20.10.2010
Справа №22ас-323/2011р. Головуючий в першій
інстанції Кукурекін К.В.
Категорія 87 доповідач в апеляційній
інстанції Саліхов В.В.
20 жовтня 2011 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого - Саліхова В.В.,
суддів - Єфімової В.О., Моцного М.В.,
розглянувши у порядку ч.1 ст.41 КАС України в м. Севастополі апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя на заочне рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 20серпня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя про перерахунок пенсії,
В травні 2010 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до відповідача, просила зобов'язати останнього нарахувати та виплатити їй підвищення до пенсії за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. по 31.08.2010р. мотивуючи свої вимоги тим, що вона має статус „дитина війни” та, відповідно до ЗУ „Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання до пенсії надбавки в розмірі 30% пенсії за віком, проте, відповідач таку допомогу позивачу недоплачував.
Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від 20.08.2010р. позов задоволено. Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя зобов'язано нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_4 недосплачену щомісячну державну допомогу як дитині війни за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. по 31.08.2010р. в розмірі 4 140 грн. Вирішено питання про судові витрати.
В апеляційній скарзі представник відповідача вказує на незаконність рішення суду першої інстанції та ставить питання про його скасування з ухваленням нового рішення в справі про відмову в задоволенні вимог позову.
Сторони у судове засідання не з'явилися, повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи.
Судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з таких підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач народилася в 1932 році, є пенсіонером, їй призначено пенсію за віком, має статус „дитина війни” (а.с.8) та на неї поширюється ЗУ „Про соціальний захист дітей війни”, в зв'язку з чим вона набула правовідносин з відповідачем.
Відповідно до ст.6, ст.3 цього Закону, дітям війни пенсії або грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком, державні соціальні гарантії не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р., положення п.12 ст.71 ЗУ „Про державний бюджет України на 2007 рік”, яким було припинено на 2007 рік дію ст.6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни” визнано такими, що не відповідають Конституції України.
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008р., зміни, внесені пп.2 п.41 розділу ІІ ЗУ „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” також визнано неконституційними.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, встановленими ч.1 ст.28 ЗУ „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Мінімальна пенсія за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до ст. 62 ЗУ „Про державний бюджет України на 2007 рік” мінімальний прожитковий рівень для осіб, які втратили працездатність, з квітня 2007 року складав 406 грн., з жовтня 2007 року складав 411 грн.
Відповідно до ЗУ „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” мінімальний прожитковий рівень для осіб, які втратили працездатність, в грудні 2008 року складав 498 грн.
Згідно зі ст.54 ЗУ „Про державний бюджет України на 2009р.”, в 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних та демографічних груп населення встановлено в розмірах, що діяли в грудні 2008 року, а з 01.11.2009р. прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність встановлено на рівні 573 грн.
З січня 2010 року прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність встановлено 695 грн.
Відповідно до ЗУ „Про державний бюджет України на 2010 рік” мінімальний прожитковий рівень для осіб, які втратили працездатність, з квітня 2010 року становить 706 грн., з липня 2010 року становить 709грн.
З обставин справи слідує, що з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. по 31.08.2010р. відповідач фактично сплачував позивачу щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, замість належних 30%.
Суд вірно оцінив обставини справи та прийшов до вірного висновку про обґрунтованість вимог позову в частині його задоволення.
Разом з тим, суд першої інстанції, визначаючи конкретну грошову суму, яка підлягає виплаті на користь позивача, не врахував, що з огляду на положення статей 21, 105, 162 КАС адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішенням, дією або бездіяльністю. Встановивши, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, адміністративний суд повинен був визнати такі дії незаконними і зобов'язати відповідача діяти відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити конкретні суми.
Враховуючи, що суд першої інстанції допустив вказане порушення, і судове рішення є помилковим лише в цій частині, колегія суддів дійшла висновку про необхідність змінити рішення в цій частині.
Керуючись 195, 196, 197, ч. 1 п. 2 ст. 198, ч. 1 п. 1 ст. 201, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України судова колегія, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Севастополя - відхилити.
Заочне рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 20 серпня 2010 року змінити, виклавши другий абзац його резолютивної частини в наступній редакції:
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Севастополя здійснити нарахування підвищення до пенсії, призначеної ОСОБА_4 відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі, встановленому статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31серпня 2010 року.
Заочне рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 20 серпня 2010 року в іншій частині залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий: /підпис/ В.В. Саліхов
Судді: /підпис/ В.О. Єфімова
/підпис/ М.В Моцний
Копія вірна:
Суддя Апеляційного суду
міста Севастополя В.В. Саліхов