"08" листопада 2011 р. Справа № 10/173
м. Чернівці 11-05 год.
За позовом прокурора Заставнівського району Чернівецької області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Заставнівському районі
до селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1, с. Веренчанка Заставнівського району
про стягнення податкового боргу в сумі 2056,07 грн.
Суддя Т.І. Ковальчук
Секретар судового засідання -Гаврилюк І.С.
Представники:
Позивача -ОСОБА_2, дов. від 04.01.2011 р.
Відповідача -ОСОБА_1, ОСОБА_3, дор. від 07.11.2011 р.
У засіданні приймав участь -прокурор Козлова Ю.М.
Прокурор Заставнівського району Чернівецької області звернувся з позовом в інтересах держави в особі позивача до відповідача про стягнення податкового боргу в сумі 7475,51 грн., у тому числі зі збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 2056,07 грн. (з них 16,07 грн. основного платежу та 2040 грн. штрафних санкцій), фіксованого сільськогосподарського податку в сумі 375,44 грн. (у т.ч. числі 209,91 грн. основного платежу, 152,98 грн. штрафних санкцій, 12,55 грн. пені) та зі штрафних санкцій за порушення правил обігу готівки в сумі 5044,00 грн.
Провадження у справі відкрито ухвалою від 23.07.2008 р.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що актом від 09.08.2007 р. № 19/23-НОМЕР_1 встановлено, що відповідач не подав розрахунки по збору за забруднення навколишнього природного середовища за період з 2 кварталу 2004 р. по 3 квартал 2006 р. і за І квартал 2007 р., у 2004-2005 роках, використовуючи дизельне пальне, не нараховував збір за забруднення навколишнього природного середовища, у 2004-2006 роках придбав паливно-мастильні матеріали без підтверджуючих документів, чим порушив п. 3.1 Положення про порядок ведення касових операцій в національній валюті України”, та допустив заборгованість по сплаті фіксованого сільськогосподарського податку, у зв'язку з чим відповідно до норм Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” і Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” зобов'язаний сплатити нараховані йому платежі.
Відповідач надав відзив, у якому позовні вимоги не визнав. Обґрунтовуючи свої заперечення, відповідач зазначив, що Закон України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачає нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату донарахованих контролюючими органами сум податків і зборів, а нарахування фіксованого сільськогосподарського податку в господарстві проводилося відповідно до інструкції про фіксований с/г податок і порушень правил оподаткування та донарахованих сум податку не встановлено, тому нарахування штрафних санкцій в сумі 365 грн. проведено у відсутності об'єкта для нарахування штрафних санкцій. Також відповідач послався на те, що фермерське господарство не мало і не має вантажного і легкового автотранспорту, тому не є платником збору за забруднення навколишнього природного середовища, відтак, нарахування 2040 грн. штрафних санкцій за неподання розрахунків щодо нарахування зазначеного збору є безпідставним. Надуманими є й штрафні санкції в сумі 5044 грн. за порушення касової дисципліни, оскільки в господарстві відсутні готівкові кошти, протягом 2004-2006 років господарство не реалізовувало товарну продукцію і не проводило готівкових розрахунків, а забезпечення господарської діяльності здійснювало за рахунок коштів голови ФГ ОСОБА_1 з послідуючою компенсацією продукцією.
Ухвалою від 22.09.2008 р. провадження у справі зупинено до вирішення господарським судом Чернівецької області справи № 10/208 за позовом фермерського господарства ОСОБА_1 до ДПІ у Заставнівському районі про скасування податкових повідомлень-рішень і рішень про застосування штрафних санкцій.
В порядку судового контролю судом установлено, що постанова господарського суду Чернівецької області від 28.01.2009 р. по справі № 10/208, якою дану справу вирішено по суті, залишена в силі ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.09.2010 р., тобто набрала законної сили і підстави для зупинення провадження відпали, тому ухвалою від 25.10.2011 р. провадження в справі № 10/173 поновлено, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 08.11.2011 р., позивача зобов'язано провести з відповідачем звірку розрахунків з бюджетом по заявлених до стягнення платежах, акт звірки надати суду.
У судовому засіданні 08.11.2011 р. представник позивача подав заяву про зміну позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість зі збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 2056,07 грн., мотивуючи зменшення позовних вимог тим, що рішення ДПІ у Заставнівському районі № 75/23-НОМЕР_1 від 17.08.2007 р. на суму 5044 грн. штрафних санкцій за порушення законодавства про регулювання обігу готівки скасоване в судовому порядку, а заборгованість по фіксованому сільсько-господарському податку у відповідача відсутня.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може протягом всього часу судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи.
Прокурор підтримав заяву позивача про зміну (зменшення) позовних вимог, відтак, заява позивача прийнята судом і справу розглянуто в межах зменшених позовних вимог. Клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку зі зміною позовних вимог від учасників провадження не надходило.
