Запорізької області
оскарження дій органів Державної виконавчої служби
27.09.11 Справа № 8/247/08
Суддя Мойсеєнко Т.В.
розглянувши матеріали скарги Асоціації “Промбудіндустрія”, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, на дії Шевченківського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Головного управління юстиції Запорізької області при складанні акту опису та арешту майна боржника у виконавчому провадженні № ВП 25607781 у справі № 8/247/08
за позовом: Асоціації “Промбудіндустрія”, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області,
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма “ТТП-94”, м. Запоріжжя,
до відповідача-2: Закритого акціонерного товариства “Українська транспортна страхова компанія”, м. Київ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_1, м. Запоріжжя,
за участю Шевченківського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Головного управління юстиції Запорізької області, м. Запоріжжя,
про стягнення 102567 грн. 63 коп. матеріальної шкоди,
представники:
від позивача -ОСОБА_2 (довіреність № 238 від 04.03.2011 р.); ОСОБА_3 (довіреність № 238 від 04.03.2011 р.);
від відповідача-1 - уповноважений належним чином представник не з'явився;
від відповідача-2 -не з'явився;
від третьої особи - не з'явився;
від Шевченківського ВДВС Запорізького МУЮ - ОСОБА_4 (довіреність № 11234 від 26.05.2011 р., старший державний виконавець);
До господарського суду Запорізької області звернулася Асоціація “Промбудіндустрія” зі скаргою на дії Шевченківського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Головного управління юстиції Запорізької області при складанні акту опису та арешту майна боржника у виконавчому провадженні № ВП 25607781. У скарзі заявник просить поновити пропущений строк на подання скарги. Визнати протиправними дії державного виконавця Шевченківського ВДВС Запорізького МУЮ Вертюченко О.В., які виявилися у складанні з порушенням чинного законодавства акту опису та арешту майна у виконавчому провадженні ВП № 25607781 і зобов'язати провести опис та арешт майна боржника з дотриманням вимог чинного законодавства. Визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Шевченківського ВДВС Запорізького МУЮ Вертюченко О.В., яка виявилася у відмові в проведенні опису та арешту встановленого майна боржника у межах суми боргу, самовільному визначенні вартості описаного майна та зобов'язати провести опис та арешт решти майна боржника з дотриманням ст. 66 Закону України “Про виконавче провадження”.
В обґрунтування скарги заявник вказує, що 25.07.2011 р. на території боржника за адресою: АДРЕСА_1 стягувачем та державним виконавцем було встановлено наявність автотранспорту, що належить боржнику, однак державний виконавець відмовився провести опис та арешт виявленого автотранспорту. За заявою боржника державний виконавець провела тільки опис та арешт вказаного боржником вантажного автомобіля Merсedes , д/н НОМЕР_2, що заходиться на іншій території боржника по вул. Кузнецова у м. Запоріжжі. Зауваження стягувача щодо недостатності вартості цього майна для погашення заборгованості за виконавчим документом та витрат виконавчого провадження державним виконавцем не були враховані. Заявник вважає, що при складенні акту опису та арешту майна були допущені суттєві недоліки, а саме: не вірно зазначено дату складання акту, не вказані ідентифікуючі ознаки і проігноровані суттєві пошкодження описаного та арештованого автомобіля, що, на думку заявника, унеможливлює проведення об'єктивної експертної оцінки вартості майна.
Стягувач вважає, що державний виконавець, приймаючи рішення про відмову в проведенні опису та арешту виявленого майна боржника та самовільно визначаючи вартість описаного вантажного автомобіля, порушив вимоги ч. ч. 1, 5, 6 ст. 52, ст. ст. 58, 66 Закону України “Про виконавче провадження”.
Заявник вказує, що строк на подання скарги ним було пропущено з поважних причин, оскільки в період 26.07.2011р.-18.08.2011 р. повноважний представник стягувача перебував у відрядженні поза межами м. Запоріжжя, що унеможливило складання та подання скарги.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.08.2011 р. у справі № 8/247/08 скаргу прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 15.09.2011 р.
За заявою позивача від 09.09.2011р. здійснювалася фіксація судового процесу технічними засобами за допомогою програмно-апаратного комплексу “Оберіг”.
Ухвалою від 15.09.2011 р. розгляд скарги відкладено на 27.09.2011 р. за клопотанням відповідача-1 та у зв'язку з невиконанням сторонами та Шевченківським ВДВС Запорізького МУЮ вимог суду у повному обсязі, для повторного витребування доказів.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги скарги у повному обсязі.
