Чернігівської області
14000, м. Чернігів, пр. Миру, 20 тел 672-847, 698-166
“03”листопада 2011р. справа № 16/17
Стягувач (позивач): Публічне акціонерне товариство “Полікомбанк”
(вул. Київська 3, м. Чернігів, 14005)
Боржник (відповідач): Приватне підприємство “Аверс-Плюс”
(вул. Лізи Чайкиної, 23-б, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600)
Орган, дії якого оскаржуються: Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області (м. Чернігів пр.-т Миру,43)
скарга на дії державної виконавчої служби
суддя Фесюра М.В.
Представники сторін:
стягувача (позивача): Величко Г.В.
боржника (відповідача): Луєнко Ю.В.
органу дії якого оскаржуються: Ващенко А.В.
Ухвала винесена після перерви, оголошеної в засідання на підставі ст..77 Господарського процесуального кодексу України.
Боржником подано скаргу на дії органу державної виконавчої служби, в якій він просить суд визнати незаконними дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області в частині прийняття до виконання виконавчого провадження з примусового виконання наказу в цій справі, визнати незаконною та скасувати постанову від 13.10.2011р. про прийняття до виконання виконавчого провадження з примусового виконання вказаного наказу.
Крім того, боржник просить вжити заходів до забезпечення позову шляхом зупинення виконавчого провадження.
Вимоги скаржника обґрунтовані порушенням ст..21 Закону України «Про виконавче провадження»та Порядку передачі матеріалів виконавчого провадження.
В судовому засіданні скаржник заявив клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду Чернігівським окружним адміністративним судом позову про скасування постанови від 11.10.2011р. про передачу матеріалів зведеного виконавчого провадження.
Скаржник вважає, що постанова про прийняття до виконання виконавчого провадження є похідною від оскаржуваної в адміністративному порядку постанови, тому провадження за скаргою має бути зупинено в порядку ст..79 Господарського процесуального кодексу України.
Орган ДВС надав письмове заперечення , в якому проти скарги заперечив, вказавши, що його дії та спірна постанова вчинені відповідно до вимог ст..21 Закону України «Про виконавче провадження», пунктів 2.1-2.3 Порядку передачі матеріалів виконавчого провадження.
Також орган ДВС заперечив проти вжиття заходів забезпечення позову, оскільки в даний час позовні вимоги не розглядаються, а також через те, що скаржник не довів , яким чином невжиття таких заходів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.
Представник органу ДВС проти клопотання про зупинення провадження у справі заперечив, вважає, що на даний час оскаржена постанова про передачу матеріалів зведеного виконавчого провадження є чинною.
Стягувач письмових заперечень не надав, представник в судовому засідання проти вимог скарги та клопотання боржника заперечив, вважаючи їх безпідставними.
Заслухавши думку представників та дослідивши надані докази, суд встановив наступне.
Рішенням господарського суду у даній справі від 10.06.2010р. повністю задоволено позовні вимоги публічного акціонерного товариства “Полікомбанк”і присуджено до стягнення з приватного підприємства “Аверс плюс”114000,44 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 127019,17 грн. пені за порушення строку повернення кредиту , 10518,28 грн. пені за порушення строку погашення процентів, 2515,38 грн. державного мита та 236 грн. витрат за інформаційно -технічне забезпечення судового процесу, шляхом звернення стягнення на заставне майно.
14.10.2010р. судом було видано відповідний наказ.
Під час виконавчих дій виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 21.10.2010р.
11.10.2011р. органом ДВС , дії якого оскаржуються, прийнято постанову про передачу матеріалів зведеного виконавчого провадження до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області, в тому числі і по виконанню наказу в даній справі.
Постанова мотивована тим, що виконавче провадження тривалий час перебуває на виконанні у відділі ДВС Ніжинського міськрайонного управління юстиції, працівниками якого допущено тяганину.
Постанова винесена на підставі ст..21 Закону України «Про виконавче провадження»та Порядку передачі матеріалів виконавчого провадження.
