"31" жовтня 2011 р. Справа № 5027/1209/2011
Суддя Тинок Олександр Сергійович, розглянувши матеріали за позовом, де
позивач Приватний підприємець ОСОБА_2
відповідач Хотинська міська рада
про визнання недійсним та скасування рішення Хотинської міської ради від 10 червня 2011 року № 82/6/11 в частині скасування пунктів 9, 6.1., 6.2. рішення Хотинської міської ради від 25 вересня 2007 року № 143/9.
визнав подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду.
При цьому, позивач в прохальній частині позовної заяви просить суд забезпечити позов шляхом накладення заборони відповідачу відчужувати вказану земельну ділянку в будь-який спосіб, видавати дозволи на розробку документації із землеустрою на дану ділянку та затверджувати їх, надавати вказану земельну ділянку в користування іншим особам та іншим чином розпоряджатися нею до винесення рішення господарським судом та набрання ним законної сили.
В обґрунтування своєї заяви позивач посилається на те, що відповідач своїми діями створює загрозу неможливості виконання рішення суду на його користь в майбутньому.
Ознайомившись та дослідивши матеріали справи, суд встановив:
Згідно статті 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Зі змісту зазначеної норми вбачається, що підставою для вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення про те, що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених вимог.
Відповідно до вимог статті 66 ГПК України, обґрунтування необхідністю забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.
Окрім того, позивач повинен обґрунтувати відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати, позовним вимогам.
Однак, всупереч положенням статті 66 ГПК України, клопотання позивача про забезпечення позову не обґрунтоване, адекватність засобу забезпечення позову не доведена.
Відповідно до статті 32 ГПК України, наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються на підставі доказів -фактичних даних.
У відповідності статті 34 ГПК України, докази повинні відповідати, зокрема, вимогам належності та допустимості.
В силу статті 36 ГПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Заявляючи про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, позивач не навів обставин для вжиття таких заходів, не підтвердив їх письмовими та належними доказами.
За таких обставин, та враховуючи, що забезпечення позову допускається як гарантія задоволення законних вимог позивача, яка повинна мати місце у разі, якщо невжиття заходів до забезпечення позову може у подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, що у даному випадку матеріалами справи не підтверджується, суд прийшов до висновку, що у задоволенні клопотання про забезпечення позову слід відмовити.
Керуючись статтями 32, 34, 36, 43, 64, 65, 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Прийняти позовну заяву до розгляду і порушити провадження у справі.
2. Справу призначити до розгляду в засіданні 14 листопада 2011 року на 12 годин 00 хвилин. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду Чернівецької області за адресою: м. Чернівці, вул. О. Кобилянської, 14, 3 поверх, кабінет № 7.
3. У задоволенні клопотання про забезпечення позову шляхом накладення заборони відповідачу відчужувати вказану земельну ділянку в будь-який спосіб, видавати дозволи на розробку документації із землеустрою на дану ділянку та затверджувати їх, надавати вказану земельну ділянку в користування іншим особам та іншим чином розпоряджатися нею до винесення рішення господарським судом та набрання ним законної сили, відмовити.
4. Зобов'язати позивача надати суду: відповідне підтвердження територіального органу казначейства, якому державне мито перераховано щодо надходження і зарахування сплаченого квитанцією № 2501.244.1 від 27.10.2011 року державного мита у сумі 85,00 грн. до державного бюджету.
5. Зобов'язати відповідача надати суду: відзив на позов та докази в його обґрунтування (докази, які подаються в копіях повинні бути належним чином засвідчені).
6. Наведений у цій ухвалі перелік доказів, що витребовуються від сторін, не є вичерпним. При цьому, сторони необмежені в надані додаткових доказів якими обґрунтовуються позовні вимоги або заперечення на позов.
7. Участь представників сторін у судовому засіданні визнати обов'язковою.
Суддя О.С. Тинок