01032, м. Київ, вул. Комінтерну(Симона Петлюри), 16 тел. 235-24-26
"14" вересня 2011 р. Справа № 14/114-11
Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.
при секретарі судового засідання Щур О. Д.
за участю представників учасників процесу:
від позивача: ОСОБА_2 (довіреність б/н від 18.07.2011 р.);
від відповідача: ОСОБА_3 (паспорт серії НОМЕР_2, виданий Ставищанським РВ ГУ МВС України в Київській області 29.08.1996 р.);
розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Полімерстанкопром”, м. Київ
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1
про стягнення 8 687, 25 грн.
ТОВ „Полімерстанкопром” звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ФОП ОСОБА_3 про стягнення 4 999, 92 грн. основної заборгованості, 3 687, 33 грн. пені.
Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо сплати у повному обсязі орендної плати за договором № 56 оренди нерухомого майна від 01.04.2009 р., укладеним між ТОВ „Автотранспортне господарство” та ФОП ОСОБА_3, та за договором про відступлення права вимоги № 04-07/11-05 від 04.07.2011 р., укладеним між ТОВ „Автотранспортне господарство” та ТОВ „Полімерстанкопром”.
Ухвалою господарського суду Київської області від 18.08.2011 р. порушено провадження у справі № 14/114-11 за позовом ТОВ „Полімерстанкопром” до ФОП ОСОБА_3 про стягнення 8 687, 25 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 31.08.2011 р.
31.08.2011 р. у судовому засіданні відповідач надав письмові заперечення б/н б/д проти позову, у яких він просить суд відмовити у задоволенні позову в частині щодо стягнення боргу у розмірі 4 999, 92 грн. та здійснити перерахунок пені з урахуванням строку позовної давності для нарахування неустойки.
31.08.2011 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 14.09.2011 р.
14.09.2011 р. у судовому засіданні преставник позивача надав документи, витребувані судом, та усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні надав документи, витребувані судом, та усні пояснення щодо своїх заперечень проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову частково з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.
За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.
Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -
01.04.2009 р. між ТОВ „Автотранспортне господарство” та відповідачем було укладено договір № 56 оренди нерухомого майна, згідно умов п. 1.1. якого орендодавець передає орендареві за плату на певний строк у користування нерухоме майно: нежитлове приміщення для розташування столярного цеху площею 169, 1 кв. м. літ. „Ю” кім. № 4, 5, 6, 7, 8, 11, 12 (перший поверх), розташоване за адресою: АДРЕСА_2.
Згідно п. 2.1. договору оренди плата за користування приміщенням (визначеним у п. 1.1. договору) - орендна плата - вноситься орендарем у грошовій формі. Незалежно від наслідків своєї господарської діяльності орендар за кожен місяць користування приміщенням сплачує орендодавцю орендну плату у розмірі: 7283 грн. 17 коп.
Відповідно до п. 2.2. договору оренди орендна плата сплачується орендарем починаючи з дати фактичного використання орендованого приміщення - тобто з дати підписання сторонами акту приймання - передачі приміщення. Орендар повинен сплатити орендну плату за перший та останній місяці оренди в сумі визначеній в п. 2.1.
Пунктом 2.3. договору оренди передбачено, що орендна плата за користування приміщенням сплачується орендарем, незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря, щомісячно не пізніше п'ятого числа поточного місяця на рахунок орендодавця, згідно виставлених рахунків.
Пунктом 2.6. договору оренди передбачено, що крім цього, орендар компенсує орендодавцю вартість фактично спожитих комунальних послуг, які сплачує орендодавець по окремим договорам з відповідними організаціями (водопостачання, каналізація, газ, електрична та теплова енергія і т.п.) за встановленими тарифами, та витрати орендодавця по утриманню прибудинкової території та сплаті послуг по технічному обслуговуванню інженерного обладнання та об'єктів оренди.
Вартість вказаної компенсації не входить до складу орендної плати за користування приміщенням згідно цього договору, і сплачується орендарем окремо згідно виставлених орендодавцем рахунків.
Пунктом 2.7. договору оренди передбачено, що орендар зобов'язується також своєчасно оплачувати всі телефонні (міські, міжміські, міжнародні) переговори, вартість яких також не включається до складу орендної плати.
