Запорізької області
про відмову у прийнятті позовної заяви
28.10.11 № 6/5009/6587/11
Суддя Місюра Л.С. розглянувши матеріали
За позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_2; адреса для листування: АДРЕСА_1)
До Товариства з обмеженою відповідальністю „Об'єднана реєстраційна компанія” (83050, м. Донецьк, вул. Університетська, буд. 52)
Публічного акціонерного товариства „Дніпроенерго” (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 20)
Треті особи: 1) Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово -інвестиційний банк” (01001, м. Київ, пров. Шевченка, буд. 12)
2) Приватного акціонерного товариства „Фінансова компанія „Укрнафтогаз” (02090, м. Київ, вул. Празька, буд. 5)
про визнання за ОСОБА_1 права власності на прості іменні акції у кількості 10 (десять) штук номінальною власністю 25,0 (двадцять п'ять) гривень кожна загальною номінальною вартістю 250 (двісті п'ятдесят) гривень (форма існування цінних паперів -бездокументарна, код цінних паперів (ISIN) UA4000080444, свідоцтво про реєстрацію випуску акцій № 594/1/10, видане Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку 24.05.2011 року, емітованими публічним акціонерним товариством „Дніпроенерго” (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, 20, код ЄДРПОУ 00130872)
До господарського суду подано позов, в якому позивачем зазначено ОСОБА_1.
Відповідно до положень ст. 1 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації),
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 1 ГПК України, у випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Відповідно до положень ст. 12 ГПК України, господарським судам підвідомчі: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; 2) справи про банкрутство; 3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; 4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів; 5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери; 6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.
Аналіз положень ст. ст. 1, 12 ГПК України свідчить, що фізичні особи (громадяни) можуть бути стороною у справі у випадках, передбачених законодавчими актами України (у справах про банкрутство або у справах що виникають з корпоративних відносин).
Позивач просить визнати за ним право власності на прості іменні акції , емітованих публічним акціонерним товариством „Дніпроенерго”.
Тобто, у даному випадку правовідносини виникають між акціонером та товариством.
У визначенні підвідомчості справ зі спорів, пов'язаних з обігом акцій, господарським судам необхідно розрізняти правовідносини щодо акцій як речей та правовідносини з приводу реалізації корпоративних прав, посвідчених акціями. Хоча змістом акцій є посвідчені ними корпоративні права, однак відповідно до статті 177 ЦК України, цінні папери (в тому числі акції) є речами. Корпоративними є відносини, пов'язані з реалізацією корпоративних прав, посвідчених акціями. Відносини, пов'язані з обігом акцій, до корпоративних не належать.
З урахуванням наведеного, спори про визнання права власності на акції, укладення, розірвання, зміну, виконання а також визнання недійсними договорів купівлі-продажу акцій та спори щодо інших правочинів з акціями, крім спорів, пов'язаних з порушенням переважного права на придбання акцій, не є такими, що виникають з корпоративних відносин і залежно від суб'єктного складу сторін підлягають розгляду господарськими або загальними судами.
Отже, у прийнятті позовної заяви громадянина ОСОБА_1 про визнання права власності на прості іменні акції у кількості 10 (десять) штук номінальною власністю 25,0 (двадцять п'ять) гривень кожна загальною номінальною вартістю 250 (двісті п'ятдесят) гривень (форма існування цінних паперів -бездокументарна, код цінних паперів (ISIN) UA4000080444, свідоцтво про реєстрацію випуску акцій № 594/1/10, видане Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку 24.05.2011 року, емітованими публічним акціонерним товариством „Дніпроенерго” (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, 20, код ЄДРПОУ 00130872) слід відмовити на підставі п. 1 ст. 62 ГПК України, оскільки ця заява не підлягає розгляду у господарських судах.
З наведеного слідує, що громадянин ОСОБА_1 з позовом про визнання права власності не позбавлений можливості звернутися до суду загальної юрисдикції.
ОСОБА_1 не є акціонером першого відповідача -ТОВ „Об'єднана реєстраційна компанія”, а тому, якщо між громадянином ОСОБА_1 та ТОВ „Об'єднана реєстраційна компанія” існує спір, то він не підлягає розгляду в господарському суді Запорізької області, і у прийнятті позовної заяви ОСОБА_1 до ТОВ „Об'єднана реєстраційна компанія” слід відмовити на підставі п.1 ст. 62 ГПК України.
Крім того, позивач, на підтвердження своїх доводів та того факту, що він є акціонером ПАТ „Дніпроенерго” надає копію виписки з реєстру власників іменних цінних паперів про стан рахунку на 18.08.2008 року.
Однак, відповідно до ч. 4 ст. 5 Закону України „Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” документом, який підтверджує право власності на цінні папери (а, відповідно, і є доказом того, що на момент подання позову позивач є акціонером), при документарній формі обігу цінних паперів є сертифікат, а на цінні папери, що випускаються у бездокументарній формі -виписка з рахунку у цінних паперах.
Виписка з реєстру власників іменних цінних паперів не є документом, який посвідчує право власності на акції, та, відповідно, не підтверджує, що на момент подачі позову позивач є акціонером товариства.
Аналогічна правова позиція викладена в п. 2.1 Рекомендацій Вищого господарського суду України від 28.12.2007 року № 04-5/14.
До того ж, згідно п. 4 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:
“...4) обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги”.
Згідно наданим позивачем матеріалам, жодний документ, доданий до позовної заяви, позивачем не завірений.
Як вбачається зі змісту розділу V “Докази” ГПК України, належними та допустимими доказами, про які йдеться у Господарському процесуальному кодексі України, є саме належним чином завірені письмові докази, а не їх фотокопії, які взагалі ніким не завірені (не містять підпису позивача).
Відповідно до ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Позивачем до господарського суду були подані просто фото (ксеро) копії документів, які не були взагалі будь-яким чином посвідчені.
Керуючись п. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити у прийнятті позовної заяви.
Позовну заяву з додатками повернути позивачу на адресу для листування: АДРЕСА_1.
Додаток: позовні матеріали на двадцяти аркушах, у т.ч. оригінали: позовної заяви вих. б/н від 19.10.2011 року на двох аркушах, фіскальних чеків № 5375, 5276, 5274, 5273 від 19.10.2011 року, чотирьох описів вкладення у цінний лист від 19.10.2011 року, квитанції № 20-1163 від 19.10.2011 року (державне мито), квитанції № 20-1176 від 19.10.2011 року (ІТЗ) та опису вкладення у цінний лист від 19.10.2011 року (на адресу господарського суду Запорізької області).
Суддя Л.С. Місюра