01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"04" серпня 2011 р. Справа № 9/082-11
За позовом Дочірньої компанії „Газ України” НАК „Нафтогаз України”
До Комунального підприємства „Васильківтепломережа”
Про стягнення 2815983,06 грн.
Суддя Сокуренко Л.В.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 (дов. № 174/10 від 23.12.2010 р.)
від відповідача: ОСОБА_2. (дов. № 22 від 10.01.2011 р.)
Рішення господарського суду Київської області у справі № 9/082-11 прийнято 04.08.2011 року після перерви, оголошеної в судовому засіданні 28.07.2011 р. на підставі вимог ст. 77 ГПК України.
На розгляд Господарського суду Київської області передані вимоги Дочірньої компанії „Газ України” НАК „Нафтогаз України” до Комунального підприємства „Васильківтепломережа” про стягнення 2815983,06 грн.
Ухвалою суду від 06.06.2011 р. порушено провадження у справі № 9/082-11 та призначено розгляд справи на 30.06.2011 р.; зобов'язано позивача надати в судове засідання пропозиції стосовно складу осіб, які братимуть участь у справі; оригінали установчих документів (для огляду) та їх копії (для долучення до матеріалів справи), на підставі яких діє позивач (установчий договір, статут, положення, свідоцтво про державну реєстрацію тощо), довідку з органу статистики про знаходження позивача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про включення відповідача до ЄДРПОУ станом на час винесення даної ухвали; власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, нема справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та нема рішення цих органів з такого спору; всі оригінали доданих до позовної заяви документів або письмові пояснення з зазначенням поважних причин їх відсутності;письмове правове обґрунтування позовних вимог з посиланням на певні норми чинного законодавства України, які регулюють відносини звернення позивача до господарського суду для вирішення цього спору; письмові пояснення, яким чином і які саме права Позивача порушені Відповідачем, з посиланням на відповідні норми чинного законодавства України; оригінали (для огляду) та належним чином засвідчені копії, зазначених у позовній заяві документів; зобов'язано відповідача надати в судове засідання оригінали (для огляду) та копії (для залучення до матеріалів справи) статутних документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків, письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки із зазначенням повних банківських реквізитів, довідки з органу статистики про знаходження відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідки про найменування і номери рахунків відповідача відкритих у банківських установах або органах Державного казначейства України, інші докази стосовно заявлених вимог.
В судове засідання 30.06.2011р. представники позивача та відповідача з'явилися та надали суду пояснення щодо обставин справи.
Як вбачається з матеріалів справи, 09.06.2011 року між Територіальним органом Казначейства у Київській області, Фінансовим управлінням Васильківської міської ради, КП „Васильківтепломережа”, ДК „Газ України” та НАК „Нафтогаз України” був укладений Договір № 172/503 про організацію взаєморозрахунку відповідно до Постанови КМУ від 11.05.2011 року № 503.
Відповідно до цього договору сторони погодили кошти для проведення взаєморозрахунку відповідно до ст. 34 ЗУ „Про Державний бюджет України на 2011 рік” та Постанови КМУ від 11.05.2011 року № 503 „Про затвердження порядку перерахунку у 2011 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці у тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування” з метою погашення заборгованості у сумі 2 240 374,00 грн. за договором № 172/503 від 09.06.2011 року.
Пунктом 10 цього Договору передбачено в обов'язках сторін щодо проведення взаєморозрахунку не вчиняти дій щодо погашення заборгованості, яку передбачається погасити відповідно до цього договору.
У відповідності до ч. 2 ст. 3 Закону України “Про виконавче провадження” виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів або з бюджетних установ, здійснюється органами Державного казначейства України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно п.16 Постанови Кабінету Міністрів України від 09.07.2008р. №609 “Про затвердження Порядку з виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ” примусове виконання рішень державних органів про стягнення коштів з рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, відкритих в органах Державного казначейства, здійснює державний виконавець у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Добровільне виконання рішень суду проводиться відповідно до порядку обслуговування державного бюджету за видатками, встановленого Державним казначейством.
