< Список >
Іменем України
25 жовтня 2011 року Справа № 5020-1122/2011
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Черткової І.В.,
суддів Сотула В.В.,
Дмитрієва В.Є.,
за участю представників сторін:
прокурор Шульга Антон Миколайович, посвідчення № 574 від 18.11.08; старший прокурор відділу прокуратури міста Севастополя;
представник позивача ОСОБА_1, довіреність № б/н від 07.09.11; Фонд комунального майна Севастопольської міської ради;
представник відповідача не з'явився; корпорація "Севрембуд";
розглянувши апеляційну скаргу корпорації "Севрембуд" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Алсуф'єв В.В.) від 12 серпня 2011 року у справі № 5020-1122/2011
за позовом прокурора Гагарінського району міста Севастополя (вул. Корчагіна, 16, Севастополь, 99014) в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Севастопольської міської ради (вул. Луначарського, 5,Севастополь, 99011)
до корпорації "Севрембуд" (вул. Гоголя, буд. 35-А, Севастополь, 99007)
про стягнення заборгованості за договором про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Севастополя від 02.04.2008 № 468ст/08 у розмірі 12 19 347,00 грн., 144 317, 23 грн. пені, а всього 1 363 664, 23 грн.
Прокурор Гагарінського району м. Севастополя звернувся в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради до господарського суду міста Севастополя з позовом до корпорації «Севрембуд» про стягнення заборгованості за договором про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Севастополя від 02.04.2008 № 468ст/08 у сумі 1 219 347, 00 грн., 144 317,23 грн. пені, а всього 1 363 664, 23 грн.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 12 серпня 2011 року у справі № 5020-1122/2011 позов задоволено повністю.
Стягнуто з Корпорації «Севрембуд»на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради 1 363 664, 23 грн., в тому числі 1 219 347,00 грн. -сума основного боргу, 144 317,23 грн. -пеня.
Частково не погодившись з зазначеним рішенням, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати частково, у частині задоволення позову про стягнення заборгованості у сумі 731 607, 68 грн., постановити нове рішення про відмову у позові у цій частині, в іншій частині рішення залишити без змін.
Підставою для часткового скасування рішення суду першої інстанції заявник апеляційної скарги вважає порушення матеріального та процесуального права.
Зазначає, що до спірних правовідносин необхідно застосувати норми частини 6 статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», які встановлюють граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту для житлових будинків на рівні 4 % загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта.
Прокурор та представник позивача у судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними документами в матеріалах справи.
Повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
02.04.08 між Севастопольською міською державною адміністрацією та Відповідачем укладено договір про пайову участь (внесках) замовників у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Севастополя № 468ст/08 (будівництво та обслуговування багатоквартирних житлових будинків без офісних та торгівельних приміщень в районі перехрещення вул. Толстого та вул. Адм. Азарова) (а.с.6-7).
Правонаступником Севастопольської міської державної адміністрації у вказаному договорі на підставі пункту 4 Положення про Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради, затвердженого рішенням Севастопольської міської Ради № 9128 від 26.01.10, є Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (а.с.49).
Відповідно до пункту 1.1 договору відповідач зобов'язався здійснити пайову участь у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Севастополя.
Пунктом 2.1 договору встановлений обов'язок забудовника (відповідача) з перерахування суми пової участі у розмірі 1 219 347, 00 грн. на рахунок цільового фонду розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міського бюджету.
Згідно із пунктом 2.2 договору розрахунки здійснюються забудовником протягом одного року з моменту підписання договору, але не пізніше введення об'єкта в експлуатацію.
Розпорядженням Ленінської районної державної адміністрації міста Севастополя № 1093-р від 29.09.08 затверджено Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта -житлового будинку, що знаходиться за адресою: м. Севастополь, Ленінський район, вул. Л. Толстого, 22, замовником будівництва якого є корпорація «Севрембуд»(а.с.25-31).
