01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"07" листопада 2011 р. Справа № 17/145-11
За позовом Державного територіально-галузевого об'єднання „Південно-західна залізниця”
до Управління праці та соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації
про стягнення 62 877,20грн.
Суддя Горбасенко П.В.
За участю представників:
від позивача ОСОБА_1. (дов. № 4448-НЮ від 01.11.2011р.);
від відповідача ОСОБА_2 (дов. № 6415 від 24.10.2011р.).
Обставини справи:
Державне територіально-галузеве об'єднання „Південно-західна залізниця” (далі -позивач) звернулося з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації (далі -відповідач) про стягнення 62 877,20грн. боргу.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх за договором про пільгове перевезення пасажирів залізничним транспортом загального користування та про відшкодування витрат за надані послуги № ПЗ/ДН1-106246/НЮ від 15.07.2010р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 25.10.2011р. порушено провадження у справі № 17/145-11, розгляд справи призначено на 07.11.2011р.
03.11.2011р. до загального відділу господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 6581 від 02.11.2011р. (вх. № 15052 від 03.11.2011р.), згідно якого останній позовні вимоги визнав безпідставними та необґрунтованими, а також просив суд відмовити у задоволенні позову повністю, який прийнято судом.
У судовому засіданні 07.11.2011р. представник позивача повністю підтримав позов, представник відповідача заперечив проти позову повністю.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд
15.07.2010р. між Управлінням праці та соціального захисту населення Бородянської райдержадміністрації (Платником) та Державним територіально-галузевим об'єднанням „Південно-західна залізниця” (Залізниця) було укладено договір про пільгове перевезення пасажирів залізничним транспортом загального користування та про відшкодування витрат за надані послуги № ПЗ/ДН1-106246/НЮ, згідно якого залізниця зобов'язалася забезпечити безкоштовний проїзд пільгових категорій громадян, жителів Бородянського району, згідно з чинним законодавством України, на підставі виданих проїзних квитків, які дають право на проїзд, а платник -відшкодовувати вартість пасажирських перевезень пільгового населення району по мірі надходження субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам в межах призначень районного бюджету на компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян залізничним транспортом згідно Закону України „Про Державний бюджет на 2010 рік”.
Договір регламентує взаємовідносини сторін щодо відшкодування коштів за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, жителів Бородянського району, яким таке право надано законом, що здійснюється за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, відповідно до Закону України „Про Державний бюджет України на 2010 рік” та порядок відшкодування коштів за їх перевезення у 2010 році (п. 1.1. договору).
Згідно п. 2.1. договору сторони виконують взаємні обов'язки з метою забезпечення використання права на безкоштовний проїзд категоріями громадян, які мають таке право згідно чинного законодавства України (перелік таких категорій вказано у Законі України „Про Державний бюджет України на 2010 рік”).
Відповідно до п.п. 2.2., 2.2.2. договору платник зобов'язаний проводити розрахунки з постачальником послуг (залізницею) на підставі отриманих від нього щомісячних звітів з підтверджувальними документами щодо послуг, згідно п.п. 2, 3, 5-8 „Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення субвенцій з державного бюджету”, затвердженого постановою № 256 КМУ від 04.03.2002р. (із наступними змінами).
Пунктами 2.3., 2.3.2. договору сторін погоджено, що залізниця зобов'язана до 05 числа кожного місця, що наступає за звітним, надавати платнику щомісячно облікові форми про нараховані суми збитків від перевезень пасажирів пільгових категорій громадян в приміському сполученні із зазначенням категорії пільговика, загальної кількості проданих квитків і відправлених пасажирів-пільговиків із застуванням цін і тарифів, що склалися на момент надання пільг та акти звіряння взаємних розрахунків; несе повну відповідальність за достовірність поданої інформації.
Для проїзду залізничним транспортом, пільгові категорії громадян купують квитки на умовах, передбачених відповідними законодавчими актами. У разі прямування у вагоні підвищеної категорії, громадянами оплачується різниця у відповідному розмірі. Пільги на проїзд за межі України не надаються. Платник здійснює розрахунок з постачальником послуг (залізницею) на підставі отриманих від нього щомісячних звітів щодо наданих послуг та на підставі актів звірки розрахунків за надані послуги, підписаним сторонами. Платник проводить розрахунок за перевезення пільгових категорій громадян, у відповідності постанови КМУ № 1359 від 16.12.2009р. у п'ятиденний термін після надходження коштів на власні рахунки на підставі рахунків фактичних витрат перевезення пільгових категорій громадян, складених залізницею, в межах бюджетних асигнувань, передбачених кошторисом районного бюджету на поточний рік. Згідно рішення сесії Бородянської районної ради № 480-33-V від 14.05.2010р., обсяги відшкодування втрат доходів від перевезення пільгових категорій населення залізничним транспортом на 2010 рік визначені в сумі 300 000грн. (п.п. 3.1., 3.2., 3.3., 3.4. договору).
