"02" липня 2008 р.
Справа № 15а/193-4392
12 год. 40 хв.
м. Тернопіль
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Бучинської Г.Б.
при секретарі судового засідання Козловському С.П.
Розглянув матеріали справи
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Виробничо-торгове об'єднання "Надзбруччя", вул. Чехова, 8, м. Тернопіль
до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Тернопільській області, вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль
про скасування Постанови Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Тернопільській області про арешт коштів боржника від 11.10.2007р..
За участю представників сторін:
позивача: Юрисконсульт Бахірєв Володимир Кузьмич, довіреність № 01/7-20 від 13.07.07р.;
відповідача: Головний державний виконавець Репета Василь Васильович -доручення № 1153/12-12 від 10.06.08р..
Суть справи:
Відкрите акціонерне товариство "Виробничо-торгове об'єднання "Надзбруччя", вул. Чехова, 8, м. Тернопіль, звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Тернопільській області, вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль, про скасування Постанови Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Тернопільській області про арешт коштів боржника від 11.10.2007р. в межах суми 112833,32 грн..
Як вбачається із позовних матеріалів, спірні правовідносини за своїм характером є адміністративно-правовими, у зв'язку з чим справа розглядається згідно положень Кодексу адміністративного судочинства України, що набрав чинності з 01.09.2005р.
Відповідно до змісту пунктів 6, 7 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
В розпочатому судовому засіданні учасникам судового процесу роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки згідно ст.ст. 49, 51, 130 Кодексу адміністративного судочинства України.
Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу не здійснюється за відсутності відповідного клопотання сторін.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені вимоги повністю, стверджуючи, що постанову про арешт майна боржника від 11.10.2007р. винесено відповідачем незаконно та безпідставно; остання є неправомірною, так як суперечить вимогам Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку з чим просить її скасувати.
Представник відповідача у судовому засіданні та запереченні на позов № 14/1944 від 05.11.2007р. просить суд відмовити Відкритому акціонерному товариству "Виробничо-торгове об'єднання "Надзбруччя" у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що постановою від 11.10.2007р. накладено арешт на кошти в сумі 112833,32 грн., з яких 73005,32 грн. виконавчого збору накладеного постановою Першого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції від 16.07.2007р., у зв'язку з невиконанням у встановлений постановою про відкриття виконавчого провадження строк для добровільного виконання виконавчого документа -виконавчого напису нотаріуса Салій Г.Я. № 2026.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, оцінивши представлені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково у зв'язку з наступним.
Відповідності до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 3 ст. 2 КАС України).
Статтею 17 КАС України визначено, що компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Згідно ст. 181 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позивач є учасником (боржником) зведеного виконавчого провадження, здійснюваного відповідачем по цій справі. Діючим на даний час Цивільним процесуальним кодексом України та Господарським процесуальним кодексом України передбачено право боржника за виконавчим провадженням щодо нього оскаржувати дії та бездіяльність органів державної виконавчої служби при виконанні рішень судів загальної юрисдикції та господарських судів.
Умови і порядок виконання рішень судів і інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України "Про виконавче провадження" (далі - Закон).
Відповідно до ст. 1 Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Як вбачається із матеріалів справи 11.10.2007р. при примусовому виконанні виконавчого напису нотаріуса Салій Г.Я. № 2026, про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Виробничо-торгове об'єднання "Надзбруччя", вул. Чехова, 8, м. Тернопіль, в користь ВАТ "Банк Універсальний" в особі Тернопільської філії ВАТ "Банк Універсальний" 730053,29 грн., із яких 650000 грн. заборгованості по кредиту, 33725,29 грн. нараховані відсотки за користування кредитом, 32500 грн. пені за прострочення повернення кредиту, 6500 грн. комісії та 7328 грн. за вчинення виконавчого напису (в т.ч. 1 % державного мита), головним державним виконавцем Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Тернопільській області, вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль винесено постанову, згідно якої накладено арешт на кошти боржника в сумі 112833,32 грн..
Як стверджує відповідач, дана постанова була винесена у зв'язку з невиконанням у наданий постановою про відкриття виконавчого провадження строк для добровільного виконання виконавчого документа -виконавчого напису нотаріуса Салій Г.Я. № 2026..
