< Список >
Іменем України
25 жовтня 2011 року Справа № 5020-1131/2011
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Черткової І.В.,
суддів Голика В.С.,
Сотула В.В.,
за участю представників сторін:
представник позивача: не з'явився; товариство з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Еко";
представник відповідача: ОСОБА_1, довіреність № 74 від 18.02.11, закрите акціонерне товариство "Науково-технічне підприємство "Імпульс-2";
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Еко" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Плієва Н.Г.) від 30 серпня 2011 року у справі № 5020-1131/2011
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Еко" (пр. Античний, 4, оф.30, Севастополь, 99059; вул. Дзигунського, 19, Севастополь, 99001)
до закритого акціонерного товариства "Науково-технічне підприємство "Імпульс-2" (вул. Адм. Октябрьського, 13, оф. 3,Севастополь, 99011; вул. Ак. Крилова, 5, Севастополь, 99011)
про визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів
Товариство з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Еко" звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до закритого акціонерного товариства "Науково-технічне підприємство "Імпульс-2" про визнання рішень загальних зборів акціонерів, оформлених протоколами від 24.03.09 і від 15.07.09 недійсними.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач на час проведення загальних зборів був власником 5928 простих акцій закритого акціонерного товариства "Науково-технічне підприємство "Імпульс-2", що складало 59,38 % від загальної кількості акцій, позивача не було сповіщено про проведення загальних зборів акціонерів 24.03.2009 і 15.07.2009 та, відповідно, на вказаних зборах був відсутній кворум та загальні збори не були повноважні приймати рішення.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 30 серпня 2011 року у справі № 5020-1131/2011 у позові відмовлено.
Не погодившись з зазначеним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Підставою для скасування рішення суду першої інстанції заявник апеляційної скарги вважає неповне з'ясування судом усіх обставин справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні обставинам справи, порушення норм матеріального права.
Вказує, що судом не враховані роз'яснення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку "Про порядок застосування пункту 14 статті 2, статті 35 та частини сьомої статті 38 Закону України "Про акціонерні товариства" щодо повідомлення про проведення загальних зборів акціонерного товариства" №5 від 16.03.10 яким встановлено, що пункт 14 статті 2 Закону України "Про акціонерні товариства" визначає повідомлення акціонерам як повідомлення, що містить передбачену законом та статутом акціонерного товариства інформацію і направляється адресату листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.
Зазначає, що суд неправильно дійшов висновку про присутність ОСОБА_2 на зборах акціонерів.
Посилається на те, що при проведенні 24.03.09 загальних зборів було розглянуто питання про розподіл додаткової емісії, якій не був включений до порядку денного.
Стверджує, що суд безпідставно дійшов висновку про сплив строку позовної давності, не взявши до уваги доводи позивача про об'єктивні причини його пропуску.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Від позивача до початку розгляду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з відрядженням керівника відповідача та хворобою представника.
Судова колегія не знаходить підстав для задоволення клопотання представника відповідача, виходячи з наступного.
Відпов?ідно до статті 28 Господарського процесуального кодексу України представниками сторін у справі можуть бути як керівники підприємств та організацій, так і інші особи, повноважен?ня яких визначені законодавс?твом або установчими докумен?тами, тобто коло осіб, які можуть здійснювати представництво в суді чинним законодавством не обмежується.
Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов'язковою, відповідач не надав доказів того, що його явка може вплинути на оцінку доказів у справи, крім того додаткових документів до апеляційної скарги відповідач не надав та матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини між сторонами, судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутністю представника позивача.
Повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Еко»є власником іменних цінних паперів закритого акціонерного товариства "Науково-технічне підприємство "Імпульс-2".
24 березня 2009 року та 15 липня 2009 року закритим акціонерним товариством "Науково-технічне підприємство "Імпульс-2" було проведено загальні збори акціонерів, на яких були прийняті рішення, оформлені протоколами зборів акціонерів (а.с.24,88).
Частиною 1 статті 43 Закону України «Про господарські товариства»(в редакції, чинній на час прийняття спірних рішень) встановлено, що про проведення загальних зборів акціонерів держателі іменних акцій повідомляються персонально передбаченим статутом способом. Крім того, загальне повідомлення друкується в місцевій пресі за місцезнаходженням акціонерного товариства і в одному із офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України чи Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного.
