01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"07" листопада 2011 р. Справа № 19/063-11
За позовом Приватного підприємства «Артезіан», м. Біла Церква;
до Білоцерківської міської ради, м. Біла Церква;
про визнання незаконним і скасування рішення
Суддя Т.П. Карпечкін
в засіданні приймали участь:
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 30.05.2011 р.);
від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність № 1-7-3798 від 12.08.2011 р.).
Приватне підприємство «Артезіан»(далі -позивач) звернулось господарського суду Київської області з позовом до Білоцерківської міської ради (далі -відповідач) про визнання незаконним і скасування рішення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем на виконання протесту прокурора м. Біла Церква від 18.03.2011 р. № 2735 було прийнято рішення № 141-08 від 21.04.2011 р. «Про скасування підпунктів рішень міської ради та виконавчого комітету, припинення дії договорів оренди землі, внесення змін в підпункти рішень міської ради»яким було скасовано підпункт 1.2 рішення Білоцерківської міської ради № 1355 від 28.04.2010 р. «Про надання дозволів на розробку технічних документацій із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на оренду земельних ділянок». Проте, позивач вважає, що рішення Білоцерківської міської ради № 141-08 від 21.04.2011 р. прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема, ст. 123 Земельного кодексу України, та порушує його права й охоронювані законом інтереси, у зв'язку з чим просить визнати незаконним і скасувати підпункт 1.5. пункту 1 рішення Білоцерківської міської ради № 141-08 від 21.04.2011 р. «Про скасування підпунктів рішень міської ради та виконавчого комітету, припинення дії договорів оренди землі, внесення змін в підпункти рішень міської ради»яким було скасовано підпункт 1.2 рішення Білоцерківської міської ради № 1355 від 28.04.2010 р. «Про надання дозволів на розробку технічних документацій із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на оренду земельних ділянок».
Ухвалою від 25.08.2011 р. суд порушив провадження у справі № 19/063-11 та призначив її розгляд на 13.09.2011 р.
В подальшому, ухвалами від 13.09.2011 р., від 22.09.2011 р. та від 14.10.2011 р. розгляд справи відкладався.
Присутній у судовому засіданні 18.10.2011 р. представник позивача, надав витребувані судом докази, а також, на підставі ст. 22 ГПК України, подав заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просить визнати недійсним підпункт 1.5. пункту 1 рішення Білоцерківської міської ради № 141-08 від 21.04.2011 р. «Про скасування підпунктів рішень міської ради та виконавчого комітету, припинення дії договорів оренди землі, внесення змін в підпункти рішень міської ради»яким було скасовано підпункт 1.2 рішення Білоцерківської міської ради № 1355 від 28.04.2010 р. «Про надання дозволів на розробку технічних документацій із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на оренду земельних ділянок». При цьому, представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.
Представник відповідача проти позову заперечив, з підстав наведених у відзиві на позовну заяву.
Відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України, в засіданні суду була оголошена перерва до 07.11.2011 р.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.
Згідно ст. 85 ГПК України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
24.03.2010 р. ПП «Артезіан»подало заяву до Білоцерківської міської ради, щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів що посвідчують право оренди на земельну ділянку площею 0,3174 га під розміщення виробничої бази за адресою: м. Біла Церква, вул. Привокзальна, 93-А.
Рішенням Білоцерківської міської ради № 1355 від 28.04.2010 р. «Про надання дозволів на розробку технічних документацій із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на оренду земельних ділянок»було надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на оренду земельної ділянки ПП «Артезіан»під розміщення виробничої бази в м. Біла Церква по вул. Привокзальна, 93-А, орієнтовною площею 0,3174 га, за рахунок земель населеного пункту м. Біла Церква. Крім того, пунктом 2 даного рішення зобов'язано ПП «Артезіан»протягом чотирьох місяців подати на розгляд міської ради належним чином розроблену технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на оренду земельної ділянки.
На виконання вказаного рішення ПП «Артезіан»було замовлено в TOB «Краяни»виготовлення технічної документацій із землеустрою.
18.03.2011 р. прокуратурою м. Біла Церква Київської області було внесено протест на рішення Білоцерківської міської ради №1355 від 28.04.2010 р. «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку» в частині п.1.2»вих. № 2735.
В своєму протесті прокурор зазначив, що всупереч вимогам закону, Білоцерківською міською радою прийняте рішення № 1355 від 28.04.2011р., п. 1.2 якого надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на оренду земельної ділянки ПП «Артезіан»під розміщення виробничої бази в місті Біла Церква по вулиці Привокзальна, 93а, орієнтовною площею 0,3174 га без попереднього розроблення та затвердження проекту відведення земельної ділянки у встановленому законом порядку.
Відповідно до статті 21 Закону України «Про прокуратуру», протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокурору.
Рішенням Білоцерківської міської ради № 141-08 від 21.04.2011 р. «Про скасування підпунктів рішень міської ради та виконавчого комітету, припинення дії договорів оренди землі, внесення змін в підпункти рішень міської ради»було скасовано підпункт 1.2 рішення Білоцерківської міської ради № 1355 від 28.04.2010 р. «Про надання дозволів на розробку технічних документацій із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на оренду земельних ділянок»на виконання протесту прокурора м. Біла Церква від 18.03.2011 р. № 2735.
Позивач вважає рішення Білоцерківської міської ради № 141-08 від 21.04.2011 р. «Про скасування підпунктів рішень міської ради та виконавчого комітету, припинення дії договорів оренди землі, внесення змін в підпункти рішень міської ради»незаконним та таким, що порушує його права та охоронювані законом інтереси.
Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Статтею 34 ГПК України передбаченою, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно ст. 13 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.