Крім цього, п.1 ч.1 ст.22 Бюджетного Кодексу України передбачає, що головними розпорядниками бюджетних коштів за бюджетними призначеннями, передбаченими законом про Державний бюджет України можуть бути виключно органи, уповноважені відповідно Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України забезпечувати їх діяльність, в особі їх керівників, а також міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Конституційний Суд України, Верховний Суд України та інші спеціалізовані суди; установи та організації, які визначені Конституцією України або входять до складу Кабінету Міністрів України, а також спеціально уповноважені законом органи на здійснення розвідувальної діяльності, Національна академія наук України, Українська академія аграрних наук, Академія медичних наук України, Академія педагогічних наук України, Академія правових наук України, Академія мистецтв України, в особі їх керівників.
Частиною 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державного казначейства України в Київській області.
Ухвалою суду від 30.06.2011 р. розгляд справи відкладено на 19.07.2011 р.; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державного казначейства України в Київській області; зобов'язано позивача направити копію позовної заяви на адресу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, докази направлення надати в судове засідання для долучення до матеріалів справи та надати суду письмові пояснення щодо укладеного договору № 172/503 від 09.06.2011 року; зобов'язано третю особу надати суду письмові пояснення щодо порядку та термінів розрахунку з Дочірньою компанією „Газ України” НАК „Нафтогаз України” на підставі договору № 172/503 від 09.06.2011 року про організацію взаєморозрахунку; зобов'язано відповідача надати суду письмові пояснення щодо реєстрації заборгованості в Головному управлінні Державного казначейства України в Київській області.
В судове засідання 19.07.2011р. представники сторін з'явилися; представник відповідача надав суду докази оплати основного боргу, які були прийняті судом; представник від третьої особи не з'явився, вимоги ухвали суду від 30.06.2011 р. не виконав.
Ухвалою суду від 19.07.2011 р. розгляд справи відкладено на 26.07.2011 р., у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів у справі та неявкою представника третьої особи; зобов'язано відповідача надати оригінал (для огляду) та належним чином завірену копію (для залучення до матеріалів справи) договору №-6/09-1185 ТЕ 17 від 23.09.2009 р. з відміткою реєстрації Державним казначейством України в Київській області; докази реєстрації заборгованості за спірним договором в органах державного казначейства; зобов'язано третю особу надати суду письмові пояснення щодо порядку та термінів розрахунку з Дочірньою компанією „Газ України” НАК „Нафтогаз України” на підставі договору №172/503 від 09.06.2011 року про організацію взаєморозрахунку; надати докази реєстрації заборгованості за договором №06/09-1185 ТЕ 17 від 23.09.2009 р. органах державного казначейства.
26.07.2011 р. через загальний відділ господарського суду Київської області надійшли додаткові пояснення у справі № 9/082-11 та заперечення на позовну заяву ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»№ 31/10-6583 від 01.06.2011 року, в якому комунальне підприємство „Васильківтепломережа” надало контррозрахунок суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів.
В судове засідання 26.07.2011 р. представники сторін з'явилися; надали усні пояснення у справі.
26.07.2011 р. в судовому засіданні судом оголошено перерву на 28.07.2011 р.
В судове засідання 28.07.2011 р. представники сторін з'явилися; надали усні пояснення у справі.
28.07.2011 р. в судовому засіданні судом оголошено перерву на 04.08.2011 р.
01.08.2011 р. через загальний відділ господарського суду Київської області надійшли пояснення третьої особи у справі № 9/082-11.
В судове засідання 04.08.2011 р. представники сторін з'явилися.
Розглянувши документи, додані до позовної заяви, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи та заслухавши представників сторін, господарський суд Київської області,-
23.09.2009 р. між Дочірньою компанією “Газ України” Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(далі-постачальник) та Комунальним підприємством “Васильківтепломережа” (далі-покупець) укладено договір поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання №06/09-1185 ТЕ-17 (далі-Договір).