Шевченківський ВДВС Запорізького МУЮ у письмових запереченнях на скаргу від 15.09.2011 р. № 19374/10 та його представник в судовому засіданні вказали, що не згодні з доводами скарги, просили відмовити у задоволенні скарги.
Відповідач 1 у відзиві на скаргу просить відмовити у її задоволенні та зазначає, що ТОВ ВКФ «ТТП-94»відповідно до ч.5 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження»запропонувало звернути стягнення на автомобіль МерсеесБенс, державний номер 11190Нр, вартість якого становить 115000грн., а отже дії державного виконавця з опису та арешту майна є правомірними. Крім того, на виконання рішення суду у даній справі відповідач вже погасив за платіжним дорученням № 32 від 27.09.2011р. 2000грн.
Відповідач 2 та третя особа не надали відзивів на скаргу.
Відповідач 2 та третя особа своїх представників в судове засідання не направили, причин неявки не повідомили, про час та місце розгляду скарги повідомлені належним чином. Від відповідача 1 прибув представник без належних повноважень, тому він не був допущений до участі в судовому засіданні.
Суд дійшов висновку, що розгляд скарги можливий за наявними у справі матеріалами без присутності уповноважених представників відповідачів та третьої особи.
В судовому засіданні 27.09.2011 р. судом винесено ухвалу по суті розгляду скарги.
Розглянувши скаргу, матеріали справи та вислухавши пояснення представників позивача та Шевченківського ВДВС Запорізького МУЮ, суд встановив наступне.
28.03.2001р. позивач звернувся з заявою до Шевченківського ВДВС Запорізького МУЮ про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду Запорізької області у справі № 8/247/08(т.3,а.с.2).
01.04.2011р. Шевченківським ВДВС Запорізького МУЮ відкрито виконавче провад-ження ВП № 25607781 з виконання наказу № 8/247/08, виданого 09.02.2010 р. господарським судом Запорізької області про стягнення з ТОВ Виробничо-комерційна фірма “ТТП-94” на користь Асоціації «Промбудіндустрія»боргу в розмірі 77937,08 грн., про що винесено відповідну постанову, копії якої направлено сторонам (т.3,а.с.5).
01.04.2011 р. державним виконавцем винесено постанову про арешт всього рухомого та нерухомого майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якої відповідно до п. п. 3, 4 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» направлено боржнику та на виконання органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження (т.3,а.с.6-8).
Під час проведення виконавчих дій державним виконавцем було встановлено, що за боржником зареєстровано майно, а саме: автотранспорт, про що свідчить наявні у справі копії матеріалів виконавчого провадження (т.3,а.с.21).
14.07.2011 р. до Шевченківського ВДВС Запорізького МУЮ надійшла заява боржника з проханням для прискорення виконання рішення суду звернути першочергово стягнення на автомобіль MERCEDES-BENZ 1114, реєстраційний номер НОМЕР_2, оціночна вартість якого становить 115000 грн.
19.04.11р. державним виконавцем винесено постанову № 790/8 про арешт коштів боржника(т.3, а.с.13,14).
20.07.2011 р. виходом державного виконавця за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що майно, на яке в першу чергу необхідно звернути стягнення, а саме: предмети дизайну, офісів та інше майно, готова продукція (товари) відсутнє, окрім автотранспорту, який за проханням стягувача буде описано та арештовано 25.07.2011 р. разом з його представником, про що складено акт державного виконавця в присутності двох понятих.
25.07.2011 р. виходом за адресою: АДРЕСА_1 для здійснення опису майна встановлено, що за даною адресою знаходиться тільки один автомобіль, а саме: Мерседес Бенц державний номер 11190НР, а всі інші автомобілі, які зареєстровані за боржником, відсутні, про що складено акт державного виконавця в присутності двох понятих. Представник стягувача від підпису відмовився.
25.07.2011 р. у зв'язку з вищевикладеним та керуючись ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження»державним виконавцем враховуючи заяву боржника описано автомобіль MERCEDES-BENZ 1114, реєстраційний номер НОМЕР_2, про що складено акт опису та арешту майна в присутності двох понятих та представника стягувача.