Пунктом 2.8. договору оренди передбачено, що амортизаційні відрахування на орендоване приміщення нараховує та залишає у своєму розпорядженні орендодавець. Амортизаційні відрахування використовуються на відновлення орендованого майна.
Пунктом 2.9. договору оренди передбачено, що при частковій оплаті за користування приміщенням в першу чергу зараховуються пеня, потім орендна плата.
Пунктом 7.1. договору визначено строк його дії, згідно якого строк дії договору сторонами встановлений: з 01.04.2009 р. по 31.12.2009 р.
У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди за один місяць до закінчення строку дії договору оренди він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
01.04.2009 р. між ТОВ „Автотранспортне господарство” та відповідачем був підписаний акт прийняття -передачі основних засобів в оперативну суборенду, згідно якого ТОВ „Автотранспортне господарство” передало, а відповідач прийняв нежитлове приміщення для розташування столярного цеху площею 169, 1 кв. м. літ. „Ю” кім. № 4, 5, 6, 7, 8, 11, 12 (перший поверх), розташоване за адресою: АДРЕСА_2.
01.09.2009 р. між ТОВ „Автотранспортне господарство” та відповідачем було підписано додаткову угоду № 1 до договору № 56 оренди нерухомого майна від 01.04.2009 р., згідно умов п. 1. якої сторони дійшли згоди викласти п. 2.1. договору у наступній редакції: „Плата за користування приміщенням (визначеним у п. 1.1. Договору № 56 оренди нерухомого майна від 01.04.2009 р. та додаткової угоди № 1 від 01.09.2009 р., в тимчасовому користуванні перебуває: нежитлове приміщення загальною площею 169, 1 кв. м. в будівлі за літерою „Ю”, кім. № 4, 5, 6, 7, 8, 11, 12 по ціні 35, 90 грн. з ПДВ за 1 кв. м) - орендна плата - вноситься орендарем у грошовій формі. Незалежно від наслідків своєї господарської діяльності орендар за кожен місяць користування приміщенням сплачує орендодавцю орендну плату у розмірі: 6 069, 00 грн.
30.11.2010 р. між ТОВ „Автотранспортне господарство” та відповідачем було підписано додаткову угоду № 2 до договору № 56 оренди нерухомого майна від 01.04.2009 р., згідно умов п. 1. якої сторони прийшли до згоди відповідно до п 4.2. договору оренди нерухомого майна № 56 від 01.04.2009 р. про припинення дії даного договору з 30.11.2010 р.
Згідно п. 2. додаткової угоди № 2 до договору оренди відповідно до п. 3.10 договору оренди нерухомого майна № 56 від 01.04.2009 р. орендар зобов'язаний повернути приміщення орендодавцеві в триденний термін згідно акту повернення.
30.11.2010 р. між ТОВ „Автотранспортне господарство” та відповідачем був підписаний акт прийняття -передачі нерухомого майна з оперативної оренди, згідно якого відповідач передав, а ТОВ „Автотранспортне господарство” прийняло з оперативної оренди нежитлове приміщення для розташування столярного цеху площею 169, 1 кв. м. літ. „Ю” кім. № 4, 5, 6, 7, 8, 11, 12 (перший поверх), розташоване за адресою: АДРЕСА_2.
У процесі розгляду справи судом встановлено, що відповідач користувався орендованим приміщенням за договором оренди з моменту підписання договору та фактичного передання в оренду приміщення та до моменту припинення дії договору та фактичного повернення з оренди приміщення у період з 01.04.2009 р. по 31.11.2010 р., що підтверджується договором договором № 56 оренди нерухомого майна від 01.04.2009 р., укладеним між ТОВ „Автотранспортне господарство” та ФОП ОСОБА_3, актом прийняття -передачі основних засобів в оперативну суборенду від 01.04.2009 р., додатковою угодою № 2 до договору № 56 оренди нерухомого майна від 01.04.2009 р., актом прийняття -передачі нерухомого майна з оперативної оренди від 30.11.2010 р., наявними у матеріалах справи.
04.07.2011 р. між позивачем та між ТОВ „Автотранспортне господарство” було укладено договір про відступлення права вимоги № 04-07/11-05, згідно умов п. 1.1. якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за договором оренди нерухомого майна № 56 від 01 квітня 2009 р. на загальну суму боргу у розмірі 8 687, 25 грн., укладеним між первісним кредитором та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3.