Пунктами 1.1, 4.4, 6.1, 11.1 (в редакції, викладеній у п. 2 додаткової угоди №1 від 21.12.2009р.) Договору передбачено, що постачальник згідно з цим договором зобов'язується передати у власність покупцю природний газ, за наявності його обсягів, а покупець зобов'язується прийняти від постачальника та оплатити газ в обсязі, зазначеному в ст. 2 Договору.
Приймання-передача газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна та вартість.
Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.
Договір набуває чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє в частині поставки газу з 01 жовтня 2009 року по 30 квітня 2010 року, а в частині розрахунків за газ -до їх повного здійснення.
Судом встановлено, що позивач свої обов'язки за Договором в частині постачання природного газу виконав належним чином.
Так, на виконання умов Договору, позивачем поставлено, а відповідачем прийнято природний газ загальною вартістю 7 028 426,56 грн., що підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на Актах приймання-передачі природного газу:
- від 31.10.2009р. на суму 279076,18 грн.,
- від 30.11.2009р. на суму 860772,76 грн.,
- від 31.12.2009р. на суму 1358910,72 грн.,
- від 31.01.2010р. на суму 1739695,03 грн.,
- від 28.02.2010р. на суму 1336009,74 грн.,
- від 31.03.2010р. на суму 1308403,58 грн.,
- від 30.04.2010р. на суму 145558,55 грн., копії яких містяться в матеріалах справи.
Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником умов Договору.
Посилаючись на те, що відповідач свої обов'язки за Договором в частині своєчасної оплати вартості поставленого газу належним чином не виконав, сплативши 478 8052,56 грн., позивач просить суд стягнути з останнього 2240374,00 грн. заборгованості.
Факт сплати відповідачем 478 8052,56 грн. за Договором підтверджується наявними в матеріалах справи копіями виписок по рахунку позивача за спірний період.
Водночас, під час розгляду даної справи представником відповідача подано суду платіжне доручення № 1 від 30.06.2011р. зі змісту якого слідує, що відповідачем в якості оплати вартості поставленого газу за Договором додатково було сплачено 2240374,00 грн. заборгованості.
За таких обставин, відповідачем свої обов'язки за Договором в частині оплати вартості поставленого газу за спірними актами загальною вартістю 2 240 374,00 грн. виконані у повному обсязі.
Пунктом 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Відповідно до п. 3.2 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України” господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.
Оскільки станом на день винесення даного рішенням відповідачем сплачено позивачу 2 240 374,00 грн. вартості поставленого за період з жовтня 2009р. по квітень 2010р. природного газу за Договором, зазначений факт підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та не заперечується позивачем, суд дійшов висновку про припинення провадження у даній справі в частині вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 240 374,00 грн. заборгованості за Договором в порядку п. 1-1 ст. 80 ГПК України.
Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку за Договором в частині своєчасної оплати вартості поставленого газу (до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу), позивач просить суд стягнути з відповідача 172885,18 грн. пені, нарахованої на 2 240 374,00 грн. сукупної суми заборгованості за період з 01.12.2010 р. по 01.06.2011 р.
Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, як це передбачено статтею 218 Господарського кодексу України.
Частиною 2 ст. 217 ГК України зазначено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Згідно зі ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Як зазначено в статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Частинами 1, 3 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Так, п. п. 7.2, 7.10 договору передбачено, що у разі невиконання покупцем умов п. 6.1 договору покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу. Неустойка нараховується постачальником за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.
Відповідно до п. 11 Роз'яснення Вищого арбітражного суду від 16.04.1993 р. № 01-6/438 "Про деякі питання застосування позовної давності при вирішенні господарських спорів" якщо відповідно до чинного законодавства або за договором неустойка (штраф, пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочки виконання зобов'язання, строк позовної давності необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо. Деякі нормативні акти передбачають майнову відповідальність боржника у вигляді неустойки в твердій сумі або пені за кожний день порушення зобов'язання. Ці санкції стягують до повного виконання зобов'язання. За цих обставин строк позовної давності слід обчислювати щодо кожного дня прострочки виконання зобов'язання за попередні шість місяців з дня подання позову.