В акті зазначено, що автомобіль (грузовий) марки MERCEDES-BENZ 1114, реєстраційний номер кузова (шасі) НОМЕР_3, державний номер НОМЕР_2, номер техпаспорту НОМЕР_4, на кузові автомобіля наявні пошкодження, а саме: на передній двері автомобіля є слід від дзеркала, яке раніше там закріплювалося, на боковій стороні кузова є пошкодження, а саме царапина, а також на автомобілі місцями покриття у вигляді іржі, автомобільні шини зношені на 50%. Взагалі автомобіль знаходиться у задовільному стані. Державним виконавцем визначено орієнтовну оцінку майна в сумі 100000 грн. та вказано, що майно потребує експертної оцінки. Остаточне визначення вартості, оцінка майна боржника будуть проведені згідно із статтею 58 Закону України «Про виконавче провадження».
Представник стягувача підписав акт із зауваженнями, а саме зауважив, що під час арешту та опису автомобіля державним виконавцем були допущені суттєві порушення: не зазначені рік випуску автомобіля (1995), показник пробігу (294100 км), серійні номери вузлів та агрегатів (шасі, двигуна), вибірково зазначені дрібні та окремі недоліки та пошкодження, а суттєві та значні не зазначені (зламана ресора, передня ліва, численні пошкодження електрообладнання в кабіні та панелі приладів). Зазначив, що додаткові зауваження будуть надані в окремій заяві. Про те, як пояснили представники позивча у судовому засіданні окремої заяви позивач ДВС не надавав.
З матеріалів виконавчого провадження, оригінали яких були оглянуті у судовому засіданні, вбачається, що з метою проведення об'єктивної оцінки майна 23.08.2011р. державним виконавцем винесено постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності -суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, яку надіслано експерту та сторонам виконавчого провадження.
30.08.2011р.була проведена незалежна оцінка вантажного автомобіля, вказаного у акті опису та арешту майна від 25.07.2011р..Згідно звіту про оцінку початкова ціна продажу зазначеного автомобілю без врахування ПДВ складає 77564,17грн. Звіт про оцінку майна отриманий Шевченківським ВДВС 07.09.2011р. Листом № 18669 від 07.09.11р. ВДВС повідомив боржника та стягувача про результати оцінки описаного та арештованого згідно акту від 25.07.11р. вантажного автомобіля.
Оцінивши вище вказані обставини, надані сторонами докази та зауваження стягувача, суд не встановив порушень державним виконавцем вимог Закону України «Про виконавче провадження», виходячи з наступного.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.
Статтею 52 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження.
У ч. 2 ст. 66 Закону України «Про виконавче провадження» визначено черговість реалізації майна боржника, на яке накладається арешт, зокрема реалізується:
1) у першу чергу - майно, що безпосередньо не використовується у виробництві (цінні папери, легковий автотранспорт, предмети дизайну офісів та інше майно, готова продукція (товари);
2) у другу чергу - об'єкти нерухомого майна, верстати, обладнання, інші основні засоби, а також сировина і матеріали, призначені для використання у виробництві.
Виходячи з викладених вище норм, боржник має право запропонувати майно, на яке необхідно в першу чергу звернути стягнення, а державний виконавець, у свою чергу, має право остаточно вирішити питання про черговість звернення стягнення на майно. Тобто визначення видів майна, на яке необхідно звергнути стягнення, є правом, а не обов'язком державного виконавця, яке здійснюється з дотриманням черговості, визначеної Законом України «Про виконавче провадження». При цьому, у першу чергу стягнення звертається на майно, що безпосередньо не використовується у виробництві.
Отже, державний виконавець правомірно визначив та описав майно, яке підлягає реалізації, з урахуванням пропозицій боржника.
Що стосується доводів стягувача про недостатність вартості описаного майна для покриття заборгованості за виконавчим документом та витрат на проведення виконавчих дій, суд зазначає, що визначення вартості майна є оціночним поняттям.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Таким чином, оцінка транспортних засобів в обов'язковому порядку проводиться суб'єктом оціночної діяльності.
Відповідно до п. 5.6.6 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 р. № 74/5, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.12.1999 за № 865/4158, в акті опису і арешту повинні бути вказані, серед іншого, оцінка кожного внесеного в акт предмета і загальна вартість усього майна.
В акті опису та арешту майна від 25.07.2011 р. державний виконавець приблизно визначив вартість описаного майна. При цьому зазначив, що майно потребує експертної оцінки.
Таким чином, дії державного виконавця щодо визначення майна, на яке слід звернути стягнення, та його вартості, відповідають вимогам чинного законодавства.
07.09.2011 р. до Шевченківського ВДВС Запорізького МУЮ від суб'єкта оціночної діяльності надійшов звіт про оцінку майна, згідно якого вартість автомобіля визначено в розмірі 77564,17 грн. У звіті враховані ідентифікуючі ознаки автомобіля, які не були зазначені в акті та вказані у зауваженнях до акту.
