ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
25 жовтня 2011 р. Справа № 5010/1727/2011-2/91
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Круглової О. М., при секретарі судового засідання Кошилович М. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", бульвар Тараса Шевченка, 18, м. Київ, 01601, в особі Івано-Франківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", вул. Академіка Сахарова, 32, м. Івано-Франківськ, 76000
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бургаз" вул.Військових Ветеранів, 10/19, м. Івано-Франківськ, 76000
про стягнення заборгованості у сумі 488,34 грн., з яких: 459,34 грн. - борг за телекомунікаційні послуги; 10,36 грн. - інфляційні втрати; 4,35 грн. - 3% річних; 14,29 грн. - пеня.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - юрисконсульт, (довіреність №325 від 30.06.2011р.).
від відповідача: представники не з"явилися.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою за Вх.№2877 від 29.08.11 про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 488,34 грн., з яких: 459,34 грн. - борг за телекомунікаційні послуги; 10,36 грн. - інфляційні втрати; 4,35 грн. - 3% річних; 14,29 грн. - пеня.
Позивач в засіданні суду позов підтримав. В обгрунтування позовних вимог посилається на невиконання відповідачем умов Договору №20844 від 11.06.01 Про надання телекомунікаційних послуг щодо проведення оплати за надані послуги.
Відповідач в засідання суду повторно не з"явився, про причини неявки не повідомив, витребуваних документів не подав, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, а саме ухвалами від 20.09.11 та 06.10.11, які направлялись за його місцезнаходженням згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.25-27).
Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, хоча в даній справі судом з"ясовувалось місце реєстрації відповідача (спеціальний витяг про включення відповідача в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - а.с.25-27).
Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору по суті, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом
встановлено:
На виконання умов договору сторін №20844 від 11.06.01 Про надання телекомунікаційних послуг позивач надавав відповідачу послуги зазначені у вказаному договорі.
В порушення прийнятих на себе договірних зобов"язань відповідач за період з 21.03.11 по 18.07.11 не оплатив вартість наданих позивачем послуг на суму 459,34 грн. Факт надання послуг на вказану суму підтверджується поданими позивачем розшифровками наданих послуг та рахунками за березень - липень 2011 (належним чином завірені копії містяться в матеріалах справи).
Згідно п. 4.5. Договору №№20844 від 11.06.01, розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв"язку за кожний попередній місяць проводяться Споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунку, але не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Відповідно до ч.2 п.108 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг у разі неотримання рахунка до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду, або здійснення розрахунків без застосування квитанцій (без надсилання рахунків) Абонент повинен звернутися до служби розрахунків Укртелекому для отримання інформації про належну до сплати суму.
Відповідно до ст.629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться в ст.ст. 179, 193 Господарського кодексу України.
Якщо у зобов”язанні встановлено строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню в цей строк (ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Порушенням зобов'язання відповідно до ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з п. 2 ст.614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. На час вирішення спору в суді відповідач заперечень проти позову та доказів оплати заявленої суми боргу не надав, доводи позивача не спростував, тому суд вважає позовну вимогу щодо стягнення 459,34 грн. боргу за надані телекомунікаційні послуги обгрунтованою і такою, що підлягає задоволенню .
Обгрунтованими є вимоги позивача щодо стягнення 10,36 грн. інфляційних, 4,35 грн. - 3% річних та 14,29 грн. пені, враховуючи наступне:
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В силу ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності.
Пункт 6 ст.231 ГК України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до п.5.8 Договору у разі затримки оплати за надані послуги споживач сплачує пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки. що мало місце в даному випадку.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).
Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Таким чином, до стягнення підлягають: 459,34 грн. - борг за телекомунікаційні послуги; 10,36 грн. - інфляційні ; 4,35 грн. - 3% річних та 14,29 грн. - пеня.
Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти судові витрати, а саме: 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст.179, 193, 230, 232 ГК України, ст.ст. 509, 526, 530, 546, 549, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бургаз" про стягнення 488,34 грн. заборгованості - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бургаз" (вул.Військових Ветеранів, 10/19, м. Івано-Франківськ, 76000, код 25067427) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (бульвар Шевченка, 18, м.Київ, 01601, код 21560766) в особі Івано-Франківської філії (вул. Сахарова, 32, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківської області, 76014, код 01184835) -459 (чотириста п"ятдесят дев"ять) грн. 34 коп. основного боргу, 14 (чотирнадцять) грн. 29 коп. пені, 10 (десять) грн. 36 коп. інфляційних, 4 (чотири) грн. 35 коп. - 3% річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ суду видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Круглова О.М.
повне рішення складено 28.10.11
Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"
_______помічник судді Шунтов О. М. 28.10.11