Як вбачається з розрахунку позивача, ним нараховується пеня за період з 01.12.2010 р. по 01.06.2011 р., що є цілком обґрунтованим, враховуючи умови договору та встановлені обставини справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 30.11.2010 року у справі №2-27/3718-2009, від 12.01.2011 року у справі №33/191-10 та від 28.09.2010 року у справі №11/93-09.
У судовому засіданні 26.07.2011 р. представник відповідача надав суду заперечення, зі змісту яких вбачається, що відповідач просить суд зменшити розмір пені до 1000,00 грн. на підставі п. 3 ст. 86 ГПК України.
Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
За змістом вказаної норми, зменшення розміру неустойки є правом, а не обов'язком, суду, яке застосовується у виняткових випадках.
На підставі досліджених судом документів, пояснень відповідача третьої особи, судом встановлено, що відповідачем не доведено винятковості випадку, який би був підставою для застосування положень п. 3 ст. 83 ГПК України.
Таким чином, беручи до уваги вимоги вищенаведених правових норм та умови договору, перевіривши розрахунок пені, нарахованої на суму боргу 2 240 374,00 грн. за період прострочки з 01.12.2010 р. по 01.06.2011 р. з розрахунку Подвійної облікової ставки НБУ, господарський суд встановив, що, оскільки арифметично вірний розмір пені, обрахованої судом за вказаний позивачем період з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону та положень Договору, становить 174 104,68 грн., а суд, приймаючи рішення, не може виходити за межі позовних вимог, вимога позивача про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню у сумі 172 885,18 грн., яка заявлена у розрахунку.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Також позивач просить стягнути з відповідача 300 888,84 грн. інфляційних втрат та 101835,04 грн. 3% річних.
Відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Індекс інфляції (індекс споживчих цін) -це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007, № 265 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін").
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 15.09.2010 р. у справі № 11/14-10.
Індекс інфляції має нараховуватися в наступному місяці за місяцем, в якому мав бути здійснений платіж.
Відтак, до простроченого платежу за газ, використаний у жовтні 2008 року, який повинен бути оплачений у листопаді 2008 року, позивач мав застосовувати індекс інфляції, визначений у січні 2009 року за грудень 2008 року і до моменту погашення боргу. Крім того, індекс інфляції може застосовуватися на суму боргу за газ, використаний у жовтні 2008 року, потім у листопаді з урахуванням залишку у жовтні і так далі.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 24.11.2010 р. у справі № 21/108-10.
Проте, згідно поданого позивачем розрахунку інфляційних вбачається, що позивачем помилково визначено суму боргу (завищену) та помилково застосовано індекс інфляції, що був визначений за місяць, в якому відповідач, згідно договору, мав оплатити отриманий газ, тобто неправильно визначено початок періоду нарахування інфляційних.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що поданий позивачем розрахунок інфляції за період з листопада 2009 року по квітень 2011 року є невірним та необґрунтованим.
Для всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування штрафних санкцій, річних тощо, і в разі, якщо їх обчислення помилкове -зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно (аналогічна правова позиція викладена в ч. 1 п. 18 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005 № 01-8/344 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році”).
Враховуючи вищевикладене, строки виникнення зобов'язання з оплати отриманого природного газу за договором, дати та суми часткової оплати відповідачем отриманого за договором газу, період нарахування інфляційних втрат за який нараховується інфляція з у урахуванням заявленого позивачем періоду:
№ Поставка; дата оплати Оплата з урахуванням п.6.3.; сума боргу на кінець періоду Початок періоду нарахування інфляціїСума інфляційного збільшення
1.жовтень 2009 р. на суму 279076,18 грн. до 10.11.2009р.листопад 2009 р. -150000,00 грн.;
грудень 2009 р -1075400,00 грн.;
передплата -946323,82 грн.01.12.2009 р.0
2. листопад 2009 р. на суму 860772,76 грн. до 10.12.2009р.передплата -946323,82 грн. (за грудень 2009р.);
залишок передплати -85551,06 грн.01.01.2010 р.0
3.грудень 2009 р. на суму 1358910,72 грн. до 10.01.2010р.Передплата за грудень 2009 р -85551,06 грн.;
оплата за січень 2010 р. -700000,00грн.;
оплата за лютий 2010 р. -783370,00грн.;
передплата -210010,34 грн.01.02.2010 р.0
4.
