Запорізької області
про припинення провадження у справі
24.10.11 справа № 23/5009/5946/11
Суддя Шевченко Т.М.
За заявою боржника -Приватного підприємства «ІМІР»(69057, м. Запоріжжя, вул. Сєдова, 9, ідент. код юридичної особи 33960885)
про визнання банкрутом
Суддя Шевченко Т.М.
Представники сторін:
від боржника: ОСОБА_1., довіреність № 11/10 від 05.10.2011 р.;
від ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»: ОСОБА_2., начальник юридичного відділу, довіреність № 2338 від 26.09.2011 р.;
від ПАТ «Кредитпромбанк»: ОСОБА_3., начальник юридичного відділу, довіреність № 243 від 06.06.2011 р.
Ухвалою господарського суду Запорізької області суду від 06.10.2011 р. прийнято до розгляду заяву боржника -Приватного підприємства «ІМІР»(далі - ПП «ІМІР») про порушення справи про банкрутство в порядку ч. 5 ст. 7 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», порушено провадження у справі про банкрутство, слухання справи призначено на 24.10.2011 р.
Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.
В судовому засіданні представник боржника підтримав доводи заяви про порушення справи про банкрутство, просив визнати боржника банкрутом та відкрити ліквідаційну процедуру.
Представники банків проти визнання боржника банкрутом заперечували.
Вислухавши пояснення представника боржника та інших учасників процесу, дослідивши подані боржником документи, господарський суд
Провадження у справі про банкрутство боржника (ПП «ІМІР») порушено за заявою самого боржника в порядку ч. 5 ст. 7 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(далі -Закон про банкрутство). Боржник в заяві посилається на те, що задоволення вимог кредиторів на загальну суму 8 075 547,06 грн., яка не оспорюється боржником, призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника перед іншими кредиторами.
Згідно із ч. 5 ст. 7 Закон про банкрутство боржник зобов'язаний звернутися в місячний строк до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення таких обставин: задоволення вимог одного або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.
Відповідно до ч. 3 статті 6 Закону про банкрутство справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Заявник-боржник, звертаючись в порядку ч. 5 ст. 7 Закону про банкрутство (з підстав загрози неплатоспроможності), має довести безспірність вимог кредитора (кредиторів), задоволення яких призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань в повному обсязі перед іншими кредиторами та які стали підставою звернення боржника до суду із заявою про порушення справи про банкрутство.
Застосовуючи положення чинного закону, слід керуватись системним аналізом норм ст. 1 та ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство, якими дано визначення безспірності вимог кредитора.
Такими є грошові вимоги, які повинні складати 300 мінімальних розмірів заробітної плати; бути безспірними та такими, що не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.
Вимоги кредитора набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема, виконавчими.
Виключний перелік виконавчих документів, які підлягають виконанню державною виконавчою службою, передбачено у статті 17 Закону України «Про виконавче провадження».
При здійсненні провадження у справі про банкрутство за заявою боржника в порядку ч. 5 ст. 7 Закону про банкрутство всі зазначені умови формально оцінюються судом при прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство, остаточна ж оцінка наявності ознак загрози неплатоспроможності боржника здійснюється судом при вирішенні питання про визнання боржника банкрутом.
Боржник посилається на наявність в нього безспірної заборгованості перед кредиторами на загальну суму 8 075 547,06 грн. За твердженнями боржника, майнових активів, що становлять 1 746 227,00 грн., не достатньо для погашення цієї суми заборгованості, а також для виконання зобов'язань перед іншими кредиторами.
З матеріалів справи вбачається, що 30.07.2008 р. між боржником та ПАТ «Банк «Фінанси та кредит»в особі Філії «Запорізьке РУ»ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»укладено договір про відновлену кредитну лінію № 469-01-08, за умовами якого банк відкрив позичальнику відновлювану кредитну лінію на загальну суму 940 000 грн. до 30.07.2009 р. під 20 % річних, а в редакції додаткової угоди від 23.10.2008 р. -під 23 % річних. У забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором між сторонами укладено договір застави № 050203/0708 від 30.07.2008 р. Перелік майна, переданого в заставу, визначений в п. 1 договору застави № 050203/0708 від 30.07.2008 р.