Пунктом 5.1. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Міністерства юстиції України 15 грудня 1999р. № 74/5 (надалі - Інструкції) визначено порядок звернення стягнення на грошові кошти та інше майно боржника, а саме: звернення стягнення на майно боржника полягає в його виявленні (шляхом надіслання запитів до органів ДПІ, банків тощо), описі, арешті, вилученні та примусовій реалізації.
За наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах, та на зберіганні в банках чи інших кредитних установах, на них накладається арешт, про що виноситься постанова (ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження", п. 5.6.1. Інструкції).
Отже, зазначеними нормами встановлено межі повноважень ДВС при вчиненні стягнення на грошові кошти боржника, а саме: виявлення коштів, опис коштів зі складанням акту опису, арешт коштів із винесенням постанови про арешт коштів, та вилучення їх; арешт накладається на грошові кошти, за умови наявності у ДВС даних про те, що на рахунках боржника знаходяться грошові кошти.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Стаття 5 Закону покладає на державного виконавця обов'язок вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Позивач стверджує, що з метою добровільного виконання напису нотаріуса Салій Г.Я. ДСП "Надзбруччя-Агро" перерахувало ТФ ВАТ "Банк Універсальний" 708 139,04 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 231 від 04.10.2007р., № 232 від 04.10.2007р., № 233 від 04.10.2007р., № 235 від 04.10.2007р., № 236 від 04.10.2007р., призначенням платежу у яких вказано: погашення простроченого кредиту, згідно кредитного договору № 08/5-К, погашення прострочених відсотків, згідно кредитного договору № 08/5-К; сплата простроченої щомісячної комісії згідно кредитного договору № 12/07-К від 04.07.05 та комісії за пролонгацію кредиту згідно кредитного договору № 08/5-К від 12.03.2004р., а відтак вважає, що оскільки боржником частково сплачено суму, що підлягала до стягнення по виконавчому документу, у Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Тернопільській області відсутні підстави для забезпечення виконання на суму 112833,32 грн..
Водночас, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що спірною постановою було накладено арешт на грошові кошти товариства в сумі 112833,32 грн., тоді як по виконавчому документі до стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Виробничо-торгове об'єднання "Надзбруччя", вул. Чехова, 8, м. Тернопіль, підлягає лише 19594,01 млн. грн. та 2191,43 грн. виконавчого збору. Також просить суд звернути увагу на те, що постанову про накладення виконавчого збору від 16.07.2007р. постановою господарського суду Тернопільської області від 26.12.2007р. частково скасовано в сумі 70813,90 грн..
Як вбачається із матеріалів справи, державним виконавцем 29.10.2007р. при примусовому виконанні виконавчого напису № 2026, стягнуто з позивача на користь ТФ ВАТ "Банк Універсальний" 2320,24 грн., що підтверджується випискою з особового рахунку за 29.10.2007р.
Окрім того, ДСП «Надзбруччя-Агро» перерахувало ТФ ВАТ "Банк Універсальний" 708 139,04 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 231 від 04.10.2007р., № 232 від 04.10.2007р., № 233 від 04.10.2007р., № 235 від 04.10.2007р., № 236 від 04.10.2007р., призначенням платежу у яких вказано: погашення простроченого кредиту, згідно кредитного договору № 08/5-К, погашення прострочених відсотків, згідно кредитного договору № 08/5-К; сплата простроченої щомісячної комісії згідно кредитного договору № 12/07-К від 04.07.05 та комісії за пролонгацію кредиту згідно кредитного договору № 08/5-К від 12.03.2004р. А відтак станом на день розгляду спору за позивачем рахується заборгованість по даному виконавчому документу в сумі 19594,01 грн.
Оскаржувана постанова про арешт коштів боржника в межах суми 112833,32 грн. винесена підрозділом примусового виконання рішень головного управління юстиції в Тернопільській області 11.10.2007р., тобто після сплати ДСП «Надзбруччя-Агро» ТФ ВАТ «Банк Універсальний» суми 708 139,04 грн.
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації. Стягнення на майно боржника звертається в розмірах і обсягах, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням витрат на виконання та стягнення виконавчого збору.