Згідно постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»від 17.05.2011 р. № 6 справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору статті 1 ГПК підвідомчі господарським судам.
Пунктом 12 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України передбачено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Згідно ст. 116 Земельного кодексу України, набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Порядок надання земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 Земельного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Рішення приймається на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону; надання у користування земельної ділянки, межі якої не встановлені в натурі (на місцевості).
Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про землеустрій», проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок.
Порядок складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок передбачений Порядком розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 677 від 26.05.2004 р.
Згідно зазначеного Порядку, проект відведення земельної ділянки не розробляється у разі, коли: земельна ділянка, межі якої визначено в натурі (на місцевості), надається у користування або безоплатно передається у власність без зміни її цільового призначення; земельна ділянка набувається у власність шляхом купівлі-продажу, дарування, міни, на підставі інших цивільно-правових угод, успадкування, без зміни її меж та цільового призначення; земельна ділянка придбана на конкурентних засадах (за результатами земельних торгів).
Як вбачається з наданих суду доказів, на спірній земельній ділянці розташовані нежитлові приміщення виробничої бази, які позивач придбав на підставі Договору купівлі-продажу нежилих приміщень, укладеного з Білоцерківським міжгосподарським підприємством по виробництву товарної риби.
Отже, попереднім власником нерухомого майна - виробничої бази за адресою: м. Біла Церква, вул. Привокзальна, 93 а, було Білоцерківське міжгосподарське підприємство по виробництву товарної риби.
Спірною земельною ділянкою Білоцерківське міжгосподарське підприємство по виробництву товарної риби користувалося на підставі Договору на право тимчасового користування землею від 20.07.1997 р., копія якого додана до матеріалів справи. Відповідно до вказаного договору, Білоцерківському міжгосподарському підприємству по виробництву товарної риби було передано в тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 0,3091 га. Межі та площа земельної ділянки були визначені в акті визначення та погодження меж землекористування від 24.04.1997 р. та акті про встановлення на місцевості зовнішньої межі земельної ділянки від 26.05.1997 р.
В подальшому власником нерухомого майна - виробничої бази за адресою: м. Біла Церква, вул. Привокзальна, 93а, став позивач. Спірною земельною ділянкою ПП «Артезіан»користувалося на підставі Договору оренди землі від 25.05.2004 р. Відповідно до вказаного договору, МП «Артезіан»було передано в оренду земельну ділянку загальною площею 0,3786 га строком на п'ять років. Межі та площа земельної ділянки були визначені в акті визначення та погодження меж землекористування від 26.03.2004 р. та акті обстеження земельної ділянки та передачу на зберігання встановлених (відновлених) межових знаків землевласнику (землекористувачу) від 26.03.2004 р.
Згідно п. 1.3. Статуту, зареєстрованого 18.04.2008 р., приватне підприємство «Артезіан»є правонаступником всіх прав та обов'язків малого підприємства «Артезіан».
В зв'язку з закінченням терміну дії Договору оренди землі від 25.05.2004 р. позивач і звернувся до Білоцерківської міської ради з заявою щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку.
Таким чином, як свідчать зібрані по справі докази, позивач просить оформити в оренду земельну ділянку, межі якої раніше були встановлені в натурі (на місцевості) та без зміни її цільового призначення. А отже, підстав для виготовлення проекту землеустрою замість технічної документації відсутні.
Відповідач належними та допустимими доказами зазначені вище обставини не спростував.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції України чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.
У відповідності з приписами ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Відповідно до п. 2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/35 від 26.01.2000 р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів»з наступними змінами, підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.
Рішенням Конституційного Суду України від 16.04.2009 р. за № 7-рп/2009 встановлено, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3 Конституції України). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (ст. 74 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.
Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
Відповідно до ст. 69 Закону України «Про Конституційний Суд України», рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав рішення Білоцерківської міської ради № 1355 від 28.04.2010 р. «Про надання дозволів на розробку технічних документацій із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на оренду земельних ділянок»та виготовив технічну документацію із землеустрою.
05.08.2010 р. позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив розглянути належним чином розроблену технічну документацію із землеустрою та дати згоду на подальше виконання робіт.
В подальшому, позивач ще неодноразово звертався до відповідача з заявами, в яких просив розглянути подану ПП «Артезіан»заяву від 05.08.2010 р. з технічною документацією із землеустрою, що посвідчує право на оренду земельної ділянки, та прийняти відповідне рішення.
Таким чином, судом встановлено, що оспорюване рішення не відповідає вимогам чинного законодавства та порушує права позивача на отримання в оренду земельної ділянки, на якій розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать йому на праві власності.
Приписами статті 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Крім того, відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 16 цього Кодексу закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового інтересу. Так, зокрема, частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України встановлені наступні способи захисту прав та інтересів: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Згідно з приписами статті 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Виходячи з вищевикладених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1.Позовні вимоги задовольнити повністю.
2.Визнати недійсним підпункт 1.5. пункту 1 рішення Білоцерківської міської ради № 141-08 від 21.04.2011 р. «Про скасування підпунктів рішень міської ради та виконавчого комітету, припинення дії договорів оренди землі, внесення змін в підпункти рішень міської ради»яким було скасовано підпункт 1.2 рішення Білоцерківської міської ради № 1355 від 28.04.2010 р. «Про надання дозволів на розробку технічних документацій із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на оренду земельних ділянок».
3.Стягнути з Білоцерківської міської ради (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Я. Мудрого, 15; код ЄДРПОУ 26376300) на користь приватного підприємства «Артезіан»(09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Привокзальна, 93-А; код ЄДРПОУ 19418446) 85 (вісімдесят п'ять) грн. -витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Т.П. Карпечкін