ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
25 жовтня 2011 р. Справа № 5010/1966/2011-19/101
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , при секретарі судового засідання Конашенко О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1,76000
до відповідача: приватного підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_2,76018
про стягнення 350000,00 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: представник ОСОБА_3, (довіреність № 2852 від 24.10.11. )
від відповідача: представник ОСОБА_4, (довіреність № 2823 від 20.10.11. )
приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення 350000,00 грн. Позивач обґрунтував позовні вимоги невиконанням відповідачем договірних зобов"язань щодо повернення позики.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю.
Розглянувши матеріали справи, подані позивачем та зібрані судом із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.
12.07.08 між сторонами даного спору укладено договір позики, згідно якого позивач зобов"язався передати у власність відповідачу грошові кошти в розмірі , визначеному у п.2.1 договору, а відповідач в свою чергу повернути позику у визначений договором строк (п.1.1).
Відповідно до п.2.1 договору, розмір позики становить 350000,00 (триста п"ятдесят тисяч) гривень.
Згідно п.4.1. договору, строк позики розпочинається з моменту набрання чинності цим договором і становить 24 календарних місяці.
Пунктом 5.1. договору встановлено, що після закінчення строку, визначеного в п.4.1. цього договору, позичальник зобов"язується протягом 10 календарних днів повернути позикодавцеві позику.
Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту передання позики позичальникові та закінчується строком повернення позики (п.6.1., 6.2 договору)
Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Частиною 1 ст.1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
На виконання умов договору, позивач надав відповідачу позику в сумі 350000,00 (триста п"ятдесят тисяч ) гривень, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №36 від 12 липня 2008 року, оригінал якої оглянуто в судовому засіданні, копія долучена до матеріалів справи (а.с.10).
Однак, в порушення договірних зобов"язань, відповідач не повернув надані грошові кошти в сумі 350000,00 грн. в строк, встановлений договором.
Таким чином, за документальними даними, поданими позивачем, заборгованість відповідача перед позивачем становить 350000,00 грн.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 2 ст. 614 ЦК України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань не надав, доводи позивача не спростував.
Судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобов'язання щодо повернення позики, тому, враховуючи визнання наявності заборгованості представником відповідача у сумі позову, вимоги позивача про стягнення 350000,00 грн. боргу обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи .
На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст. 121 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612, 614, 629, 1046, 1049 Цивільного Кодексу України, 173 ГК України, керуючись ст.ст. 49, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов приватного підприємця ОСОБА_1 до приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення 350000,00 грн. задовольнити.
Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_2,76018( код НОМЕР_1) на користь приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1,76000 (код НОМЕР_2) - 350000,00 (триста п"ятдесят тисяч гривень) - боргу, а також 3500,00 (три тисячі п"ятсот гривень) - судових витрат по сплаті державного мита та 236,00 (двісті тридцять шість гривень ) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Максимів Т. В.
Повне рішення складено 28.10.11
Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"
________________ Матейко І. В. 28.10.11