36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
27.10.2011 р. Справа №18/1146/11
за позовом Приватного виробничого підприємства "Вибір", м.Суми
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс Томір", с.Слобода-Петрівка, Гребінківський р-н, Полтавська область
про стягнення 8885 грн. 39 коп.
Суддя Киричук О.А.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1, дов. № ю-58 від 11.04.2011р.
від відповідача: не з'явився
Розглядається позовна заява про стягнення 8885 грн. 39 коп., у тому числі 6 290 грн. основного боргу за отриманий товар, 2 075,70 грн. інфляційних, 519,69 грн. 3% річних.
В судове засідання 27.10.2011р. від позивача надійшли уточнення до позовної заяви та заява про зменшення розміру позовних вимог, в яких позивач просить суд стягнути 6 290 грн. основного боргу за отриманий товар, 647,87 грн. інфляційних за період з 27.07.2010р. по 26.10.2011р. та 236,26 грн. 3% річних за аналогійний період (вх. №№ 16788д та 16853д від 27.10.2011р.).
Суд приймає до уваги, що відповідно до ст.22 ГПК України позивач вправі зменшити розмір позовних вимог, у зв'язку з чим судом розглядаються позовні вимоги в редакції заяви про зменшення розміру позовних вимог
Позивач в обґрунтування позову вказує, що відповідач не виконав належним чином свої зобов"язання по сплаті вартості отриманого ним товару, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.
Відповідач явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав.
Ухвала, що направлялася відповідачу за вказаною в позові адресою, повернулася до суду з відміткою пошти "за зазначеною адресою адресат не проживає".
Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.47) відповідач значиться за адресою, що співпадає з адресою, вказаною позивачем у позові.
Керуючись ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір за наявними у справі матеріалами.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши позивача, суд встановив:
Як зазначає Приватне виробниче підприємство «Вибір» (далі за текстом-Позивач), за домовленістю між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «Птахокомплекс «Томір» (далі за текстом - Відповідач) було укладено усний договір купівлі-продажу товару.
Позивач стверджує, що на виконання умов даної домовленості, він протягом 2008 року здійснив 8 поставок Товару (07.03.08, 15.04.08, 06.05.08, 16.05.08, 04.06.08, 24.06.08, 04.07.08, 18.07.08) на загальну суму 47 830, 00 грн. (копії видаткових накладних в матеріалах справи).
Відповідач заперечень щодо вартості поставленого позивачем товару суду не надав.
Згідно наданих в матеріали справи виписок рахунку (копії) відповідач здійснив оплату продукції на 41 540,00 грн.
14.07.2010 року на адресу відповідача позивач направив претензію № 180 від 08. 07. 2010 року (копія претензії та докази її направлення додані до матеріалів справи), яку відповідач отримав 20 липня 2010 року.
Позивач вказує, що на час подання ним позову заборгованість у розмірі 6 290 грн. погашена не була.
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на корить іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст. 173 Господарського кодексу України).
Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Статтею 175 Господарського кодексу України зазначено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як зазначено у ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України зазначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.
Відповідач доказів сплати вартості отриманого ним товару у повному обсязі суду не надав, обставини, на які посилається позивач у позовній заяві, не спростував.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 6 290 грн. боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.
Посилаючись на ч. 2 ст.625 ЦК України, позивач, враховуючи положення ч.2 ст. 530 ЦК України, правомірно нарахував відповідачу 647,87 грн. інфляційних за період з 27.07.2010р. по 26.10.2011р. та 236,26 грн. 3% річних за аналогійний період (в редакції заяви про зменшення розміру позовних вимог).
За даних обставин, вимога позивача про стягнення 647,87 грн. інфляційних та 236,26 грн. 3% річних є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 43,49, 82-85 ГПК України, суд,
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахокомплекс «Томір» (вул. 50-річчя Жовтня, 30-А, с.Слободо-Петрівка Гребінківського р-ну, код 33812866) на користь Приватно виробничого підприємства «Вибір» (вл.Пролетарська, 60/1, оф.№6, м.Суми, код 30608151, р/р 26000035670156 в СФ АКБ "Правекс-банк" МФО 337858) 6 290 грн. боргу, 647 грн. 87 коп. інфляційних, 236 грн. 26 коп. 3% річних, 102 грн. витрат по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 236 грн.
Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.
Суддя Киричук О.А.