, що настає після розрахункового періоду), виходячи з фактично наданих послуг.
Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.4 Договору).
Згідно з п. 6.8 Договору розрахунки за цим договором здійснюються на підставі рахунків Теплопостачальної організації, які повинні бути оплачені Споживачем відповідно до п. 6.3 цього Договору.
У випадку, якщо до Споживача в строк до 10 числа розрахункового місяця не надійде рахунок на оплату послуг теплопостачання, споживач зобов'язаний отримати його в розрахунковому відділі Теплопостачальної організації протягом наступних 3-х днів (п. 6.9 Договору).
З матеріалів справи вбачається, що позивачем належним чином виконувалися свої обов'язки за договором на поставлялися теплова енергія відповідачу, на оплату якої виставлялися рахунки із зазначенням кількісних показників наданих послуг, тарифу та загальної суми до сплати (а. с. 27-38).
Проте, вказані рахунки Споживачем оплачені не були, у зв'язку з чим заборгованість Алуштинського міського військового комісаріату перед ОП «Кримтеплокомуненерго» в особі Алуштинської філії ОП «Кримтеплокомуненерго» за період з 01.11.2006 р. по 01.11.2007 р. складає 17 411,40 грн. Крім того, вказаний розмір заборгованості підтверджується наявним в матеріалах справи актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.11.2007 р., підписаним обома сторонами та скріпленим печатями організацій (а. с. 24).
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Суд зазначає, що з наявної в матеріалах справи довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №215/08 від 18.03.2008 р. (а. с. 80) вбачається, що Алуштинський міський військовий комісаріат не є юридичною особою.
Відповідно до статей 1, 21 Господарського процесуального кодексу України, сторонами у справі можуть бути лише підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без утворення юридичної особи та в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.
Отже, приймаючи до уваги те, що Алуштинський міський військовий комісаріат не є юридичною особою, він не може бути стороною у справі, через що провадження у справі відносно вказаної юридичної особи підлягає припиненню на підставі пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
У той же час, з матеріалів справи вбачається та не заперечується Військовим комісаріатом Автономної Республіки Крим по суті, що відповідно до наказу військового комісаріату АР Крим №348 від 16.10.2006 р. заборгованість, які існує перед Алуштинським міським військовим комісаріатом, оплачується з розрахункового рахунку військового комісаріату АР Крим.
За таких обставин, суд вважає, що заборгованість Алуштинського міського військового комісаріату перед ОП «Кримтеплокомуненерго» в особі Алуштинської філії ОП «Кримтеплокомуненерго» у сумі 17 411,40 грн. підлягає стягненню з Військового комісаріату Автономної Республіки Крим, як особи, що відповідає за фінансове забезпечення місцевих військових комісаріатів АР Крим.
Військовий комісаріат Автономної Республіки Крим не представив суду доказів погашення заборгованості перед позивачем у сумі 17 411,40 грн., у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення фактів такого роду. Таким чином, порушені права позивача підлягають захисту шляхом примусового стягнення з заборгованості у розмірі 17 411,40 грн. з Військового комісаріату АРК.
Судом не можуть бути прийняті до уваги посилання Військового комісаріату АРК на положення розпорядження директора Департаменту фінансів МО України №248/4/7837 від 03.12.2005 р. та розпорядження начальника Головного КЕУ ЗС України від 09.12.2005 р. №303/13/2050, оскільки вказані документи позивачем суду не надані. В свою чергу, статтею 129 Конституції України в якості одних з принципів судочинства закріплені, у тому числі, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Аналогічні положення містяться в статтях 4-2 та 4-3 Господарського процесуального кодексу України. Виходячи зі вказаних принципів, суд не зобов'язаний збирати докази сторін на підтвердження їхніх вимог та заперечень, оскільки б це порушувало зазначені принципи рівності та змагальності.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з Військового комісаріату АРК на користь ОП «Кримтеплокомуненерго» в особі Алуштинської філії ОП «Кримтеплокомуненерго» згідно з положеннями статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Військового комісаріату Автономної Республіки Крим (95000, м. Сімферополь, вул. Київська, 152, ідентифікаційний код 07785820) на користь Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» (95026, м. Сімферополь, вул. Гайдара, 3-А, ідентифікаційний код 03358593) в особі Алуштинської філії ОП «Кримтеплокомуненерго» (98500, м. Алушта, вул. Лісна, 1, ідентифікаційний код 26226262) заборгованість у розмірі 17 411,40 грн., 174,11 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Припинити провадження у справі відносно Алуштинського міського військового комісаріату.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Дворний І.І.