36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
27.09.2011 р. Справа №18/2354/11
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс"-В.В., пров.Складський,5,корп.1, м. Хорол, Полтавська область,37800
до Колективного підприємства "Полтавський м'ясокомбінат", вул. Харчовиків, 6,
м. Полтава,36000
про стягнення 18787,46 грн.
Суддя Босий В.П.
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: ОСОБА_1, дов. № 1 від 04.01.2011 р.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до вимог ст. 85 ГПК України.
СУТЬ СПОРУ: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 17690,64 грн. за придбану продукцію згідно договору поставки № 14 від 01.03.2011 р. та 1096,82 грн. пені за несвоєчасність розрахунків.
Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечує, посилаючись на те, що договір поставки № 14 від 01.03.2011 р. є неукладеним, оскільки не підписаний директором КП "Полтавський м'ясокомбінат", який згідно статуту підприємства наділений правом укладання договорів. Таким чином, поставка товару проводилася по видаткових накладних без договору і без визначення строку оплати товару. Також, відповідач зазначає, що позивач не пред'являв в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України вимоги про оплату поставленого товару, тому строк оплати не настав.
Представник відповідача в судовому засіданні повідомив суд про сплату частини боргу в сумі 4 690,64 грн. (платіжні доручення від 13.09.2011 р. і від 27.09.2011 р. в матеріалах справи).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, суд встановив
Як зазначає позивач, 1 березня 2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс"-В.В. та Колективним підприємством "Полтавський м'ясокомбінат" було укладено договір поставки № 14.
Відповідно до умов договору постачальник взяв на себе зобов'язання передавати відповідачеві у власність товар в асортименті у відповідності до специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору.
Як вбачається з матеріалів справи продукція - сало свинини в шкурі (3608 кг), жир свинини сирець (300 кг), ноги свинини (167 кг) видана відповідачеві зі складу товариства в повному обсязі, що підтверджується видатковими накладними № 93 від 01.03.2011 р., № 106 від 02.03.2011 р. та б/н від 04.03.2011 р. на загальну суму 17690,64 грн.
Вказана продукція була отримана відповідачем, про що свідчить його підпис та штамп у видаткових накладних.
Відповідно до п. 4.1 Договору розрахунки по даному договору здійснюються в національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом трьох банківських днів з моменту поставки.
Однак, як зазначає позивач відповідач не здійснив розрахунків за поставлену продукцію, в зв'язку з чим станом на 01.08.2011 р. у нього виникла заборгованість в сумі 17690,00 грн.
Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.
Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін).
Відповідно до ст.202 ГК України, ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як вбачається з матеріалів справи, після звернення з позовом, відповідач частково сплатив суму боргу в розмірі 4690,64 грн.
Відповідно до п.1-1 ст.80 ГПК України провадження у справі в цій частині підлягає припиненню в зв'язку з відсутністю предмету спору.
Таким чином, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 13 000,00 грн. заборгованості за поставлену продукцію згідно договору № 14 від 01.03.2011 р.
Відповідно до п. 6.2 договору нарахував відповідачу пеню за несвоєчасність розрахунків в сумі 1096,82 грн. за період з 01.08.2011 р. по 01.08.2011 р.
Відповідно до ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.
Частиною 2 ст.217 ГК України встановлено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Водночас, до штрафних санкцій ст.230 ГК України відносить господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У відповідності до ст.ст. 547-548 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК).
На підставі матеріалів справи суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені є правомірними обґрунтованими та підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного суд дійшов до висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Твердження відповідача про те, що договір поставки № 14 від 01.03.2011 р. є неукладеним, судом відхиляється, виходячи з наступного:
За приписом частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).
У частинах першій та другій статті 640 ЦК України зазначено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції; якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Частиною другою статті 631 ЦК України встановлено, що договір набирає чинності з моменту його укладення.
Згідно вимог ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода, а відповідно до вимог ч. З ст. 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що договір поставки від 01.03.2011 р. № 14 є укладеним, оскільки сторонами досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.
Крім того, відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідач не надав суду доказів визнання договору поставки № 14 недійсним в зв'язку з тим, що він підписаний особою, як не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності.
Крім того, не надав суду доказів, що договір підписано не директором підприємства, а іншою особою.
Керуючись ст. 32-33, 43-44,49, п. 1-1 ст. 80, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Колективного підприємства "Полтавський м'ясокомбінат", вул. Харчовиків, 6,
м. Полтава,36000, р/р 26009171354001 ПРУ КБ Приватбанк, МФО 331401 ІПН 004242116011 № с-ва 23505788 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс"-В.В., пров.Складський, 5,корп.1, м. Хорол, Полтавська область,37800, р/р 26008000001560 в ПАТ "Креді Агріколь Банк" в м. Хорол, МФО 300614, ІПН 335149216272, № с-ва 100227741 - 13000,00 грн. основного боргу, 1096,82 грн. пені, 176,91 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.
3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 4690,64 грн. основного боргу.
Суддя Босий В.П.
Повне рішення складено: 28.09.2011 р.