У судовому засіданні 08.11.2011 р. представник позивача і прокурор просили задовольнити позов і стягнути з відповідача заборгованість зі збору за забруднення навколишнього природного середовища в заявленій сумі.
Представники відповідача позов не визнали, пояснили, що фермерське господарство не мало і не має вантажного і легкового автотранспорту, тому не є платником збору за забруднення навколишнього середовища і не повинно подавати відповідні податкові розрахунки та сплачувати зазначений збір.
Заслухавши пояснення представників сторін і прокурора, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, дослідивши та оцінивши надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні відносини, суд встановив наступне.
09.08.2007 р. працівниками державної податкової інспекції у Заставнівському районі Чернівецької області було проведено виїзну планову перевірку ФГ ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2004 р. по 30.06.2007 р., про що складено акт № 19/23-НОМЕР_1 (а.с. 37-46).
У ході цієї перевірки встановлено, що відповідачем не подано до ДПІ у Заставнівському районі податкові розрахунки збору за забруднення навколишнього природного середовища за період з 2 кварталу 2004 р. по 3 квартал 2006 р. включно та за І квартал 2007 р. (а.с. 44).
У зв'язку із зазначеним порушенням податковим повідомленням-рішенням № 76/23-НОМЕР_1 від 17.08.2007 р. відповідачеві донараховано збір за забруднення навколишнього природного середовища на суму 3,98 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 2040 грн. згідно з п.п 4.1.4 п. 4.1 та пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 і пп. 17.1.1 та пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (а.с. 48).
Згідно з податковими розрахунками збору за забруднення навколишнього природного середовища № 12608 від 26.01.2007 р. та № 6545 від 24.07.2007 р., розрахунком позивача і обліковою карткою платника податку зі збору за забруднення навколишнього природного середовища заборгованість селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1 з цього виду податкового платежу станом на 11.07.2008 року складала 2056,07 грн., у тому числі 12,09 грн. недоїмки по поданих податкових розрахунках за 4 квартал 2006 р. і І півріччя 2007 р. та 3,98 грн. збору і 2040 грн. штрафних санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням № 76/23-НОМЕР_1 від 17.08.2007 р. (а.с. 21, 25, 26, 61, 64).
У судовому засіданні 08.11.2011 р. позивачем подано акт звірення розрахунків від 07.11.2011 р., в якому за даними податкової інспекції станом на 07.11.2011 р. сума 2056,07 грн. платежу зі збору за забруднення навколишнього природного середовища також обліковується як несплачена (а.с. 101 на звороті).
Відповідач ФГ ОСОБА_1 оспорив серед інших податкове повідомлення-рішення № 76/23-НОМЕР_1 від 17.08.2007 р., звернувшись до господарського суду Чернівецької області з позовом до державної податкової інспекції у Заставнівському районі про скасування рішень про нарахування штрафних санкцій (справа № 10/208, а.с. 66).
Постановою господарського суду Чернівецької області від 28.01.2009 р. у справі № 10/208, яка набрала законної сили в установленому законом порядку (а.с. 82-83, 88-91), позов ФГ ОСОБА_1 задоволено частково, скасовано рішення державної податкової інспекції у Заставнівському районі № 75/23-НОМЕР_1 від 17 серпня 2007 року на суму 5044 грн. штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки, у задоволенні решти вимог відмовлено.
Під час розгляду справи № 10/208 судом, зокрема, установлено, що податкове повідомлення-рішення від 17.08.2007 р. № 76/23-НОМЕР_1 прийняте ДПІ у Заставнівському районі у відповідності до чинного законодавства за виявлені під час перевірок порушення податкового законодавства фермерським господарством ОСОБА_1, а саме -неподання в установлений строк податкових розрахунків збору за забруднення навколишнього природного середовища та недоплати у зв'язку з цим суми зазначеного збору, донарахованої контролюючим органом.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, відтак, в силу преюдиційності судового рішення у справі № 10/208 для справи № 10/173 заперечення відповідача проти правомірності податкового повідомлення-рішення позивача від 17.08.2007 р. № 76/23-НОМЕР_1 судом до уваги не приймаються.
Ст. 14 Закону України “Про систему оподаткування”, що діяв на час виникнення спірних правовідносин, до загальнодержавних податків і зборів відносився, зокрема, збір за забруднення навколишнього природного середовища.
Відповідно до ст. 44 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” збір за забруднення навколишнього природного середовища встановлюється на основі фактичних обсягів викидів, лімітів скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище і розміщення відходів.
Порядок встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору визначався постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 р. № 303 (далі -Порядок), а єдиний на території України порядок обчислення і сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, а також відповідальність платників за достовірність даних про обсяги викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин, скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти, розміщені відходи та за правильність обчислення, повноту і своєчасність сплати збору встановлювався Інструкцією про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України від 19 липня 1999 року № 162/379 (далі -Інструкція).
