"03" листопада 2011 р. Справа № 5027/1029/2011.
За позовом Чернівецької міської ради
до приватного підприємця ОСОБА_1 м. Чернівці
про стягнення 160524,00 грн.
Cуддя М.І.Ніколаєв
представники:
від позивача -Шиба О.М. представник
від відповідача -ОСОБА_3 представник
СУТЬ СПОРУ: Чернівецька міська рада звернулася з позовом до приватного підприємця ОСОБА_1 м. Чернівці про стягнення на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 28.09.2007 року №326766 160524 грн. штрафних санкцій за період з 29.09.2010 року по 29.03.2011 року, що нараховані за порушення строків будівництва об'єкта нерухомого майна.
Відповідач у відзиві на позов проти заявлених вимог заперечує, посилаючись при цьому на те, що згідно норм Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання та стягується одноразово. Відтак штраф у розмірі, що визначений договором, безпідставно нарахований за кожний день прострочення виконання, адже жодних грошових зобов'язань перед позивачем у відповідача немає.
Ухвалою суду від 26.09.2011 року порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 12.10.2011 року за участю представників сторін.
Ухвалою суду від 12.10.2011 року розгляд справи за клопотанням відповідача відкладено на 25.10.2011 року.
У судовому засіданні 25.10.2011 року оголошено перерву до 03.11.2011 року.
Заслухавши представників сторін, розглянувши подані документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, суд -
Згідно з протоколом №1 проведення земельних торгів від 26.09.07 до лоту №4 віднесено земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 0,0586 га (цільове призначення -для будівництва та обслуговування магазину) із зазначенням того, що в договорі купівлі-продажу земельної ділянки буде передбачено зобов'язання завершити будівництво об'єктів на придбаній земельній ділянці протягом трьох років з дня укладення договору купівлі-продажу відповідної земельної ділянки. Переможцем земельних торгів став відповідач.
28.09.2007 року між сторонами укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки (далі-договір) по АДРЕСА_1 площею 0,0586 га, кадастровий номер 7310136600:31:001:0079. Цільове призначення земельної ділянки -для будівництва та обслуговування магазину (пункт 1.1 договору).
Пунктом 2.1 договору встановлено, що ціна продажу складає 294000 грн.
Згідно пункту 2.3 договору передбачено, що покупець (відповідач) має сплатити на рахунок продавця (позивач) 294000 грн. в строк до 26.10.2007 року.
У свою чергу документи про оплату вартості земельної ділянки є підставою для видачі Державного акту на право власності на земельну ділянку(пункт 2.4 договору).
Судовим слуханням встановлено, що відповідач вартість земельної ділянки сплатив, відтак йому видано Державний акт на право власності на вищевказану земельну ділянку.
Пунктом 3.2.5 договору встановлено, що покупець зобов'язаний завершити будівництво об'єкту на придбаній земельній ділянці протягом трьох років з дня укладення договору купівлі-продажу відповідної земельної ділянки, тобто до 28.09.2010 року.
У разі невиконання зобов'язань, передбачених п. 3.2.5 цього договору покупець сплачує штраф у розмірі 0,3 % від ціни продажу земельної ділянки за кожен день прострочення (п. 4.8 договору).
Позивач 06.09.2011 звернувся до відповідача з претензією, зазначивши про нарахування внаслідок невиконання відповідачем умов договору купівлі-продажу в частині зобов'язання завершити будівництво об'єкту до 29.09.2010 року у відповідності з п. 4.8 договору штрафу за період з 29.09.2010 року по 29.03.2011 року у розмірі 160524 грн., який запропоновано платити в строк до 15.09.2011 року. Дана претензія отримана відповідачем 07.09.2011 року, проте залишена без реагування.
Згідно Листа Чернівецького комунального обласного БТІ від 28.10.2011 року по вул. Жасмінна в м. Чернівці, навпроти будинку №1-Б за відповідачем право власності на будь-яке нерухоме майно не зареєстровано, відтак судовим слуханням та матеріалами справи встановлено, що відповідач у встановлений строк об'єкт нерухомого майна не побудував.
Станом на момент вирішення спору штраф відповідачем не сплачено.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно п.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У разі порушення зобов'язання, відповідно до ст. 611 ЦК України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
В силу ч. ст. 216, ч.1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст. 217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. штраф та пеня (ч.1 ст. 230 ГК України).
Відповідно до ч.4 ст. 231 ЦК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Згідно частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Частиною 2 статті 549 ЦК України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. У свою чергу пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).
Оскільки частиною 1 ст. 549 ЦК України визначено неустойку як грошову суму, яка підлягає стягненню з боржника у разі порушення ним зобов'язання, то при застосуванні штрафу визначення суми стягнення здійснюється на підставі узгодженого сторонами договору відсотка та суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Неналежним виконанням зобов'язання позивач вважає недотримання відповідачем строку завершення будівництва об'єкту, передбаченого п. 3.2.5 договору купівлі-продажу земельної ділянки. При цьому пунктом 4.8 договору сторони узгодили штраф у розмірі 0,3% від ціни продажу земельної ділянки за кожний день прострочення.
Проте, встановлення у договорі неустойки у вигляді штрафу за кожний день прострочення не відповідає положенням ч.ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України, яка не передбачає стягнення штрафу за кожний день прострочення та суперечить правовій природі такого виду неустойки як штраф. Натомість, такий порядок передбачений при стягненні пені, при цьому суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов'язань встановленням окремого виду відповідальності - договірної санкції, за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань (зокрема щодо встановлення пені за порушення негрошового зобов'язання), адже Господарський кодекс України не містить жорстких обмежень щодо визначення пені або штрафу у господарських відносинах та допускається абсолютна домовленість сторін щодо виду та суті штрафної санкції.
Крім того, право учасників господарських відносин встановлювати інші ніж передбачено ЦК України види забезпечення виконання зобов'язань визначено частиною 2 ст. 546 ЦК України, що узгоджується із свободою договору встановленою ст. 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Разом з тим, згідно ст. 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
У свою чергу, відповідно до ст. 127 ЗК України продаж земель державної і комунальної власності громадянам і юридичним особам не містить ознак господарської діяльності, передбачених ст. 3 ГК України та здійснюється шляхом укладення цивільно-правової угоди. Відтак, нарахування штрафу у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання не відповідає вимогам чинного законодавства та суперечить визначеним поняттям штрафу і пені.
Аналогічну позицію викладено в Постанові ВГС України від 16.11.2010 року и№5/30.
За таких обставин у задоволенні позову слід відмовити, а судові витрати слід залишити за позивачем.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 82-1, 84, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позову відмовити.
Повне рішення складено та підписано 03.11.2011 року.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя М.І. Ніколаєв