січень 2010 р. на суму 1739695,03 грн. до 10.02.2010 р.передплата 210010,34 грн.;
оплата за березень 2010 р. -697770,00 грн.;
заборгованість на кінець березня 2010 р- 831914,69 грн.;
оплата за квітень 2010 р. -346900,00 грн.;
оплата за травень 2010 р. - 0;
оплата за червень 2010 р. -255066,56грн.;
оплата за липень 2010 р. -121546,00грн.;
оплата за серпень 2010 р. -334800 грн.;
передплата -226370,87 грн.З 01.03.2010 р. по 31.03.2010 р. на суму 831914,69 грн.7487,23 грн.
З 01.04.2010 р. по 30.04.2010 р. на суму 485041,69 грн.-1455,13 грн.
З 01.05.2010 р. по31.05.2010 р. на суму 485041,69 грн.-2910,25 грн.
З 01.06.2010 р. по30.06.2010 р. на суму 229975,13 грн.-919,90 грн.
З 01.07.2010р. по 31.07.2010 р. на суму 108429,13 грн.-216,86 грн.
5. лютий 2010 р. на суму 1336009,74 до 10.03.2010 р.передплата -226370,87 грн.;
оплата за вересень 2010 р. -239500грн.;
оплата за жовтень 2010 р. -83700,00грн.З 01.04.2010 р. по31.07.2010 р. на суму 1336009,74 грн.-20040,15 грн.
З 01.08.2010 р. по 31.08.2010 р. на суму 1109638,87 грн.13315,67 грн.
З 01.09.2010 р. по 31.09.2010 р. на суму 870138,87 грн.25234,03 грн.
З 01.10.2010 р. по 31.10.2010 р. на суму 786438,87 грн.3932,19 грн.
.45613,45 грн.
З 01.11.2010 р. по 30.04.2011 р. на суму 786438,87
6.березень 2010 р. на суму 1308403,58 грн. до 10.04.2010 р.З 01.05.2010 р. по 30.04.2011 р. на суму 1308403,58 грн. 122989,94 грн
7.квітень 2010 р. на суму 145558,55 грн. до 10.05.2010р.З 01.06.2010 р. по 30.04.2011 р. на суму 145558,55 грн.14701,41 грн.
Всього 207731,63 грн.
Отже, загальна сума інфляційних втрат, які нараховані на суму заборгованості з поставленого природного газу становить 207 731,63 грн. (за розрахунком суду), які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 101835,04 грн., які нараховані з 11.11.2009 р. по 25.10.2010.
Згідно з вірним арифметичним розрахунком 3% річних за загальний період з 11.11.2009 р. по 25.10.2010 р. становлять 101945,08 грн., проте стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума 3% річних у розмірі 101835,04 грн. грн., в межах заявлених позивачем позовних вимог.
Враховуючи, що повна сплата 2240374,00 грн. заборгованості відповідача за Договором була здійснена останнім 30.06.2011р., тобто після порушення провадження у даній справі (06.06.2011р.), витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру заборгованості, яка існувала на момент порушення провадження у даній справі та пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 625, 627, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 175, 193, 230 Господарського кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства Київської обласної ради “Васильківтепломережа” (08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Декабристів, 60-А ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 31916457) на користь Дочірньої компанії “Газ України”Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 31301827) 101 835 (сто одна тисяча вісімсот тридцять п'ять) грн. 04 коп. 3% річних, 207 731 (двісті сім тисяч сімсот тридцять одна) грн. 63 коп. інфляційних втрат, 172 885 (сто сімдесят дві тисячі вісімсот вісімдесят п'ять) грн. 18 коп. пені, 25 500 (двадцять п'ять тисяч пятсот) грн. 00 коп. державного мита та 228 (двісті двадцять вісім) грн. 19 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Провадження у справі № 9/082-11 в частині позовної вимоги про стягнення з Комунального підприємства Київської обласної ради “Васильківпломережа” 2 240 374,00 грн. заборгованості припинити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.