20.10.2011
Справа № 22ц-1356/2011р. Головуючий у першій
інстанції Гаркуша О.М.
Категорія 31 Доповідач у апеляційній
інстанції Єфімова В.О.
20 жовтня 2011 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого: Єфімової В.О.,
суддів: Саліхова В.В., Моцного М.С.,
при секретарі: Селезньової Л.М.,
за участю: представників позивача МО РФ - Тіглева К.Ю., Бузовської М.А., відповідача ОСОБА_5 та його представника ОСОБА_6, представника відповідача ОСОБА_7 - ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 20 квітня 2011 року по цивільній справі за позовом Міністерства оборони Російської Федерації до ОСОБА_5, ОСОБА_7 про стягнення матеріального збитку, завданого злочином,
У січні 2010 року Міністерство оборони Російської Федерації звернулося до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_7, у якому просило стягнути на його користь з відповідачів солідарно у відшкодування штрафних санкцій Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, Державної податкової інспекції в загальній сумі 541 930 грн. 47 коп., у відшкодування шкоди спричиненої переплатою й неналежними виплатами грошового постачання й заробітної плати 57 959 грн. 70 коп., у відшкодування шкоди, заподіяної незаконною витратою коштів, 410 971 грн. 23 коп., а всього 1 010 861 грн. 40 коп.
Крім того, позивач просить стягнути з ОСОБА_5 966 617 грн. 86 коп. у відшкодування шкоди, заподіяної розтратами й розкраданнями наявних коштів.
Вимоги позову мотивовані тим, що Міністерству оборони Російської Федерації внаслідок спільних дій ОСОБА_5 та ОСОБА_9, які працювали на посадах начальника Севастопольського матроського клубу та головного бухгалтера цього клубу відповідно, були задані збитки, Вироком Ленінського районного суду м.Севастополя від 17 жовтня 2008 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м.Севастополя від 23 грудня 2008 року, відповідачі визнані винними і засудженні за ст.212 ч.3 КК України. Також позивач вказує, що факт заподіяння шкоди підтверджується актом контрольної ревізії фінансової ї господарської діяльності Севастопольського матроського клубу, проведеної в період з 20 вересня 2001 року по 14 січня 2002 за період діяльності з 01 січня 1999 року по 19 вересня 2001 року, в ході якої були виявлені численні порушення у фінансово-господарської діяльності вказаного клубу. Акт ревізії відповідачі не оскаржували, а тому вони мають нести відповідальність за шкоду, заподіяну їх злочинними діями позивачу.
Рішенням Ленінського районного суду м.Севастополя від 20 квітня 2011 року (з урахуванням додаткового рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 23 червня 2011 року)позов Міністерства оборони РФ задоволений частково. Стягнуто з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 на користь позивача 422 153 грн. 37 коп. солідарно. Вирішено питання про судові витрати.
Відповідач ОСОБА_5 з рішенням суду не погодився, подав апеляційну скаргу, у якій ставить питання про його скасування з підстав порушенням норм матеріального і невідповідності висновків суду обставинам справи, та ухвалення нового про залишення без задоволення позовних вимог Міністерства оборони Російської Федерації у повному обсязі.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, що з'явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи, та перевіривши доводи апеляційної скарги вважає, що остання підлягає відхиленню з таких підстав.
Постановляючи рішення про задоволення позовних вимог позивача у частині відшкодування на його користь суми штрафних санкцій, які були нараховані державними установами, у зв'язку з несплатою податків та відрахувань до відповідних цільових фондів, суд першої інстанції виходив з того, що нарахування вказаних штрафних санкцій викликано противоправними діями відповідачів, які, у зв'язку з цим притягнути до кримінальної відповідальності.
З такими висновками суду погоджується колегія суддів.
Згідно ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Судом першої інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи, що до Севастопольського матроського клубу ЧФ РФ Пенсійним фондом України та Державною податковою інспекцією застосовані фінансові (штрафні) санкції у сумах 28 136 грн. 13 коп. та 394 017 грн. 24 грн. відповідно.
Нарахування цих санкції є наслідком неправомірних дій ОСОБА_5 та ОСОБА_7, які займаючи посади директору та головного бухгалтеру Севастопольського морського клубу ЧФ РФ відповідно, у період з 01 січня 1999 року по 01 жовтня 2010 року шляхом заниження податкових зобов'язань, фонду сплати праці, сум нарахованої та виплаченої заробітної плати, й необґрунтованого завищення податкового кредиту, не здійснили нарахування та перерахування до бюджету та державних цільових фондів: податок на прибуток в сумі 3 050 грн., податок на додану вартість в сумі 16 390 грн. 13 коп., прибутковий податок на суму 194 378 грн. 84 коп., обов'язковий збір до Пенсійного фонду України в сумі 158 732 грн. 59 коп., а всього на загальну суму 372 551 грн. 56 коп., що призвело до фактичного ненадходження до бюджету й державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах.
Викладені факти підтверджуються, вироком Ленінського районного суду м.Севастополя від 17 жовтня 2008 року по справі № 10-4/08, залишеним без змін ухвалою судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду м.Севастополя від 23 грудня 2008 року, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 визнані винними та засуджені за ч.3 ст.212 КК України - за навмисне ухилення від сплати податків, зборів, що входять до системи оподаткування, введених у встановленому законом порядку, що скоєно посадовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, якщо ці дії призвели до фактичного ненадходження до бюджетів та державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах, скоєне за попередньою змовою групою осіб.
На підставі викладеного, а також враховуючи те, що суми нарахованих санкцій сплачені позивачем у повному обсязі, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог МО РФ у частині стягнення на його користь з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 солідарно 422 153 грн. 37 коп. у рахунок відшкодування витрат понесених ним у зв'язку із сплатою фінансових (штрафних) санкцій, що були застосовані Державною податковою інспекцією та Пенсійним фондом України до Севастопольського матроського клубу ЧФ РФ у зв'язку з несплатою останнім податків й обов'язкових платежів до державного бюджету та Пенсійного фонду України.
Доводи апеляційної скарги про незастосування судом першої інстанції наслідків пропущення позивачем строків позовної давності, передбачених ч.3 ст.233 КЗпП України та ст.257 ЦК України, до позовних вимог МО РФ у частині, що задоволена оскарженим рішенням суду, колегією суддів до уваги прийняти бути не можуть, оскільки вони є не обґрунтованими.
Так з матеріалів справи видно, що вироком Ленінського районного суду м.Севастополя від 17 жовтня 2008 року, яким відповідачі засуджені за ч.3 ст.212 КК України у зв'язку з ухиленням від сплати податків й обов'язкових платежів до державного бюджету та Пенсійного фонду України, цивільні позови Севастопольського матроського клубу ЧФ РФ про стягнення з ОСОБА_7 та ОСОБА_5 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 1 929 322 грн. 45 коп. та 1 125 095 грн. 86 коп. відповідно залишені без розгляду. 23 грудня 2008 року вказаний вирок суду набрав чинності, а 14 грудня 2009 року позивач звернувся до суду із відповідним позовом про відшкодування шкоди у порядку ст.1166 ЦК України, тобто без порушення строків позовної давності, що підтверджується поштовим штемпелем на конверті № 99011 11219150 (а.с.4).
Інші доводи апеляційної скарги суттєвими не являються, висновків суду не спростовують.
Рішення відповідає вимогам закону, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія не знаходить, а тому відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України воно підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст.303, 305, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 20 квітня 2011 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законну сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня оголошення.
Головуючий: В.О.Єфімова
Судді: В.В.Саліхов
М.С.Моцний