13.10.2010
Справа №22ц-1431/2011р. Головуючий в першій
інстанції Майданік А.П.
Категорія 37 доповідач в апеляційній
інстанції Саліхов В.В.
13 жовтня 2011 року колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого - Саліхова В.В.,
суддів - Лівінського С.В., Клочко В.П.,
за участю секретаря - Блоха Д.Д.,
позивача - ОСОБА_4,
представника позивача - ОСОБА_5,
представників відповідача - ОСОБА_6, ОСОБА_7,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_8 про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання права на спадкування об'єкта нерухомого майна, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Гагарінського районного суду м. Севастополя від 17 червня 2011 року,
В вересні 2010 року позивач ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_8 про встановлення факту проживання зі ОСОБА_9 як чоловіком та жінкою однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання права на спадкування на ? частку квартири АДРЕСА_1, мотивуючи вимоги тим, що з 01.07.2000р. та до ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто до часу смерті ОСОБА_9, позивач проживала з останнім за вказаною адресою однією сім'єю, вела з ним спільне господарство, мала спільний сімейний бюджет, доглядала за чоловіком, оскільки він мав ряд захворювань, купувала для нього ліки, підтримувала належний санітарно-гігієнічний стан квартири, сплачувала комунальні послуги, тощо.
Рішенням Гагарінського районного суду м. Севастополя від 17.06.2011р. позов задоволено частково. Встановлено юридичний факт, що ОСОБА_9 та ОСОБА_4 проживали однією родиною без реєстрації шлюбу з 01.07.2000р. по ІНФОРМАЦІЯ_1 В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 вказує на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні вимог про визнання права на спадкування об'єкту нерухомого майна та просить ухвалити нове рішення в цій частині про задоволення цих вимог позову. В іншій частині рішення не оскаржується.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, вивчивши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що остання задоволенню не підлягає, виходячи з таких підстав.
Ухвалюючи рішення в частині відмови в задоволенні вимог про визнання права на спадкування об'єкту нерухомого майна суд першої інстанції виходив з того, що такі вимоги заявлені безпідставно.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується судова колегія, оскільки вони відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи.
Відповідно до ч.2 ст.1259 ЦК України, фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_9 та ОСОБА_4 в період з 01.07.2000р. по ІНФОРМАЦІЯ_1 проживали однією родиною без реєстрації шлюбу.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 помер, після чого відкрилася спадщина в вигляді квартири АДРЕСА_1.
З обставин справи також слідує, що за життя зокрема в період з жовтня 2007 року по серпень 2010 року, тобто до моменту смерті, ОСОБА_9 працював в ТОВ «Мортрансмаркет-Юг» на посаді водія, отримував заробітну плату, загальний розмір якої за вказаний період склав 76 221,08 грн. (а.с. 76), тобто був матеріально забезпеченою людиною.
З медичних документів також вбачається, що в період сумісного проживання з позивачем ОСОБА_9 дійсно перебував на стаціонарному лікуванні в період з 11.04.2008р. по 24.04.2008р. та з 16.06.2009р. по 26.06.2009р. (т.1 а.с. 10). Проте, факту того, що останній впродовж тривалого часу мав дуже тяжкі хвороби, перебував в безпорадному стані, потребував постійної допомоги в піклуванні та матеріальному забезпеченні не вбачається та не доведено позивачем ОСОБА_4
Також, судова колегія вважає, що сам по собі факт проживання однією родиною ОСОБА_4 та ОСОБА_9 без реєстрації шлюбу не є підставою для виникнення у ОСОБА_4 права, передбаченого ч.2 ст.1259 ЦК України.
Доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції не врахував ступінь тяжкості хвороб, які мав спадкодавець, та того, що під час отримання травми ноги ОСОБА_10 потребував допомоги в пересуванні, та така допомога надавалася саме позивачем, судова колегія вважає неспроможними, оскільки з обставин справи слідує, що захворювання, які за життя мав ОСОБА_9 носили, як правило, тимчасовий характер, а враховуючи той факт, що ОСОБА_9 та ОСОБА_4 перебували в фактичних шлюбних стосунках, то піклування про чоловіка було обов'язком останньої як його жінки.
Інші доводи апелянта також не спростовують висновків суду першої інстанції та підставами для скасування рішення не являються, а тому колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення рішення суду першої інстанції, як такого, що ухвалено з додержанням вимог закону без змін.
Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.308, ст.313, п.1 ч.1 ст.314, ст.315, ст.317 ЦПК України, судова колегія,
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Гагарінського районного суду м. Севастополя від 17 червня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: /підпис/ В.В. Саліхов
Судді: /підпис/ С.В. Лівінський
/підпис/ В.П. Клочко
Копія вірна:
Суддя Апеляційного суду
міста Севастополя В.В. Саліхов