Статтею 55 вищезазначеного Закону передбачено, що арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження; винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту, при цьому арешт може бути накладений лише у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій на виконання на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника.
Крім того, ст. 55 Закону визначено виключний перелік підстав, за яких застосовується арешт, а саме: для забезпечення збереження майна боржника, що підлягає наступній передачі стягувачеві або реалізації; для виконання рішення про конфіскацію майна боржника; при виконанні ухвали суду про накладення арешту на майно, що належить відповідачу і знаходиться у нього чи в інших осіб.
Як з'ясовано в судовому засіданні в суму 112833,32 грн., на яку накладено арешт, включено і суму виконавчого збору в розмірі 73005,32 грн., при цьому не враховано, що у відповідності до ст. 46 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір у розмірі 10 відсотків стягується від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом.
Враховуючи, що Дочірним сільськогосподарським підприємством "Надзбруччя-Агро" самостійно вчинені дії щодо погашення заборгованості по кредитному договору № 08/5-К від 12.03.2004р. в сумі 708 139,04 грн. шляхом перерахування коштів з рахунків ДСП, про що свідчать платіжні доручення, долучені до матеріалів справи, отже відповідачем не здійснювалося стягнення з позивача, Відкритого акціонерного товариства "Виробничо-торгове об'єднання "Надзбруччя", вказаної суми заборгованості у примусовому порядку, у зв'язку з чим є неправомірними дії відповідача щодо накладення арешту на кошти боржника в сумі 70 813,90 грн. (10% від сплаченої суми ДСП «Надзбруччя-Агро» за позивача).
Неправомірність таких дій підтверджена постановою господарського суду Тернопільської області від 26.12.2007р. у справі № 15а/206-4599, яка набрала законної сили, якою скасовано постанову від 16.07.2007р. Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції, вул. Київська, 3-а, м. Тернопіль в частині стягнення з Відкритого акціонерного товариства Виробничо-торгового об'єднання "Надзбруччя", вул. Чехова, 8, м. Тернопіль 70 813,90 грн. виконавчого збору. Відповідно до ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Отже, заборгованість Відкритого акціонерного товариства "Виробничо-торгове об'єднання "Надзбруччя", вул. Чехова, 8, м. Тернопіль, по виконавчому документу складає 19594,01 грн. та 2191,43 грн. виконавчого збору, що не заперечується відповідачем, а тому накладення арешту на грошові кошти боржника в сумі 112833,32 грн. є необґрунтованим.
З наведеного вбачається, що відповідачем, в порушення ст.ст. 50, 55 Закону України "Про виконавче провадження", п. 5.6.6 "Інструкції про проведення виконавчих дій", накладено арешт на кошти боржника ВАТ "Тернопільський комбайновий завод" Відкритого акціонерного товариства "Виробничо-торгове об'єднання "Надзбруччя", вул. Чехова, 8, м. Тернопіль в сумі 112833,32 грн., що значно перевищує суму заборгованості за виконавчим документом з урахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій, що позбавило дане товариство гарантованого ст. 44 Конституції України, ст.ст. 317, 319, 321 ЦК України права власника вільно розпоряджатися належним йому майном, а тому постанова про арешт коштів боржника від 11.10.2007р. в частині арешту 91047,88 грн. підлягає скасуванню, як така, що суперечить чинному законодавству України.
Відповідно до ст. ст. 69 - 71 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
На підставі наведеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 1, 5, 49, 50, 55, 56, 64 Закону України "Про виконавче провадження", ст. ст. 2, 4, 6, 7, 17, 18, 69, 71, 86, 94, 158, 160, 162, 163, 181 та п. 6 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд
1.Позовні вимоги задовольнити частково.
2.Скасувати Постанову Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Тернопільській області про арешт коштів боржника від 11.10.2007р. в частині накладення арешту на кошти Відкритого акціонерного товариства Виробничо-торгового об'єднання "Надзбруччя", вул. Чехова, 8, м. Тернопіль, в сумі 91047,88 грн. виконавчого збору.
3.В решті позовних вимог відмовити.
На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом 20 днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.
Суддя Г.Б. Бучинська