Пунктом 2.1 Інструкції визначено, що платниками збору є суб'єкти господарювання, незалежно від форм власності, включаючи їх об'єднання, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої територіальної громади; бюджетні, громадські та інші підприємства, установи і організації; постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи в Україні; громадяни, які здійснюють на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та розміщення відходів.
Згідно з п. 2 Порядку та п. 1.4 Інструкції збір справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти, розміщення відходів.
Об'єктами обчислення збору для пересувних джерел забруднення є обсяги фактично використаних видів пального, в результаті спалення яких утворюються забруднюючі речовини (п. 3.1 Інструкції).
Доводи представників відповідача, що фермерське господарство, не маючи вантажного та легкового автотранспорту, не є платником збору за забруднення навколишнього природного середовища і що в такому випадку відсутній об'єкт оподаткування збором і нормативи його нарахування, суд сприймає критично.
Так, у справі № 10/208 встановлено, що протягом 2004-2007 р. відповідач під час здійснення своєї виробничої діяльності використовував трактори, що підтверджується актом перевірки і не заперечується представниками відповідача.
Відтак, оскільки за змістом п. 1.15.6 Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10.02.1995 р. № 7, п. 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306, листа Міністерства екології та природних ресурсів України від 19.12.2003 р. № 12127/18-10 сільськогосподарські трактори відносяться до пересувних джерел забруднення, то за викиди забруднюючих речовин тракторами повинен сплачуватися збір за забруднення навколишнього природного середовища.
П.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі -Закон № 2181), який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, передбачалося, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:
а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);
в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом “г” підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;
г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.
Згідно з п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Ст. 17 вказаного Закону визначалося, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством.
Штрафні санкції накладаються контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.
Відповідно до п.п. 17.1.1 ст. 17 Закону № 2181 платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
Згідно п.п. 17.1.3 цієї статті Закону в разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті “б” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону (дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань), такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
У справі № 10/208 суд встановив, що державною податковою інспекцією у Заставнівському районі правильно визначено штрафні санкції за неподання фермерським господарством ОСОБА_1 податкових розрахунків зі збору за забруднення навколишнього природного середовища та правильно донараховано суму такого збору, у зв'язку з чим у скасуванні податкового повідомлення-рішення № 76/23-НОМЕР_1 від 17.08.2007 р. відмовлено.
Статтею 67 Конституції України проголошено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпунктом 3.1.1 п. 3.1 статті 3 Закону № 2181 встановлювалося, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
На даний час у зв'язку з набранням чинності Податковим кодексом України Закон України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими формами” не діє.
Згідно п.п. 16.1.4 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, а п.п. 20.1.8, 20.1,28 ст. 20 цього Кодексу передбачено право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини, застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.
Наразі Податковим кодексом України не передбачено такого збору як за забруднення навколишнього природного середовища, натомість введено такий вид податку як екологічний податок (Розділ 8 ПК України).
Однак, відповідно до п. 2 Підрозділу 10 ПКУ (Інші перехідні положення) збори (плата, внески), не встановлені цим Кодексом як загальнодержавні або місцеві, але встановлені законодавчими актами України як обов'язкові платежі до набрання чинності цим Кодексом, справляються за правилами, встановленими цими законодавчими актами України, до набрання чинності законом про адміністративні послуги та іншими законами, що регулюватимуть справляння відповідних зборів (плати, внесків).
Окрім того, статтею 7 Закону України від 23.12.2010 р. № 2857-VI “Про Державний бюджет України на 2011 рік” встановлено, що податки і збори (обов'язкові платежі), які справлялися до 1 січня 2011 року та не встановлені Податковим кодексом України як загальнодержавні і місцеві податки та збори, включаючи розстрочені і відстрочені суми грошових зобов'язань, суми податкового боргу з урахуванням штрафних санкцій та пені, що обліковувалися станом на 31 грудня 2010 року, і суми, донараховані за актами перевірок, за цими податками і зборами (обов'язковими платежами), сплачуються платниками податку за правилами, встановленими відповідними законодавчими актами України, або стягуються у порядку, встановленому Податковим кодексом України, та зараховуються до: загального фонду державного бюджету - в частині податків і зборів (обов'язкових платежів), які зараховувалися до державного бюджету; загального чи спеціального фонду місцевих бюджетів - у частині податків і зборів (обов'язкових платежів), які зараховувалися відповідно до загального чи спеціального фонду місцевих бюджетів.
За таких обставин позов підлягає задоволенню.
Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача -суб'єкта владних повноважень пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 17, 94, 160-163, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, відомостей про розрахунковий рахунок немає) 2056,07 грн. податкової заборгованості зі збору за забруднення навколишнього природного середовища на користь державної податкової інспекції у Заставнівському районі Чернівецької області (м. Заставна Чернівецької області, вул. Бажанського,16, ідентифікаційний код 21424218).
Порядок апеляційного оскарження
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У судовому засіданні 08.11.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст підписано 09 листопада 2011 року.
Суддя Т.І.Ковальчук