Код суду 2702
Перша інстанція
Категорія 19
Справа №2-5193/2011
вступна та резолютивна частини
31 серпня 2011 року м. Севастополь
Гагарінський районний суд м. Севастополя у складі
головуючого -судді: Майданика А.П.,
при секретарі: Гладневій Н.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Гаражного кооперативу «Волна-1»про відшкодування майнової та моральної шкоди, -
Керуючись ст.ст. 526-530, 1046, 1047, 1167 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити - частково.
Стягнути з гаражного кооперативу “Волна-1” на користь ОСОБА_2 4402,36 грн., інфляційних витрат у сумі 6607,11 грн., 3% річних у сумі 452,17 грн., та 500 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з гаражного кооперативу “Волна-1” на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 147,82 грн. та 418,56 грн за проведення експертизи.
В останній частини позову -відмовити.
Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Копія вірна
Рішення суду не набуло чинності
Суддя /підпис/
Суддя Гагарінського районного суду
міста Севастополя А.П. Майданік
Код суду 2702
Перша інстанція
Категорія 19
Справа №2-146/2011
Повний текст
31 серпня 2011 року м. Севастополь
Гагарінський районний суд м. Севастополя у складі
головуючого -судді: Майданика А.П.,
при секретарі: Гладневій Н.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Гаражного кооперативу «Волна-1»про відшкодування майнової та моральної шкоди, -
Позивач, вточнив позовні вимоги, звернувся до суду та просить стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 9400 грн., з урахуванням індексу інфляції, 3 % річних та процентів за користування чужими грошовими коштами, судові витрати в сумі 1629,55 грн., та моральну шкоду у розмірі 5850 грн. мотивуючи свої вимоги тим, що 17 та 31 серпня 1991 року він вніс до гаражного кооперативу “Волна-1”відповідно 1000 руб. та 1648 руб. на будівництво гаражу та ним також сплачено 374 руб. у якості вступних внесків. Однак, до теперішнього часу гараж не побудовано, гроші йому не повернено.
У судовому засіданні представники позивача позов підтримали, наполягають на його задоволенні.
Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, просить відмовити й задоволенні позову у повному обсязі.
Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що 17 та 31 серпня 1991 року позивач вніс до гаражного кооперативу “Волна-1”відповідно 1000 руб. та 1648 руб. (т.1 а.с. 26-27), що підтверджувалось оригіналами квитанцій, які оглянуто у судовому засіданні.
Оскільки договір між відповідачем та позивачем в письмовій формі відповідно до вимог законодавства не укладався, тому відповідно до ст.469 ЦК України в редакції 1963р. кошти були отримані відповідачем безпідставно.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач 27.09.1997р. звернувся до ГП “Волна-1” із заявою про виключення з членів кооперативу та повернення внесених коштів. Оскільки відповідач не надав доказів, що строк будівництва гаражу був встановлений, то відповідно ст. 165 ЦК України в редакції 1963р. Якщо строк виконання зобов'язання не встановлений або визначений моментом витребування, кредитор вправі вимагати виконання, а боржник вправі провести виконання у будь-який час. Оскільки позивач звернувся із заявою щодо повернення внесених коштів 27.09.1997р., таким чином, позивачем не порушений строк позовної давності.
Судом встановлено, що грошові кошти були сплачені позивачем у валюті СРСР, яка не може використовуватися для розрахунку суми, яка підлягає поверненню позивачеві. Таким чином, відповідно до Указу Президента України “Про грошову реформу в Україні”, якім з 2 вересня 1996 року в обіг введена національна валюта України -гривня, судом було прийнято рішення про проведення судово-економічної експертизи щодо встановлення суми грошових коштів, які були надані позивачем відповідачу. Згідно висновку судово-економічної експертизи сума коштів, які надійшли до ГК “Волна-1” встановлена з урахуванням індексу інфляції відповідно до Листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997 “Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ” та дорівнюється 4402, 36 грн. (т.2 а.с.2-5).
Як зазначено в статті 6 Цивільного кодексу України в редакції 1963р. захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, обсяг яких визначено статтею 203 цього Кодексу. Боржник зобов'язаний відшкодувати завдані збитки у всіх випадках, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання боржником він зобов'язаний відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Під збитками розуміються витрати, зроблені кредитором, втрата або пошкодження його майна, а також не одержані кредитором доходи, які він одержав би, якби зобов'язання було виконано боржником.
Як вказано в підпункті “б” пункту 12 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності”від 22 грудня 1995 року № 20 (зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 1998 року № 15), якщо відповідач мав повернути майно в натурі, але з будь-якої причини ухиляється від цього, він відповідно до статті 203 Цивільного кодексу зобов'язаний відшкодувати кредитору завдані ним збитки, зокрема, повернути таку суму грошей, яку потрібно на час розгляду заяви витратити для придбання майна, що належало кредитору і не було повернене боржнику в натурі.
Згідно ч.4 ст. 469 ЦК України в редакції 1963р. особа, яка безпідставно одержала майно, зобов'язана повернути або відшкодувати всі доходи, які вона мала або повинна була мати з цього майна з того часу, коли вона дізналася або повинна була дізнатися про безпідставність одержання майна.
Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи з того, що відповідач не повернув позивачу борг з моменту отримання заяви про виключення з членів кооперативу та повернення внесених коштів, суд вважає, що вимоги позивача, у цій частині, підлягають задоволенню: сума основного боргу в розмірі 4402,36 грн. , інфляційні витрати у сумі 6607,11 грн. за термін з 01.11.2004р. по 31.08.2011р., 3% річних у сумі 452,17 грн.
Щодо позовних вимог про стягнення вступних внесків на суму 374 руб, то суд вважає відмовити, т.я. не надано доказів що зазначена сума сплачена від імені позивача.
З урахуванням задоволення позову, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати в сумі 147,82 грн. та 418,56 грн за проведення експертизи.
Що стосується моральної шкоди суд вважає, що на користь позивача належить відшкодуванню 500 грн. моральної шкоди.
В останній частині позову, а саме проценти за користування чужими грошовими коштами за період з 01.09.2010р. по 31.08.2011р. у сумі 38937,16 грн., а також 3000 грн. моральної шкоди відмовити.
Керуючись ст.ст. 526-530, 1046, 1047, 1167 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити - частково.
Стягнути з гаражного кооперативу “Волна-1” на користь ОСОБА_2 4402,36 грн., інфляційних витрат у сумі 6607,11 грн., 3% річних у сумі 452,17 грн., та 500 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з гаражного кооперативу “Волна-1” на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 147,82 грн. та 418,56 грн за проведення експертизи.
В останній частини позову -відмовити.
Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Копія вірна
Рішення суду не набуло чинності
Суддя /підпис/
Суддя Гагарінського районного суду
міста Севастополя А.П. Майданік