Отже, відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України строк виконання зобов'язання зі сплати пайової участі у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Севастополя за договором від 02.04.08 № 468ст/08 у сумі 1 219 347,00 грн. настав до 30.09.08.
Проте, вказану суму відповідач не перерахував на рахунок цільового фонду розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міського бюджету.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами Договору.
Обставини справи свідчать, що відповідач свої зобов'язання зі сплати пайової участі у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Севастополя за договором від 02.04.08 № 468ст/08 у сумі 1 219 347,00 грн. не виконав.
Доводи апеляційної скарги про те, що до спірних правовідносин необхідно застосувати норми частини 6 статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», які встановлюють граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту для житлових будинків на рівні 4 % загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта спростовуються, виходячи з наступного.
Вказаний закон набрав чинності 12.03.11. Пунктом 7 Прикінцевих положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»встановлено, що якщо договором про пайову участь, який укладений до набрання ним чинності, передбачена сплата пайової участі замовником будівництва (повністю або частково) в обсягах інших, ніж визначено цим Законом, такий договір підлягає приведенню у відповідність із цим Законом.
Отже, норми частини 6 статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», що встановлюють граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, можуть бути застосовані лише у випадку внесення відповідних змін у договір № 468ст/08 від 02.04.08.
Крім того, договором між сторонами строк виконання зобов'язання відповідача встановлений впродовж одного року з моменту підписання договору. Цій строк минув 30.09.08. Отже, до спірних правовідносин не може застосовуватися Закон, введений в дію після зазначеної дати.
Відповідно до частини 1 статті 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Частина 2 цієї статті не допускає надання актам цивільного законодавства зворотної дії у часі.
Згідно з частиною 3 статті 5 Цивільного кодексу України якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»передбачає можливість внесення змін до відповідних договорів (пункт 7 Прикінцевих положень), але не звільняє від виконання зобов'язань, що виникли раніше і підлягали виконанню задовго до введення в дію зазначеного Закону.
З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 219 347,00 грн. заборгованості за договором № 468ст/08 від 02.04.08 підлягають задоволенню.
В силу частини 2 статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.
Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пеня, яка є грошовою сумою, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до пункту 3.2 договору № 468ст/08 від 02.04.08 за порушення строків внесення платежів забудовник (відповідач) сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної суми за кожний день прострочення.
Прокурор у своєму позові просить стягнути пеню у сумі 144 317, 23 грн. Перевіривши надані розрахунки суми пені, на підставі наведених положень договору та закону, судова колегія вважає їх вірними.
Відповідно до статей 256 та 258 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. При цьому, для вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлена спеціальна скорочена позовна давність в один рік.
Частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Отже позовна давність за вимогою про стягнення пені за період з 30.09.08 по 28.03.09 сплила до моменту звернення з даним позовом.
Згідно із частинами 2 та 3 статті 267 Цивільного кодексу України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. При цьому, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Оскільки відповідачем до моменту прийняття судом рішення не було зроблено заяву про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення пені у сумі 144 317,23 грн., вказані вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Враховуючи викладене, рішення господарського суду першої інстанції прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 частини 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу корпорації "Севрембуд" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 12 серпня 2011 року у справі № 5020-1122/2011 залишити без змін.
Головуючий суддя < Підпис > І.В. Черткова
Судді < Підпис > В.В.Сотула
< Підпис > В.Є. Дмитрієв
< Список >
< Список > < Довідник >
Розсилка:
1. Прокурор Гагарінського району міста Севастополя (вул. Корчагіна, 16,Севастополь,99014)
Фонд комунального майна Севастопольської міської ради (вул. Луначарського, 5,Севастополь,99011)
2. Корпорація "Севрембуд" (вул. Лоцманська, б.3, кв. 51,Севастополь,99040)
3. < 3-тя особа > (< адреса >)
4. < кредитор > (< адреса >)
< Сюда вписывать остальных >