Згідно п. 6.1. договору термін дії договору встановлюється з дати його підписання до 31 грудня 2010 року.
На виконання п.п. 2.3., 2.3.1. договору про пільгове перевезення пасажирів залізничним транспортом загального користування та про відшкодування витрат за надані послуги № ПЗ/ДН1-106246/НЮ від 15.07.2010р., п.п. 7, 8 ст. 15 та п. 15 ст. 16 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, п. 12 ст. 7, п.п. 15, 16 ст. 9 Закону України „Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні”, Закону України „Про Державний бюджет України на 2010 рік” позивач у грудні 2010р. надав послуги з перевезення пасажирів залізничним транспортом загального користування на загальну суму 62 877,20грн., що підтверджується підписаним та скріпленим печатками обох сторін договору актом звіряння розрахунків за надані населенню послуги від 01.01.2011р. (а.с. 19).
Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення залізницею умов договору.
Відповідач за надані позивачем в грудні 2010р. послуги з пільгового перевезення пасажирів залізничним транспортом загального користування, в порушення п. 3.2. договору, не розрахувався, що підтверджується банківською випискою (а.с. 73-79), внаслідок чого борг відповідача перед позивачем на момент судового розгляду справи склав 62 877,20грн., що підтверджується банківською випискою (а.с. 73-79) та довідкою Державного територіально-галузевого об'єднання „Південно-західна залізниця” (а.с. 80).
Предметом позову є вимога про стягнення 62 877,20грн. боргу.
Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини з надання послуг.
Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до Порядку розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1359 від 16.12.2009р. облік пільгових перевезень та визначення суми недоотриманих коштів від таких перевезень проводиться залізницями на підставі інформації автоматизованої системи керування пасажирськими перевезеннями та реєстраторів розрахункових операцій про оформлені та видані пасажирам безоплатні або пільгові проїзні документи (квитки). На підставі місячної станційної звітності залізниці складають облікову форму про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного або місцевих бюджетів, згідно з додатком. Для компенсації недоотриманих коштів облікова форма складається окремо для органу виконавчої влади, який є головним розпорядником бюджетних коштів, передбачених на цю мету державним бюджетом, та органу виконавчої влади, який є головним розпорядником коштів, виділених місцевим бюджетом.
Статтею 9 Закону України „Про залізничний транспорт” визначено, що для захисту інтересів окремих категорій громадян на пасажирських перевезеннях, у тому числі приміських, можуть передбачатися пільгові тарифи. Збитки залізничного транспорту загального користування від їх використання відшкодовуються залізницям за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг.
Законами України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, тощо, визначена категорія громадян, що мають пільги на проїзд, на підставі документів, що посвідчують це право.
Обслуговуючи дану категорію громадян України, залізниця не має права відмовити їм з підстав відсутності належного фінансування для подальшого відшкодування залізницям витрат на перевезення пільговиків.
Крім того, у рішенні Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007р. вказано, що з положень Конституції України та Бюджетного кодексу України вбачається, що закон про Державний бюджет України як правовий акт, чітко зумовлений поняттям бюджету як плану формування та використання фінансових ресурсів. Має особливий предмет регулювання, відмінний від інших законів України -він стосується виключно встановлення доходів та видатків держави на загально суспільні потреби, зокрема і видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення, тому цим законом не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.
Статтею 36 Закону України „Про Державний бюджет України на 2010 рік” затверджено на 2010 рік обсяги між бюджетних трансфертів згідно з додатками № 6 та № 7 до цього Закону, та зазначає, що Кабінет Міністрів України може здійснюватися протягом 2010 року перерозподіл загального обсягу субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та допомоги населенню між їх видами та між місцевими бюджетами виходячи з фактично нарахованих обсягів відповідних пільг, субсидій та допомоги населенню.