Згідно п. 1.2. договору про відступлення права вимоги новий кредитор займає місце первісного кредитора в зобов'язаннях, що виникли з основного договору в обсязі та на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п. 1.3. договору про відступлення права вимоги первісний кредитор відступає право вимоги новому кредитору на безоплатній основі.
Пунктом 4.1. договору про відступлення права вимоги визначено строк його дії, згідно якого даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.
У процесі розгляду справи судом встановлено, що за період дії договору оренди та на його виконання і станом на час розгляду справи відповідачем було у повному обсязі виконано свій обов'язок по оплаті орендної плати та перераховано первісному кредитору - ТОВ „Автотранспортне господарство” грошові кошти у повному обсязі, що підтверджується випискою з банківського рахунку ТОВ „Автотранспортне господарство” (фільтр) за період 3 01.04.2009 р. по 13.09.2011 р., платіжним дорученням № 246 від 12.07.2011 р. на суму 500, 00 грн., платіжним дорученням № 245 від 07.07.2011 р. на суму 500, 00 грн., платіжним дорученням № 250 від 22.07.2011 р. на суму 4 000, 00 грн., довідкою б/н б/д ТОВ „Автотранспортне господарство”, наявними у матеріалах справи.
Однією із позовних вимог позивача є вимога про стягнення з відповідача на свою користь 4 999, 92 грн. основної заборгованості за договором № 56 оренди нерухомого майна від 01.04.2009 р., укладеним між ТОВ „Автотранспортне господарство” та ФОП ОСОБА_3, на підставі договору про відступлення права вимоги № 04-07/11-05 від 04.07.2011 р., укладеного між ТОВ „Автотранспортне господарство” та ТОВ „Полімерстанкопром”.
Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із орендою майна та заміною сторони у зобов'язанні здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.
Згідно п. 1) ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 516 цього ж Кодексу заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Статтею 517 цього ж Кодексу встановлено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Отже, враховуючи вищевикладене та на підставі вищевказаних норм, суд дійшов висновку, що у відповідності до договору про відступлення права вимоги № 04-07/11-05 від 04.07.2011 р., укладеного між ТОВ „Автотранспортне господарство” та ТОВ „Полімерстанкопром”, до останнього перейшло право вимоги виконання відповідачем обов'язку по оплаті орендної плати та пені за договором № 56 оренди нерухомого майна від 01.04.2009 р., укладеним між ТОВ „Автотранспортне господарство” та ФОП ОСОБА_3
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Частиною 1 ст. 286 цього ж кодексу передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частиною 1 ст. 762 цього ж кодексу передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст. 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Статтею 599 цього ж кодексу передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як було зазначено вище і встановлено судом у процесі розгляду справи, за період дії договору оренди та на його виконання після укладення між ТОВ „Автотранспортне господарство” та ТОВ „Полімерстанкопром” договору про відступлення права вимоги № 04-07/11-05 від 04.07.2011 р. та ще до моменту звернення позивачем із даним позовом до відповідача в господарський суд відповідачем було у повному обсязі виконано свій обов'язок по оплаті орендної плати та перераховано остаточно первісному кредитору - ТОВ „Автотранспортне господарство” грошові кошти у повному обсязі, що підтверджується випискою з банківського рахунку ТОВ „Автотранспортне господарство” (фільтр) за період 3 01.04.2009 р. по 13.09.2011 р., платіжним дорученням № 246 від 12.07.2011 р. на суму 500, 00 грн., платіжним дорученням № 245 від 07.07.2011 р. на суму 500, 00 грн., платіжним дорученням № 250 від 22.07.2011 р. на суму 4 000, 00 грн., довідкою б/н б/д ТОВ „Автотранспортне господарство”, наявними у матеріалах справи.
Відповідно до ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У процесі розгляду справи позивачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували факт належного повідомлення відповідача про заміну первісного кредитора - ТОВ „Автотранспортне господарство” на нового кредитора - ТОВ „Полімерстанкопром” у зобов'язанні за договором № 56 оренди нерухомого майна від 01.04.2009 р., укладеним між ТОВ „Автотранспортне господарство” та ФОП ОСОБА_3, що відбулась у зв'язку із укладенням між ТОВ „Автотранспортне господарство” та ТОВ „Полімерстанкопром” договору про відступлення права вимоги № 04-07/11-05 від 04.07.2011 р.