07.09.2011р. на адреси сторін виконавчого провадження рекомендованою кореспонденцією направлено лист щодо результатів оцінки. Сторони виконавчого провадження не позбавлені права подати свої заперечення щодо результатів оцінки в порядку ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження».
В разі, якщо отриманих коштів від реалізації описаного та арештованого майна буде недостатньо для погашення заборгованості та витрат виконавчого провадження, стягнення може бути проведено за рахунок іншого майна боржника, на яке накладено арешт.
Представник ДВС у судовому засіданні наголосив, що у звіті про оцінку вантажного автомобіля зазначена початкова ціна продажу, проте автомобіль на торгах може бути проданий і за вищою ціною.
Зауваження стягувача до дати складання акту були враховані державним виконавцем, дату складання акту державний виконавець не оспорює та її було виправлено на 25.07.2011 р.
Надані представниками позивача в судовому засіданні фотознімки та відеозапис суд у якості доказів на приймає, оскільки факт проведення виконавчих дій та встановлені під час них обставини фіксуються встановленим законодавством способом, зокрема - шляхом складання акту опису та арешту майна. В акті опису та арешту майна від 25.07.2011 р. представники позивача не зазначили, що проводилася зйомка та фотографування. Також не вказали тих обставин, на які позивач посилається у скарзі, а саме: проведення опису за іншою адресою, ніж зазначено в акті, наявність на території боржника іншого автотранспорту. З відеозапису та фотознімків не можливо достовірно встановити місце проведення зйомки та відеозапису, тому ці докази не можуть бути прийняті судом у підтвердження доводів стягувача.
Крім того, посилання на наявність у відповідача іншого майна, на яке можливо звернути стягнення, не спростовує висновку суду про правомірність визначення державним виконавцем майна, на яке слід звернути стягнення.
Таким чином, порушень вимог діючого законодавства при проведенні опису та арешту майна 25.07.2011 р. судом не встановлено.
Крім того, суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Оскаржувані дії при складанні опису та арешту майна проводились державним виконавцем 25.07.2011 р., тобто строк на оскарження дій державного виконавця сплив 04.08.2011 р. Скаргу було подано до суду лише 29.09.2011 р., тобто з пропуском строку на оскарження в 25 днів.
Суд дійшов висновку, що причини пропуску стягувачем строку на оскарження дій та бездіяльності державного виконавця не є поважними.
Так, при проведенні опису та арешту майна 25.07.2011 р. був присутнім представник стягувача. Крім того, як вказали представники позивача в судовому засіданні, при проведенні виконавчих дій був також присутній директор підприємства (однак у зауваженнях до акту представник стягувача про це не вказав). Отже, стягувачу було відомо про здійснені державним виконавцем дії з моменту їх вчинення.
Перебування у відрядженні представника стягувача ОСОБА_2, який приймав участь у складанні акту, не позбавляла стягувача права і можливості доручити за необхідності підготовку скарги компетентному представнику, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість заміни представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах.
Крім того, посвідчення про відрядження від 27.07.2011р. ОСОБА_2 викликає у суду сумніви, оскільки воно містить відмітку про його видачу не Асоціацією “Промбудіндустрія”, а іншим підприємством (ПП «МОЛАВТОСЕРВІС»). При цьому згідно наказу Асоціації “Промбудіндустрія” від 26.07.2011 р. № 268 ОСОБА_2 відряджено у село Хухра Охтирського району Сумської області, а в посвідченні про відрядження значиться прибуття у м. Охтирка.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову в поновленні строку на подання скарги.
Згідно з п. 8 Роз'яснення Вищого господарського суду від 28.03.2002 р. № 04-5/365 “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган Державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
За наслідками розгляду скарги суд дійшов висновку про її необґрунтованість та відмовляє у задоволенні скарги.
Клопотання стягувача про покладення на боржника судових витрат зі сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу не підлягає задоволенню, оскільки законодавство не передбачає сплати вказаних судових витрат за розгляд скарги. Стягувач має право на їх повернення у встановленому законодавством порядку.
Керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити Асоціації “Промбудіндустрія”, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, у поновленні строку подання скарги на дії Шевченківського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Головного управління юстиції Запорізької області.
У задоволенні скарги Асоціації “Промбудіндустрія”, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, на дії Шевченківського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Головного управління юстиції Запорізької області при складанні акту опису та арешту майна боржника у виконавчому провадженні № ВП 25607781 відмовити.
Суддя Т.В.Мойсеєнко