Крім того, на підставі іпотечного договору № 04521/0408 від 01.04.2008 р. боржник виступив майновим поручителем перед ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» в особі Філії «Запорізьке РУ»ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»за основними кредитними зобов'язаннями ТОВ «КЛІНКУЛ-СІСТЕМС»за договором про відновлювану кредитну лінію № 425-01-07 від 29.10.2007 р. В іпотеку боржником передано нежиле приміщення - № 03 адмін.будівлі, літ. А-2 інв., № 100002, яке розташоване за адресою: м. Запоріжжя, Заводський район, вул. Реактивна, буд. 1, загальною площею 429,00 кв. м.
За виконавчими документами (наказ № 5-47/10, виданий 09.04.10, виконавчий напис № 891, виданий 19.02.09, наказ № 24/56/10, виданий 26.07.10) державною виконавчою службою відкриті виконавчі провадження про примусове виконання вказаних виконавчих документів про стягнення, в тому числі за рахунок заставного майна, з боржника на користь ПАТ «Банк «Фінанси та кредит»заборгованості у загальному розмірі 1 436 700,21 грн.
Також, на умовах кредитного договору № 04/09/08-КЛТ від 22.02.2008 р. та додаткових угод до нього боржник отримав кредит у Запорізької філії ПАТ «Кредитпробанк»на суму 400 000, 00 грн. В забезпечення виконання зобов'язань по даному договору боржник передав у заставу майно -основні засоби, холодильне та морозильне обладнання (договір застави № 04/09/302/08-КЛТ від 29.09.2008 р.).
За даними Запорізької філії ПАТ «Кредитпробанк»станом на 21.10.2011 р. боржник має заборгованість перед банком у розмірі 1 293 475,28 грн.
За приписами ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Вказана заборгованість у боржника перед банками виникла з кредитних договорів, договорів застави (іпотеки) та забезпечена заставою майна боржника.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 8 Закону про банкрутство вимоги, які забезпечені заставою боржника, не можуть бути покладені в основу заяви про порушення справи про банкрутство та бути підставою для порушення справи про банкрутство.
Крім того, у своїй заяві боржник зазначає, що має зобов'язання перед ТОВ «Торговий дім «Еліт»; ТОВ «НДІ «Екології та металургії будівельних матеріалів»; ТОВ «Клінкул-Технолоджі Україна»; ТОВ «Цун-Дон».
Слід відзначити, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).
При порушенні провадження у справі про банкрутство суд ухвалою від 06.10.2011р. витребував у заявника докази в підтвердження безспірності вимог зазначених вище кредиторів (рішення суду, накази, виконавчі провадження, тощо).
Втім, боржник вимог суду не виконав, не надав жодного з документів, які б підтверджували наявність безспірної заборгованості перед вказаними кредиторами.
Згідно зі статтею 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України та положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»порушення господарськими судами провадження у справі про банкрутство та подальший її рух можливе за наявності певного предмету спору, в іншому випадку, при відсутності предмету спору провадження у справі підлягає припиненню. Предметом спору у справах про банкрутство є неплатоспроможність боржника (чи загроза неплатоспроможності боржника), підтверджена відповідними документами.
З огляду на викладене суд вважає, що на момент подачі заяви про порушення справи про банкрутство боржником не доведено обставин, визначених у ч. 5 ст. 7 Закону про банкрутство (загрози неплатоспроможності).
За наведених вище обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для здійснення провадження у справі та визнання боржника банкрутом, а тому провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 1, 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст.ст. 41, 45, п. 11 ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Запорізької області
Припинити провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства «ІМІР»(69057, м. Запоріжжя, вул. Сєдова, 9, ідент. код юридичної особи 33960885).
Завірені примірники ухвали надіслати: боржнику, Запорізькій філії ПАТ «Кредитпромбанк», ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»в особі філії «Запорізьке РУ»; ТОВ «Торговий дім «Еліт»; ТОВ «НДІ «Екології та металургії будівельних матеріалів»; ТОВ «Клінкул-Технолоджі Україна»; ТОВ «Цун-Дон»; Орджонікідзевському ВДВС Запорізького МУЮ; Заводському ВДВС Запорізького МУЮ, ВДВС Головного управління юстиції у Запорізькій області; ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя; державному реєстратору виконавчого комітету Запорізької міської ради; Головному управлінню статистики у Запорізькій області; Відділу з питань банкрутства у Запорізькій області.
Суддя Т.М. Шевченко