36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
11.10.2011р. Справа № 18/2348/11
за позовом Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Лубнитеплоенерго", вул.Чкалова, 17, м.Лубни, Полтавська область, 37500
до Товариства з обмеженою відповідальністю спеціалізованого ремонтно-будівельного управління "Полтаваліфт", вул.Латишева, 13, м.Полтава, Полтавська область, 36000
про стягнення 9 255,81 грн.
Суддя Іваницький Олексій Тихонович
секретар судового засідання Олефір О.І.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 дов №1-17/2310 від 10.10.2011р.
від відповідача: не з"явився
Суть спору: розглядається позовна заява про стягнення 9 255,81 грн. за договором на відпуск теплої енергії № 111 від 24.10.2008р., із яких основний борг - 8195,35 грн., пеня - 568,92 грн., інфляційні збитки - 364,56 грн.
20.09.2011 року за вхідним канцелярії суду №14681д на виконання ухвали суду позивач надав суду копію з Витягу ЄДРПОУ та повідомив суд про сплату ТОВ СРБУ "Полтаваліфт" суми основного боргу в розмірі 8195,35 грн. Суд подані документи прийняв, розглянув по суті та після ознайомлення з ним представника відповідача залучивши о до матеріалів справи.
20.09.2011року за вхідним №14695д (канцелярії суду) представник відповідача Б.О.Аксюта подав відзив на позовну заяву з додатками. Суд поданий відзив прийняв, розглянув по суті та після ознайомлення з ним представника позивача залучивши його до матеріалів справи разом з додатками.
11.10.2011 року за вхідним канцелярії суду №15887д від позивача надійшло доповнення до позовної заяви в якому він просить суд стягнути з ТОВ СРБУ "Полтаваліфт" пеню в сумі 568,92 грн., суму втрат внаслідок інфляційних процесів 364,56 грн., 3% річних 126,98 грн., судових витрат та надав суду докази сплати відповідачем суми основного боргу в розмірі 8195,35 грн. (платіжне доручення №637 від 26.08.2011 року в матеріалах справи.) Суд подане доповнення прийняв, розглянув по суті та задовольнив його залучивши до матеріалів справи разом з додатками.
Відповідач наданими йому правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, не скористався, свого представника в судове засідання не направив, поважності причин його неявки не повідомив.
Відповідно до п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" у разі нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
З огляду на вищевикладене, та достатністю документальних доказів в матеріалах справи для її розгляду по суті, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.
Між з обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Лубнитеплоенерго" (далі - ОКВПТГ "Лубнитеплоенерго") та Товариством з обмеженою відповідальністю спеціалізованого ремонтно-будівельного управління "Полтаваліфт" (далі -ТОВ СРБУ "Полтаваліфт" 24 жовтня 2008 року укладено Договір №111 на відпуск теплової енергії (далі - Договір).
Відповідно до умов Договору Теплопостачальна організація (ОКВПТГ "Лубнитеплоенерго") бере на себе постачання тепловою енергією у вигляді гарячої води з метою забезпечення гарячого водопостачання, опалення та вентиляції приміщень Споживача (ТОВ СРБУ "Полтаваліфт") до межі розподілу будівлі Ліфтерної за адресою: м.Лубни, вул.Прикордонників, 60-б.
Згідно п.12. Договору, розрахунки за опалення та гаряче водопостачання, що проводить "Споживач", стягуються на основі тарифів затверджених рішенням шістнадцятої позачергової сесії п"ятого скликання Полтавської обласної ради від 20.06.2008р. Оплата за опалення в розмірі 9,69 грн. за 1 кв.м. загальної площі для споживачів ІІ та ІІІ груп. Площа будівлі 90,20 кв.м. Оплата за місяць складає 874,04 грн. ( з врахуванням ПДВ). Всі рахунки по даному договору проводяться на підставі рахунка, виписаного Споживачу, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок або в касу підприємства або в касу підприємства.
Споживач зобов"язується сплачувати за опалення та гаряче водопостачання, виходячи із фактичного обсягу спожитої теплової енергії по затвердженню тарифів до 30 числа поточного місяця, або в порядку попередньої оплати до 25 числа місяця перед наступним розрахунковим періодом. Попередній платіж повинен здійснюватись виходячи з очікуваної тепло-споживання наступного розрахункового періоду.
На підтвердження виконання вказаних Договорів Позивач надав суду Акти прийому передачі теплової енергії за період з листопада 2010 року по квітень 2011 року та виставлені Відповідачу рахунки на загальну суму 8 195,35 грн., що також підтверджено Актом звірки взаєморозрахунків станом на 11.05.2011р.
Позивачем, відповідно до п.13 Договору, у випадку несплати у вказані строки згідно Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України нараховується пеня в розмірі 1% за кожен день прострочення платежу. Позивачем Відповідачу нарахована пеня в розмірі 568,92 грн.
