Запорізької області
про повернення позовної заяви
27.10.11 № 17/5009/6749/11
Суддя Корсун В.Л. розглянувши матеріали
за позовною заявою: фізичної особи ОСОБА_1, 72330, АДРЕСА_1
до відповідача: управління Пенсійного фонду України в Мелітопольському районі Запорізької області, 72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Леніна, 85
про відкликання вимоги від 07.02.11 № Ф -287 про сплату боргу та скасування суми недоїмки
27.10.11 до господарського суду Запорізької області за вих. від 25.10.11 надійшла позовна заява (датована 25.10.11) фізичної особи ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Мелітопольському районі Запорізької області про відкликання вимоги від 07.02.11 № Ф-287 про сплату боргу та скасування суми недоїмки, яка не підписана позивачкою.
Розглянувши зазначену позовну заяву господарський суд дійшов висновку, що вона (позовна заява) підлягає поверненню на підставі пунктів 1, 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 54 ГПК України, позовна заява подається до господарсько суду в письмовій формі і підписується повноваженою посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.
Відповідно до п. 5 ст. 28 ГПК України, громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю.
Частиною 1 ст. 46 ГПК України передбачено, що державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.
У відповідності до вимог ст. 56 ГПК України, позивач (…) зобов'язаний при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та додані до неї документи відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом із описом вкладення.
Згідно із ст. 57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: (…) відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів (п. 2); сплату державного мита у встановленому порядку та розмірі (п. 3). До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи ін. документ, що підтверджує повноваження представника позивача (ч. 3 ст. 57).
Положеннями Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” передбачено, що з позовної заяви майнового характеру стягується держмито у розмірі 1% ціни позову, але не менше ніж шість неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто - 102 (сто дві) грн., і не більше 1 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто - 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн., а із позовної заяви не майнового характеру -85 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 55 ГПК України, ціна позову визначається у позовах про стягнення грошей - стягуваною сумою або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептованому) порядку.
Позивач в резолютивній частині позовної заяви просить суд відкликати вимогу про сплату боргу та скасувати суму недоїмки.
Таким чином, враховуючи зміст позовних вимог, державне мито повинно складати суму не менше 85 грн.
Однак, як встановлено судом, і вказане підтверджується копією квитанції від 26.10.11 про сплату державного мита, доданого ОСОБА_1 до позовної заяви, позивачка сплатила державне мито лише в сумі 17 грн. Інших доказів сплати позивачем державного мита в установленому законом розмірі суду не надано.
Таким чином, в порушення вимог зазначених вище статей ГПК України:
- надана суду позовна заява без номеру від 25.10.11 подана ОСОБА_1 як фізичною особою (про що свідчить сам текст такої позовної заяви) взагалі не підписана позивачкою чи її уповноваженим представником;
- надавши суду позовну заяву від 25.10.11 позивач порушив зобов'язання викладене у ст. 56 ГПК України згідно з яким він зобов'язаний при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та додані до неї документи відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом із описом вкладення;
- позивачем не доплачено 68 грн. до встановленої суми державного мита (68 грн. = 85 грн. -17 грн.).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і доданні до неї документи без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має право її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Згідно із пунктами 4 та 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і доданні до неї документи без розгляду, якщо не надано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі (п. 4), а також не надано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів (п. 6 ч. 1 ст. 63).
У відповідності до п. 3.3. роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 (з наступними змінами та доповненнями), недодержання вимог ст. 57 ГПК України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені ст. 63 ГПК України.
З огляду на вищевикладене, а також враховуючи, що наведенні норми чинного законодавства не передбачають обов'язку суду спочатку порушити провадження у справі, а вже потім:
- витребувати докази підтвердження повноважень позивача на право підписання позовної особи від імені позивача;
- витребувати докази сплати позивачем у встановленому законом порядку та розмірі суми державного мита, а також
- витребувати докази направлення на адресу відповідача копії позовної заяви з додатками до неї у т.ч. листом з описом вкладення, суд дійшов висновку щодо необхідності повернення позовної заяви фізичної особи ОСОБА_1 датованої 25.10.11 без розгляду.
Судом роз'яснюється, що згідно з ч. 3 ст. 63 ГПК України, повернення позовної заяви на підставі статті 63 ГПК України не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду у загальному порядку після усунення допущених порушень.
Керуючись ст. ст. 45, 46, 54, 56, 57, п. п. 1, 4, 6 ч. 1 ст. 63, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву фізичної особи ОСОБА_1 з додатками датовану 25.10.11 повернути позивачу.
Додаток: позовні матеріали на 17 арк. (позивачу).
Суддя В.Л. Корсун