Справа № 1-68/2008 р.
27 травня 2008 року
Чигиринський районний суд Черкаської області
в складі:
головуючої - судді Ткаченко С.Є
при секретарі - Мальованій В.О.,
з участю прокурора - Бордуніс О.П.,
потерпілого - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Чигирині справу про обвинувачення
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с.Данилівна Березовського району Одеської області, росіянки, громадянки України, з неповною середньою освітою, вдови, не працюючої, проживаючої АДРЕСА_1, не судимої,
в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,
13 березня 2008 року о 16год. ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння та знаходячись в своєму будинку за адресою: АДРЕСА_1, на грунті неприязних відносин, що виникли під час пияцтва, умисно нанесла своєму синові ОСОБА_1 один удар ножем в живіт, спричинивши останньому тілесне ушкодження у вигляді проникаючого поранення передньої черевної стінки з ушкодженням брижі тонкого кишківника та розвитком гемоперитонеуму /скупчення крові в черевній порожнині/, яке, згідно висновку експерта, відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя.
Будучи допитаною в судовому засіданні, підсудна вину свою в пред»явленому їй обвинувачені визнала повністю і пояснила суду, що того дня вони з сином розпили пляшку горілки, але останній почав вимагати, щоб вона знову пішла до магазину та придбала пляшку горілки.
Коли вона відмовилася, то син наніс їй декілька ударів ногою в область спини та один удар рукою в область голови.
В ході сварки, з метою провчити сина, вона схватила зі столу ніж та нанесла йому один удар в область живота, після чого він пішов та ліг на диван.
Через деякий час він покликав її, щоб оглянула рану, при цьому вона обробила її одеколоном.
Потім син попросив гроші на придбання горілки і, взявши 10грн., пішов здому.
Пізніше додому приїхали працівники міліції і вона дізналася, що сина забрали до лікарні.
Крім визнання своєї вини підсудною, її вина підтверджується слідуючими доказами:
показами потерпілого ОСОБА_1 про те, що дійсно в ході сварки він двічі наніс удар ногою в область тулуба матері, а також - один удар рукою в область обличчя.
Після того як вона пішла на кухню, він зайшов за нею і в цей час побачив в правій руці ножа, яким вона вдарила його в живіт, в результаті чого він відчув гострий біль та пішов приліг на диван.
Через деякий час мати обробила йому рану одеколоном і він, взявши гроші, хотів піти до магазину, щоб придбати пляшку горілки, але, пройшовши декілька метрів, йому стало погано і він зайшов до сусідки, яка викликала «швидку допомогу».
Мати відшкодувала йому всі витрати і претензій до неї він не має, а також просить, щоб її суворо не карали;
показами свідка ОСОБА_3 про те, що він надавав медичну допомогу потерпілому, в якого було проникаюче поранення живота ;
показами свідка ОСОБА_4 про те, що він забирав потерпілого до районної лікарні і при цьому той пояснив, що поранення в живіт він отримав від удару ножем, який йому нанесла мати;
показами свідка ОСОБА_5, оголошеними в судовому засіданні, про те, що 13.03.2008 року о 18год. до неї додому прийшов потерпілий і попросив допомоги, сказавши, що його поранила мати.
даними протоколу огляду місця події - домоволодіння підсудної / а.с.6/;
даними протоколу відтворення обстановки та обставин події за участю підсудної, яка відтворила обставини та механізм заподіяння потерпілому тілесного ушкодження /а.с.46/;
даними протоколу відтворення обстановки та обставин події за участю потерпілого, який відтворив обставини та механізм заподіяння йому тілесного ушкодження /а.с.48/;
даними висновку експерта № 162 від 09.04.2008 року, згідно якого потерпілий отримав тілесне ушкодження у вигляді проникаючого поранення передньої черевної стінки з ушкодженням брижі тонкого кишківника та розвитком гемоперитонеуму /скупчення крові в черевній порожнині/, яке відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя /а.с.53/;
даними висновку експерта № 88 від 17.04.2008 року, згідно якого походження крові на клинку ножа не виключається від потерпілого /а.с.60/;
даними висновку експерта № 118 від 14.04.2008 року, де зазначено, що походження крові людини на простирадлі не виключається від потерпілого /а.с.67/;
даними протоколу огляду речових доказів - ножа та простирадла/а.с.81/.
Оцінюючи докази в їх сукупності шляхом повного, об»єктивного, всебічного дослідження, суд вважає, що обвинувачення знайшло своє підтвердження і кваліфікує дії підсудної по ч.1 ст.121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, яка вперше притягується до кримінальної відповідальності, характеризується з негативної сторони, є інвалідом 3 групи, а також думку потерпілого щодо застосування до підсудної міри покарання, не пов»язаної з позбавленням волі.
Обставиною, яка пом»якшує покарання, суд визнає щире каяття підсудної та добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставиною, яка обтяжує покарання підсудної, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп»яніння.
З врахуванням викладеного та обставин справи, за яких саме протиправні дії потерпілого щодо підсудної передували вчиненню останньою даного злочину, суд вважає, що виправлення підсудної можливе в умовах без ізоляції від суспільства і призначивши їй покарання у вигляді позбавлення волі, знаходитьб можливим звільнити від відбування покарання, застосувавши ст.75 тКК України.
Крім того суд вважає необхідним зобов»язати підсудну відповідно до ст.76 КК України повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та періодично з»являтися в дані органи для реєстрації
Цивільний позов по справі не заявлено.
Речові докази по справі - ніж та простирадло - необхідно знищити.
На підставі викладеного і, керуючись ст., ст., 323, 324 КПК України, суд
Визнати винною ОСОБА_2 в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України і призначити їй покарання -п»ять років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням строком в три роки.
На підставі п.3 та п.4 ст.76 КК України зобов»язати засуджену повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та періодично з»являтися в дані органи для реєстрації.
Строк відбування покарання визначати моменту проголошення вироку.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити без зміни - підписку про невиїзд.
Речові докази -- ніж та простирадло -знищити.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Черкаської області протягом 15 днів з моменту його проголошення.
Головуюча