Крім того, пунктом 13 Договору встановлено що, відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми та суму втрат від інфляційних процесів за весь час прострочення, відтак Позивач нарахував Відповідачу 3% річних в розмірі 126 грн. 98 коп. та втрати внаслідок інфляційних процесів в розмірі 364 грн. 54 коп.
Суд встановив що, відповідач у відзиві вих.№ 199 від 19.09.2011 року (вх. канцелярії суду №14695д від 20.09.2011 року) безпідставно вказує на те, що нарахування повинно було здійснюватись за тарифом 9,69 грн. за 1 м2 площі, як вказано в п. 12. договору № 111 від 24 жовтня 2008 року на підставі рішення Полтавської обласної ради. Відповідно до п. 22. договору та протоколу розбіжностей (а.с.12) сторони домовились, що тарифи на послуги теплопостачання можуть змінюватись відповідними органами виконавчої влади, та розглядатися сторонами. У разі позитивного розгляду тарифів сторонами договору, вони приймаються до обов'язкового виконання. Тариф в розмірі 16,33 грн. за 1 м2 затверджений рішенням Полтавської обласної ради від 27.03.2009 року та введені в дію з 01.05.2009 року. Відповідач з жовтня 2009 року отримував рахунки та податкові накладні, в яких вказаний розмір тарифу та з жовтня 2009 року сплачував за тарифом 16,33 грн. за 1 м . Відповідач фактично прийняв тариф до обов'язкового виконання. Крім того, відповідач підписував акти прийому-передачі теплової енергії в яких вказана вартість прийнятої теплової енергії. Таким чином відповідач був повідомлений про зміну тарифу і не заперечував про їх застосування в розрахунках.
11.10.2011 року за вхідним канцелярії суду №15887д від позивача надійшло доповнення до позовної заяви в якому він просить суд стягнути з ТОВ СРБУ "Полтаваліфт" пеню в сумі 568,92 грн., суму втрат внаслідок інфляційних процесів 364,56 грн., 3% річних 126,98 грн., судові витрати та надав суду докази сплати відповідачем суми основного боргу в розмірі 8195,35 грн. (платіжне доручення №637 від 26.08.2011 року в матеріалах справи.)
Роглянувши матеріали справи та дослідивши і оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, а також за результатами оцінки поданих сторонами господарського процесу доказів, у нарадчій кімнаті позовні вимог задовольняє частково виходячи з наступного:
Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статей 525-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з ч.1 ст. 216, ч.2 ст.217 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько - правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Згідно приписів статей 549-552 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Проценти на неустойку не нараховуються. Сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.
Законом України ”Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” (543/96-ВР) передбачено, що розмір пені за прострочення платежу повинен встановлюватися за згодою сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.
Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Згідно зі статтею 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
Враховуючи подане позивачем доповнення до позовної заяви за вхідним канцелярії суду №15887д від 11.10.2011 року та надані докази сплати суми основного боргу в розмірі 8195,35 грн. платіжним дорученням №637 від 26.08.2011 року, суд приходить до висновку про припинення провадження в частині стягнення основного боргу в розмірі 8195,35 грн.
Відповідно до статей 32-34,36,38 ГПК України позивач у встановленому порядку подав суду належні докази (Договір №111 від 2410.2008р. а.с.10, Протокол розбіжностей а.с.12, Акт звірки а.с.21, розрахунок заборгованості, копії рахунків, копії актів прийому-передачі теплової енергії, податкові накладні (додатки до доповнення до відзиву) у матеріалах справи ) які дають підставу суду задовольнити позовні вимоги частково.
Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення яким позовні вимоги задовольнив частково.
Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.
Враховуючи викладене, матеріали справи, обставин справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши і оцінивши подані додаткові докази, керуючись статтями 4 - 47, 22, 28, 32 - 34, 36, 38, 43, 44 - 45, 471, 49, 69, 75, 78, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 8195,35 гривень, на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю спеціалізованого ремонтно-будівельного управління "Полтаваліфт" (вул.Латишева, 13, м.Полтава, Полтавська область, 36034; р/р 26009054503946 ПРУ КБ "Приватбанк", МФО 331401, ідентифікаційний код 21045604) на користь Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Лубнитеплоенерго" (вул.Чкалова, 17, м.Лубни, Полтавська область, 37500, р/р 260391319536 , МФО 331520 в Полтавській філії АБ "Укргазбанк", ідентифікаційний код 05541083) пеню в розмірі - 568,92 грн., інфляційні збитки - 364,56 грн., 3% річних 126,98 грн., державне мито в розмірі 102,00 гривень та 236,00 гривень витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
СУДДЯ Іваницький О.Т.
Повне рішення складено 17.10.2011 р.
Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.