36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
18.10.2011р. Справа № 18/2438/11
за позовом Комунального автотранспортного підприємства 1628, вул.Кагамлика, 84, м.Полтава, Полтавська область, 36008
до Приватного підприємства "Елсис", вул. Харківське шосе, 6а, м.Полтава,36008
про стягнення 440,48 грн.
Суддя Іваницький Олексій Тихонович
Секретар судового засідання Олефір О.І.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 доручення №1425 від 28.03.2011р.
від відповідача: не з'явився (повідомлений належним чином)
СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення 440,48 гривень боргу за договом № w/467/2 від 08.01.2008 р. про надання послуг з регулярного збирання, вивезення та захоронення твердих побутових відходів.
21.09.2011 року за вхідним № 14750д(канцелярії суду) від начальника КАТП-1628 надійшов супровідний лист з додатковими документами. Суд поданий лист з додатками прийняв, розглянув по суті та долучив до матеріалів справи.
18.10.2011 року за вхідним № 16291д(канцелярії суду) від представник позивача ОСОБА_1 надійшла заява про долучення до матеріалів справи додаткових доказів. Суд подану заяву прийняв, розглянув по суті та задовольнив залучивши її разом з додатками до матеріалів справи.
Позивач в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримує, вважає їх підтвердженими належними по справі доказами та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.
Відповідач наданими йому правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, не скористався, свого представника в судове засідання не направив, поважності причин його неявки не повідомив, вимог п. 4 ухвали суду від 29.08.2011 року про порушення провадження у справі не виконав, відзив на позовну заяву не надав.
Відповідно до п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" у разі нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
З огляду на вищевикладене, та достатністю документальних доказів в матеріалах справи для її розгляду по суті, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.
Між Комунального автотранспортного підприємства 1628 (далі - КАТП-1628) та Приватним підприємством "Елсис" (далі - ПП «Елсис») був укладений договір № w/467/2 від 08. 01.2008р. про надання послуг з регулярного збирання, вивезення та захоронення твердих побутових відходів (далі - Договір).
За умовами договору п.1.1. споживач доручає, а виконавець надає йому послуги із регулярного збирання, вивезення та захоронення твердих побутових відходів, накопичених у споживача, на умовах договору, сума оплати за виконані роботи, яка погоджена сторонами на підставі діючих тарифів, затверджених рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради від 22.06.2007року №138.
Загальний обсяг послуг із регулярного збирання, вивезення та захоронення твердих побутових відходів, визначений у додатку №1, який є невід"ємною частиною цього Договору (а.с13). Між сторонами підписана Додаткова угода до Договору про внесення змін до Додатку №1.
Відповідно до Додатку №1 акти здачі-приймання виконаних робіт оформляється сторонами протягом 3-х календарних днів після закінчення поточного місяця, в якому надавались послуги.
Згідно п.3.1.споживач оплачує рахунки за надані послуги в порядку попередньої оплати в строк до 5 числа перед наступним розрахунковим періодом в обсязі 100% договірної величини.
Згідно п.3.3. договору оплата за надані послуги здійснюється за рахунками, які надсилаються Відповідачу.
У п.8.1 договору визначено строк чинності цього договору до 2011р., та вважається продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову цього Договору або його перегляд. Тобто, у зв'язку з відсутністю заяв сторін про розірвання, договір діяв з 08.01.2008р.по теперішній час.
Позивач згідно вимог договору надав Відповідачеві послуги в повному обсязі за березень, серпень 2009р., січень, травень 2010р., березень, квітень, травень, червень 2011р. що підтверджується рахунками, актами виконаних робіт - копії яких додаються до позовної заяви.
Позивач надав суду копії рахунків та Актів виконаних робіт які були направлені на адресу Відповідача (а.с. 19-26) рахунки про оплату за надані послуги.
Оплата Відповідачем наданих послуг не проводилась, відповідні акти здачі-приймання виконаних робіт направлені Позивачем на адресу Відповідача повернулися.
З метою досудового врегулювання даного спору КАТП-1628 27.05.2011р. за №765 на адресу ПП «Елсис»було надіслано лист з вимогою сплати борг за надані послуги, який залишений без належного реагування.
Згідно з розрахунком, який додається, загальна сума заборгованості Відповідача станом на 17.08.2011р. становить 440,48грн. (а.с.18)
Суд вважає вимоги Позивача обґрунтованими, доведеними наданими по справі доказами та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статей 525-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до статті 32 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.
Позивач відповідно до статей 32-34, 36, 38 ГПК України надав належні докази, довів обставини на які він посилався як підставу своїх вимог та обґрунтував спричиненні йому матеріальні збитки в сумі 752 063,61 грн. які дають підставу суду позов задовольнити частково.
Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення яким позовні вимоги задоволено повністю.
Враховуючи викладене, дослідивши та оцінивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, а також подані ним додаткові докази, всебічно повно та об'єктивно за своїм внутрішнім переконанням оцінивши всі обставин справи в їх сукупності, керуючись статтями 4 - 47, 22, 28, 32 - 34, 36, 43, 44 - 45, 471, 49, 75,81-1,82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Елсис", (вул. Харківське шосе, 6а, м.Полтава,36008; р/р 26002764, в АБ Полтава-Банк м.Полтава, МФО 331489, код ЄДРПОУ 13929660) на користь Комунального автотранспортного підприємства 1628, (вул.Кагамлика, 84, м.Полтава, Полтавська область, 36008; р/р 260011642 в АБК "Полтава-Банк", МФО 331489, код ЄДРПОУ 03351823) борг - 440,48 грн., суму сплаченого державного мита в розмірі 102,00 гривень та 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 24.10.2011р.
СУДДЯ Іваницький О.Т.
Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.