Місцевим бюджетам на здійснення соціальних програм надається субвенція для фінансування видатків, перелік яких наведено у ст. 89 Бюджетного кодексу, тобто тих, що стосуються реалізації державних програм у галузі соціального захисту та соціального забезпечення та передбачено надання з Державного бюджету України місцевим бюджетам субвенцій на здіснення державних програм соціального захисту, в тому числі компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян.
Відповідно за рахунок субвенції з Державного бюджету України здійснюється фінансування саме державних програм. Механізм надання субвенцій, передбачених коментованою статтею, визначений у Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, за рахунок субвенції з державного бюджету, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 256 від 04.03.2002р. Згідно з цим порядком фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі.
Перерахування сум субвенцій на фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення провадиться Державним казначейством згідно з помісячним розписом асигнувань державного бюджету, але в межах фактичних зобов'язань відповідних бюджетів щодо пільг, субсидій, допомоги та компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян. Кабінет Міністрів України може здійснювати перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту між їх видами та між місцевими бюджетами, виходячи з фактично нарахованих обсягів відповідних пільг, субсидій і допомоги населенню в межах загального обсягу таких субвенцій.
Відповідно до п. 21 Порядку обслуговування громадян залізничним транспортом, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 252 від 19.03.1997р., оформлення пільгових та безкоштовних проїзних документів здійснюється по пред'явленню документів, що підтверджують відповідне право.
Оформлення, облік та звітність, що супроводжують процес здійснення пасажирських перевезень, в тому числі пільгових перевезень на залізниці, врегульовано Порядком оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів на залізничному транспорті, затвердженим наказом Міністерства транспорту України, Державної податкової адміністрації України № 712/431 від 24.10.2001р. та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.02.2002р. за № 116/6404 та наказами ДТГО „Південно-Західна Залізниця” № 373-Н від 29.09.2009р. „Про затвердження Тарифів на перевезення пасажирів приміським залізничним транспортом”.
Постановою Кабінету міністрів України № 256 від 04.03.2002р. затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенції з державного бюджету, яким визначено механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету.
Пунктами 3, 8, 12 зазначеного Порядку передбачено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення; головні розпорядники коштів місцевих бюджетів у п'ятиденний термін здійснюють розрахунки з постачальниками відповідних соціальних послуг; погашення кредиторської заборгованості за зазначеними державними програмами соціального захисту населення, яка утворилась станом на початок року, провадиться позачергово.
Згідно п. 3 Типового положення про головне управління праці та соціального захисту населення обласної, Київської міської державної адміністрації і управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської державної адміністрації і про управління праці та соціального захисту населення районної, районної у м. Києві та Севастополі державної адміністрації, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 1498 від 29.09.2000р., основними завданнями управління є, зокрема, забезпечення на відповідній території реалізації державної політики у сфері соціально-трудових відносин, безпечної життєдіяльності, оплати, охорони і належних умов праці, зайнятості, пенсійного забезпечення, соціального захисту та обслуговування населення, в тому числі громадян, які потребують допомоги з боку держави; забезпечення в межах своїх повноважень дотримання законодавства про соціальний захист населення.
Відповідно до п. 21 „Порядку обслуговування громадян залізничним транспортом”, затвердженим постановою Кабінету міністрів України № 252 від 19.03.1997р. оформлення пільгових та безкоштовних документів здійснюється по пред'явленню документів, що підтверджують відповідне право.
Додатком № 7 Закону України „Про Державний бюджет на 2010 рік” передбачено субвенцію на компенсацію витрат підприємств транспорту за пільговий проїзд окремих категорій громадян по обласним бюджетам кожній області України. Так для обласного бюджету Київської області на 2010рік виділено кошти з Державного бюджету на суму 52 170,2 тис. грн. Розпорядниками вищезазначених коштів є управління праці та соціального захисту населення районних державних адміністрацій Київської області.