13.10.2011р. органом ДВС прийнято оскаржувану постанову про прийняття до виконання виконавчого провадження на підставі ч.3 ст.21 Закону України «Про виконавче провадження».
Частинами 2,3 наведеної статті передбачено, що на відділ примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головного управління юстиції в області, містах Києві та Севастополі покладається виконання рішень, за якими:
1) боржниками є територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, військові прокуратури гарнізонів, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи;
2) сума зобов'язання становить від трьох до десяти мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.
Інші виконавчі провадження, що перебувають на виконанні в органах державної виконавчої служби, можуть передаватися до відділів примусового виконання рішень в установленому Міністерством юстиції України порядку.
Пунктами 2.1-2.2 Порядку передачі матеріалів виконавчого провадження з одного органу державної виконавчої служби до іншого або виконавчої групи, від одного державного виконавця до іншого, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 17.05.2004р. N 38/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 травня 2004 р. за N 625/9224, встановлено, що для передачі матеріалів до підрозділу примусового виконання рішень необхідно рішення начальника підрозділу примусового виконання рішень щодо виконавчих проваджень, що перебувають на виконанні в територіальних органах ДВС.
При цьому для передачі виноситься мотивована постанова.
Пунктом 2.3 цього Порядку встановлено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти (передати) матеріали виконавчого провадження у спосіб та строки, зазначені в постанові чи письмовому дорученні начальника органу ДВС (керівника виконавчої групи).
Відповідно до п.4.1.-4.2. Порядку виконавче провадження може передаватися з одного органу державної виконавчої служби до іншого або до виконавчої групи , зокрема,у зв'язку з прийняттям рішення про передачу виконавчого провадження на виконання до відділу або підрозділу примусового виконання рішень; з іншими обставинами, що ускладнюють виконання рішення.
Передача виконавчого провадження з одного органу ДВС до іншого або виконавчої групи здійснюється за наявності обставин, зазначених у пункті 4.1 цього Порядку, та на підставі постанови посадової особи, яка прийняла рішення про передачу, відповідно до пункту 2.1 Порядку.
Як випливає зі змісту наведених норм , відповідно до ч.3 ст.21 Закону України «Про виконавче провадження» до підрозділу примусового виконання рішень може бути передане будь -яке виконавче провадження, але відповідно до процедури , встановленої Порядком, а державний виконавець підрозділу примусового виконання рішень, отримавши такі матеріали , зобов'язаний прийняти їх до виконання.
За таких обставин спірна постанова від 13.10.2011р. відповідає вимогам закону, підстави для її скасування відсутні.
Клопотання скаржника про зупинення провадження у справі задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Скаржник оскаржив в адміністративному порядку постанову органу ДВС від 11.10.2011 р. про передачу матеріалів зведеного виконавчого провадження.
28.10.2011р. Чернігівський окружний адміністративний суд виніс ухвалу про відкриття провадження у справі.
Цієї ж дати Чернігівський окружний адміністративний суд виніс ухвалу , якою відмовив у вжитті заходу забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваної постанови.
Зі змісту вказаної ухвали випливає, що оскаржувана постанова продовжує діяти на час її оскарження, інших доказів щодо припинення дії постанови скаржник не надав.
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України в якості підстави зупинення провадження у справі вказана неможливість розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею справи.
В той же час предметом розгляду даної скарги на дії органу ДВС є дії щодо прийняття до виконання виконавчого провадження та постанова про прийняття до виконання виконавчого провадження.
Вказані дії та постанови вчинені на підставі постанови про передачу матеріалів , яка не втратила чинності.
Крім того, скаржник не позбавлений права звернутися до суду із заявою про перегляд ухвали за нововиявленими обставинами в разі скасування постанови про передачу матеріалів виконавчого провадження.
Заява скаржника про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення виконавчого провадження задоволенню не підлягає, як безпідставна, оскільки суд відповідно до ст..121-2 розглядає не позов, а скаргу на дії органу ДВС.
Керуючись ст.ст. 66,67,86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.У задоволені скарги відмовити повністю.
2.У вжиття заходів забезпечення позову відмовити.
Суддя М.В.Фесюра 03.11.11