Пунктом 8.8 Статуту ЗАТ «НТП «Імпульс-2»конкретизовано, що утримувачі іменних акцій повідомляються персонально замовними поштовими повідомленнями зі складанням реєстрів поштових відправлень або під підпис персонального оповіщення.
Дані положення не обмежують в можливості здійснення сповіщення про проведення загальних зборів лише одним способом, а надають можливість повідомляти або під розпис особистого сповіщення або поштовими відправленнями з реєстром замовлених відправлень.
Повідомлення про проведення загальних зборів 24.03.2011 було надіслано позивачу 03.02.2009 ЗАТ «Південний реєстратор»за юридичною адресою - по вул. Дзигунського, 19 (а.с. 132). Крім того, повідомлення про проведення загальних зборів було надруковано у Відомостях Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 21 від 04.02.2009 (а.с.133) і газеті «Севастопольские известия»№ 8 від 04.02.2009 (а.с.134).
Про проведення загальних зборів 15.07.2009 позивачу також на юридичну адресу було надіслано повідомлення ЗАТ «Південний ресстратор»22.05.2009, що підтверджується списком згрупованих внутрішніх відправлень; надруковано загальне повідомлений в Відомостях Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 93 від 22.05.2009 (а.с. 83), в газеті «Севастопольские известия»№ 39 (1105 від 23.05.2009 (з урахуванням уточнення, надрукованого у вказаній газеті № 41 від 30.05.2009 (а.с. 84-85).
Сповіщення акціонера ТОВ «Арсенал-Еко»здійснювалося за представленими ним правовстановлюючим документам і відомостей з реєстру власників іменних цінних паперів адресі, а саме м. Севастополь вул. Дзігунського 19 і іншої адреси свого місцезнаходження позивачем представлено не було.
З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що позивач був належним чином повідомлений про час та місце проведення загальних зборів акціонерів ЗАТ «НТП «Імпульс-2».
Доводи апеляційної скарги про те, що судом не враховані роз'яснення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку "Про порядок застосування пункту 14 статті 2, статті 35 та частини сьомої статті 38 Закону України "Про акціонерні товариства" №5 від 16.03.10 щодо повідомлення про проведення загальних зборів акціонерного товариства" яким встановлено, що пункт 14 статті 2 Закону України "Про акціонерні товариства" визначає повідомлення акціонерам як повідомлення, що містить передбачену законом та статутом акціонерного товариства інформацію і направляється адресату листом з описом вкладення та повідомленням про вручення не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Закон України "Про акціонерні товариства" набрав чинності 30.04.08.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про акціонерні товариства" через два роки з дня набрання чинності цим Законом втрачають чинність статті 1 - 49 Закону України "Про господарські товариства" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., N 49, ст. 682) у частині, що стосується акціонерних товариств, тобто до спірних правовідносин повинні застосовуватися положення Закону України „Про господарські товариства”. Таким чином посилання позивача на роз'яснення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку №5 від 16.03.10 є неспроможними.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 24.10.2008, № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" при розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.
Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства); прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону про господарські товариства); прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону про господарські товариства).
При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на час проведення загальних зборів 24.03.2009 і 15.07.2009 єдиним учасником та директором товариства з обмеженою відповідальністю «Арснал-Еко»був ОСОБА_2, що підтверджується статутом позивача(а.с.115-125).
Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_2 був належним чином сповіщений про час проведення загальних зборів 24.03.2009 та 15.07.2009 та брав участь у загальних зборах.
Зокрема, рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ «НТП «Імпульс-2»від 24.03.2009. яким встановлений порядок розподілу додаткової емісії акцій ЗАТ «НТП «Імпульс-2» між акціонерами підприємства підписано особисто ОСОБА_2 (а.с. 78).
Згідно з рішенням загальних зборів від 24.03.2009, оформленого протоколом № 1 для реалізації свого переважного права на придбання акцій, у відношенні яких прийнято рішення про розміщення, протягом встановленого для цього строку (з 05.05.2009 по 22.05.2009). акціонером на ім'я директора подається заява, в якій вказується прізвище, ім'я, по-батькові, місце проживання (найменування, місцезнаходження, код ЄДРПОУ для юридичної особи) акціонера і кількість акцій, що акціонер бажає придбати.