Суд встановив, що позивач, на виконання п.п. 2.3., 2.3.1. договору про пільгове перевезення пасажирів залізничним транспортом загального користування та про відшкодування витрат за надані послуги № ПЗ/ДН1-106246/НЮ від 15.07.2010р., п.п. 7, 8 ст. 15 та п. 15 ст. 16 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, п. 12 ст. 7, п.п. 15, 16 ст. 9 Закону України „Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні”, Закону України „Про Державний бюджет України на 2010 рік”, у грудні 2010р. надав послуги з перевезення пасажирів залізничним транспортом загального користування на загальну суму 62 877,20грн., що підтверджується підписаним та скріпленим печатками обох сторін договору актом звіряння розрахунків за надані населенню послуги від 01.01.2011р. (а.с. 19); відповідач за надані позивачем в грудні 2010р. послуги з пільгового перевезення пасажирів залізничним транспортом загального користування, в порушення п. 3.2. договору, не розрахувався, що підтверджується банківською випискою (а.с. 73-79), внаслідок чого борг відповідача перед позивачем на момент судового розгляду справи склав 62 877,20грн., що підтверджується банківською випискою (а.с. 73-79).
Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доводи відповідача щодо відсутності у останнього обов'язку з розрахунку за перевезення пільгових категорій громадян, здійснених позивачем у грудні 2010 року, оскільки розпорядженнями голови Бородянської районної державної адміністрації № 519 від 29.06.2010р., № 681 від 21.08.2010р. та № 779 від 24.09.2010р. внесені зміни до кошторису бюджету на 2010 рік за кодом бюджетної класифікації 1310 по видаткам „Субсидії та поточні трансферти” на суму 65 000грн., а на момент судового розгляду справи кошти з Державного бюджету надійшли в сумі 235 000грн., із них ДТГО „Південно-західна залізниця” сплачено 15 000грн. на погашення заборгованості минулих років та 220 000грн. за 2010 рік, а решти 65 000грн. не надійшло, судом не приймаються, оскільки вони є безпідставними, необґрунтованими та суперечать нормам діючого законодавства, а саме положенням ч. 1 ст. 903 ЦК України та спростовуються нижченаведеним.
Згідно п. 3.2. договору платник здійснює розрахунок з постачальником послуг (залізницею) на підставі отриманих від нього щомісячних звітів щодо наданих послуг та на підставі актів звірки розрахунків за надані послуги, підписаного сторонами. Як вбачається з матеріалів справи, даний пункт договору сторонами не змінювався, додаткових угод щодо зміни порядку розрахунків між сторонами не укладалось.
Відповідно до п. 3.4. договору згідно рішення сесії Бородянської районної ради № 480-33-V від 14.05.2010р., обсяги відшкодування втрат доходів від перевезення пільгових категорій населення залізничним транспортом на 2010 рік визначені в сумі 300 000грн.
Відтак, враховуючи вищевикладене та те, що відповідач прийняв надані позивачем у грудні 2010 року, на виконання договору про пільгове перевезення пасажирів залізничним транспортом загального користування та про відшкодування витрат за надані послуги № ПЗ/ДН1-106246/НЮ від 15.07.2010р., послуги на загальну суму 62 877,20грн., що підтверджується підписаним та скріпленим печатками обох сторін договору актом звіряння розрахунків за надані населенню послуги від 01.01.2011р. (а.с. 19), суд дійшов висновку про виникнення у останнього обов'язку з оплати наданих позивачем послуг.
Аналогічна позиція міститься у постановах Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2010р. у справі № 21/165-10 та від 12.09.2011р. у справі № 9/062-11 та постанові Вищого господарського суду України від 13.10.2009р. у справі № 17/95.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 62 877,20грн. боргу є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.
Суд встановив, що позивачем за позовні вимоги про стягнення 62 877,20грн. сплачено державне мито в розмірі 628,79грн., хоча згідно ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” (із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів стягується державне мито у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) останній повинен був сплатити 628,77грн. (1 % від суми позову 62 877,20грн.), переплативши до Державного бюджету України 0,02грн. (628,79грн. -628,77грн.). Враховуючи те, що позивач безпідставно сплатив до Державного бюджету України 0,02грн. (які він не повинен був сплачувати), а у суду відсутні підстави для їх стягнення з відповідача, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 628,77грн. державного мита.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації (07800, Київська область, Бородянський р-н., смт. Бородянка, вул. Леніна, буд. 230; код ЄДРПОУ 03193784) на користь Державного територіально-галузевого об'єднання „Південно-західна залізниця” (01034, м. Київ, Шевченківський р-н., вул. Лисенка, 6; код ЄДРПОУ 04713033) 62 877 (шістдесят дві тисячі вісімсот сімдесят сім гривень) 20 коп. боргу, 628 (шістсот двадцять вісім) 77 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість гривень) 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя П.В. Горбасенко
Повне рішення складено: 09.11.2011р.