Отже, враховуючи те, що, як було встановлено судом, після укладення між ТОВ „Автотранспортне господарство” та ТОВ „Полімерстанкопром” договору про відступлення права вимоги № 04-07/11-05 від 04.07.2011 р. та ще до моменту звернення позивачем із даним позовом до відповідача в господарський суд відповідачем було у повному обсязі виконано свій обов'язок по оплаті орендної плати за договором № 56 оренди нерухомого майна від 01.04.2009 р. та перераховано остаточно первісному кредитору - ТОВ „Автотранспортне господарство” грошові кошти у повному обсязі, та за відсутності належного повідомлення відповідача про заміну первісного кредитора - ТОВ „Автотранспортне господарство” на нового кредитора - ТОВ „Полімерстанкопром” у зобов'язанні за договором № 56 оренди нерухомого майна від 01.04.2009 р., суд дійшов висновку, що відповідно до ч. 2 ст. 516 Цивільного кодексу України зобов'язання відповідача по сплаті орендної плати за договором № 56 оренди нерухомого майна від 01.04.2009 р. припинились шляхом їх належного виконання перед первісним кредитором - ТОВ „Автотранспортне господарство”, а тому позовна вимога позивача про стягнення із відповідача основної заборгованості по орендній платі у розмірі 4 999, 92 грн. за договором № 56 оренди нерухомого майна від 01.04.2009 р., є такою, що не ґрунтується на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову в цій частині.
Крім того, позивач просить стягнути із відповідача пеню, передбачену договором № 56 оренди нерухомого майна від 01.04.2009 р., за періоди прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті орендної плати з 16.12.2009 р. по 01.07.2011 р. всього на загальну суму 3 687, 33 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 6.1. договору оренди передбачено, що за несвоєчасну сплату платежів по цьому договору орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки, встановленої Національним банком України, від суми прострочених платежів за кожний день прострочення.
Розрахунок пені від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним.
Як було зазначено вище, відповідач у своїх письмових запереченнях б/н б/д проти позову просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову частково в частині позовної вимоги про стягнення з відповідача пені від суми основної заборгованості, у зв'язку із тим, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду за захистом своїх порушених прав.
Згідно ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до п. 1) ч. 2 ст. 258 цього ж кодексу позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Частиною 5 ст. 261 цього ж кодексу передбачено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Згідно ст. 264 цього ж кодексу перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.
Після переривання перебіг позовної давності починається заново.
Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Відповідно до ч. 2-5 ст. 267 цього ж кодексу заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Як було зазначено вище і встановлено судом у процесі розгляду справи, за період дії договору оренди та на його виконання та аж до моменту звернення позивачем із даним позовом до відповідача в господарський суд відповідачем постійно погашалась заборгованість по орендній платі та переховувались грошові кошти первісному кредитору - ТОВ „Автотранспортне господарство”, що також підтверджує про вчинення відповідачем дій, що свідчать про визнання ним обов'язку щодо своєчасного розрахунку по орендній платі за користування приміщенням за договором, а отже і про визнання ним обов'язку щодо своєчасного розрахунку по пені від суми основної заборгованості по орендній платі за користування приміщенням за договором, а тому суд дійшов висновку, що позовна давність по заборгованості по пені від суми основної заборгованості по орендній платі за користування приміщенням за договором у розмірі 3 687, 33 грн., перервалась та розпочала свій перебіг заново, і тому позивач в межах строків позовної давності звернувся до господарського суду за захистом своїх прав на одержання пені від суми основної заборгованості по орендній платі за користування приміщенням за договором.
Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача пені від суми основної заборгованості по орендній платі у розмірі 3 687, 33 грн. за договором № 56 оренди нерухомого майна від 01.04.2009 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Полімерстанкопром” (ідентифікаційний код 32981471) 3 687 (три тисячі шістсот вісімдесят сім) грн. 33 (тридцять три) коп. пені та судові витрати 42 (сорок дві) грн. 84 (вісімдесят чотири) коп. державного мита і 99 (дев'яносто дев'ять) грн. 12 (дванадцять) коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Відмовити в задоволенні інших позовних вимог.
Суддя В. М. Бацуца
Повний текст рішення підписаний
07 листопада 2011 р.