Листом від 05.05.2009 за вих. № 49 учасник і директор ТОВ «Арсенал-Еко»ОСОБА_2 повідомив відповідача про свій намір придбати прості іменні акції ЗАТ «НТП «Імпульс-2», розміщені у відповідності з рішенням загальних зборів акціонерів від 24.03.2009 в кількості 38615 штук за номінальною вартістю 0.1 грн. за одну акцію (а.с. 79).
В протоколі № 1 від 24.03.2009 зазначено, що оплата акцій здійснюється готівковими коштами через касу товариства по прибутковому касовому ордеру або безготівковими грошовими коштами па поточний рахунок.
З прибуткового касового ордеру ЗАТ «НТП «Імпульс-2»№ 21 від 06.07.2009 вбачається, що від ТОВ «Арсенал-Еко»за договором купівлі-продажу акцій прийнято 3 861, 50 грн (а.с.129).
З огляду на викладене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що посилання представника позивача щодо необізнаності ЗАТ «Арсенал-Еко»про прийняте 24.03.2009 рішення загальними зборами ТОВ «Імпульс-2»є безпідставними, акціонер - ТОВ «Арсенал-Еко»брав участь у загальних зборах та реалізував своє право на придбання акцій відповідно з вказаним рішенням.
Крім того, про участь ЗАТ «Арсенал-Еко»у загальних зборах ЗАТ «НТП «Імпульс-2»24.03.2009 і 15.07.2009 свідчать реєстри акціонерів, які складені та підписані головою та секретарем зборів 24.03.2009 і 15.07.2009 відповідно (а.с.130,131).
Наведене спростовує доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції неправильно дійшов висновку про присутність ОСОБА_2 на зборах акціонерів.
З огляду на викладене, судова колегія не знаходить підстав для визнання недійсним рішень загальних зборів акціонерів оформлених протоколами від 24.03.2009 і 15.07.2009.
Посилання суду першої інстанції на Закон України "Про акціонерні товариства" не може бути підставою для скасування рішення, оскільки таке неправильне застосування норм матеріального права не призвело до прийняття неправильного рішення.
Доводи позивача щодо строку позовної давності, встановленого Законом України "Про акціонерні товариства" (про існування спірних рішень позивачу стало відомо лише з листа ЗАТ «Південний реєстратор»від 26.05.2011) спростовуються матеріалами справи та не мають значення для привільного вирішення спору, оскільки застосуванню до спірних правовідносин підлягає Закон України „Про господарські товариства” (в редакції, чинній на час прийняття спірних рішень).
Доводи апеляційної скарги про те, що при проведенні 24.03.09 загальних зборів було розглянуто питання про розподіл додаткової емісії, якій не був включений до порядку денного, не є порушенням, яке тягне за собою визнання недійсним рішення загальних зборів.
Як передбачено п. 3, п.п. 3.1. гл.2 Положення про порядок збільшення (зменшення) розміру статутного капіталу акціонерного суспільства, затвердженого вирішенням Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку №387 від 22.02.2007. порядок збільшення розміру статутного капіталу шляхом закритого (приватного) розміщення акцій існуючої номінальної вартості включає необхідність ухвалення загальними зборами певних рішень, які в строгому дотриманні з вимогами чинного законодавства і даного положення були прийняті загальними зборами. Як передбачають вимоги даного Положення акціонерами також затверджуються результати реалізації ними свого переважного права на придбання акцій, які пропонуються до розміщення, що і було зроблено акціонерами шляхом ухвалення відповідного рішення і реалізацією свого права на переважне придбання ТОВ «Арсенал-Еко»акцій в кількості 38615штук за номінальною вартістю 0,1 грн. за акцію.
Враховуючи викладене, рішення господарського суду першої інстанції прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 частини 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Еко" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 30 серпня 2011 року у справі № 5020-1131/2011 залишити без змін.
Головуючий суддя < Підпис > І.В. Черткова
Судді < Підпис > В.С. Голик
< Підпис > В.В.Сотула
< Список >
< Список > < Довідник >
Розсилка:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Еко" (пр. Античний, 4, оф.30,Севастополь,99059)
2. Закрите акціонерне товариство "Науково-технічне підприємство "Імпульс-2" (вул. Адм. Октябрьського, 13, оф. 3,Севастополь,99011)
3. < 3-тя особа > (< адреса >)
4. < кредитор > (< адреса >)
< Сюда вписывать остальных >