Справа № 2-862/11
Іменем України
"21" жовтня 2011 р. Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого: судді Дубровської Н.М.
при секретарі: Михайлової Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бердянськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Територіальна громада м. Бердянськ в особі Бердянської міської ради Запорізької області про усунення перешкод в користуванні власністю, шляхом знесення самочинно збудованих споруд , -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи позовні вимоги тим, що на підставі свідоцтва про право власності на житло від 29 лютого 1996 року він є власником ј частини об'єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 У березні - квітні 2010року відповідачем ОСОБА_2, який є співвласником нерухомого майна, а саме, квартири № 2, розташованої за вищенаведеною адресою, у дворі будинку під літ. «А»на місці бесідки під літ. «Н»здійснив самочинне будівництво бесідки розміром, 4Х4 м.
Виїзним засіданням постійно діючої комісії з розгляду звернень громадян, права яких порушені співвласниками або сусідами шляхом самовільного будівництва (протокол № 04/10 від 19 квітня 2010р.) встановлено, що на території домоволодіння АДРЕСА_1, ОСОБА_2 проведенні самовільні будівельні роботи з будівництва бесідки орієнтовним розміром 4Х4 м. на замість бесідки під літ. «Н», що зазначена в технічному паспорті на дане домоволодіння.
Самочинною спорудою, порушуються права та законні інтереси, вирішити питання у добровільному порядку не представляється можливим, тому позивач вимушений звернутися до суду для вирішення питання про усунення ОСОБА_2 перешкод в користуванні власністю, шляхом знесення самочинно збудованих споруд.
В судовому засіданні представник позивача уточнила позовні вимоги, посилаючись на те, що згідно технічної документації, за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці загального користування, яка є власністю територіальної громади м. Бердянськ в особі Бердянської міської ради Запорізької області, ОСОБА_2 у 2010р. без проектної документації та узгодження з відповідними службами, згоди співвласників житлового будинку, в порушення чинного законодавства, відповідач самочинно побудував сарай під літ. «Ф», розміром 3,5м.Х 2, 2,5м. та альтанку «Н», розміром 3,5 м. Х 2,7 м. Просить усунути перешкоди в користуванні власністю, шляхом знесення самочинно збудованих споруд.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що згідно і матеріалам інвентаризаційної справи, яка досліджена у судовому засіданні, шляхом вивчення технічних паспортів на вказаний будинок встановлено, що альтанка «Н»була узаконена у 1997 р. згідно рішення виконкому Бердянської міської ради №53 від 6.01.1997 р. про, що свідчить і довідка КПТІ № 77 від 15.07.2011р. Досліджені матеріали інвентаризаційної справа вказують на той факт, що альтанка «Н»побудована ще до 1995 р.
Сарай «Ф»будувався з дозволу всіх співвласників вказаного домоволодіння у 1998р. Він був побудований біля альтанки «Н»та мав односкатну покрівлю. На протязі 13 років ніхто з сусідів це будівництво не оскаржив в судовому порядку. В 2010 р. була піднята одна стіна сараю та з'єднана покрівлею з альтанкою. Ніяких суттєвих перебудов та реконструкцій не здійснювалось, розміри спірних будівель не збільшені.
Представник третьої особи - Бердянської міської ради Запорізької області у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.
Спеціаліст СЕС ОСОБА_3 пояснив, що сарай під літ. «Ф», та альтанка «Н», ймовірно може впливати на вологість та освітлення у кімнаті № 4-4, житловою площею 9,7 кв.м. у будинку АДРЕСА_1. Вказав, що дійсно дослідження метеріологічних факторів, було проведене Бердянською міською СЕС Запорізької області 30 березня 2011р. при температурі 12 градусів.
Спеціаліст «Бердянськгражданпроект»Арестова Т.А., пояснила, що нею 12 січня 2011р. був наданий інсоляційний висновок за заявою ОСОБА_5 Вказаний висновок здійснений відповідно вимогам ДБН 360-92**. При огляді схеми (м1 :500) (а.с.29) вказала, що спірні споруди зведені відповідачем не можуть впливати на інсоляцію приміщення кімнати № 4-4, житловою площею 9,7 кв.м. у будинку АДРЕСА_1 у зв'язку з тим, що знаходиться на північному заході відносно даного приміщення.
Суд, вислухавши думку сторін, допитавши спеціалістів, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
З довідки Комунального підприємства по технічній інвентаризації Бердянської міської ради Запорізької області за № 1112 від 15 вересня 2010року, право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстроване за: 1/2ч. (кв. № 4) -ОСОБА_1.; 1/7ч. (кв. № 1) - ОСОБА_7, ОСОБА_8; 1/10 ч. (кв. № 2) - ОСОБА_2; 1/5ч. (кв. № 3) - ОСОБА_9; 43/140 ч. (кв. № 5) -ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 (а.с.46)
Судом встановлено, що на адресу Бердянської міської ради Запорізької області надійшла заява ОСОБА_6, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 про порушення його прав самочинними спорудами, які здійснив його сусід ОСОБА_1., що є власником кв. № 2, розташованій по АДРЕСА_1.
На перевірку цього факту була направлена постійно діюча комісія з розгляду звернень громадян, права яких порушені співвласниками або сусідами шляхом самовільного будівництва.
Виїзним засіданням комісії від 19 квітня 2010 р. встановлено, на території домоволодіння АДРЕСА_1, ОСОБА_2 проведені самовільні будівельні роботи по будівництву бесідки орієнтовним розміром 4Х4м. на замість бесідки «Н», що зазначена в технічному паспорті на вказане домоволодіння. У протоколі виїзного засідання постійно діючої комісії з розгляду звернень громадян, права яких порушуються співвласниками або сусідами шляхом самочинного будівництва житлових будівель, господарчо-побутових споруд, інших об'єктів нерухомого майна за № 04/10 від 19 квітня 2010р. зазначено , що самочинні будівельні роботи є порушенням вимог чинного законодавства, але чим саме порушуються права заявника, при візуальному обстеженні, встановити неможливо.(а.с.11).
У ч.4 ст.376 ЦК України, зазначено, що якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, що здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це грубо порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню, особою, що його здійснила або за його рахунок.
Згідно ч.7 ст.376 ЦК України, у разі порушення самочинною будівлею, спорудою прав інших осіб, суттєвого порушення норм і правил, суд за позовом відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування може постановити рішення, котрим зобов'язати особу, що здійснила таке будівництво, провести відповідну перебудову. У разі якщо така перебудова неможлива або якщо особа, що здійснила будівництво відмовляється її здійснюваним, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, що здійснила таке будівництво.
Таким чином, територіальна громада міста в особі Бердянської міської ради, є власником земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, на якій знаходиться домоволодіння № 98 зі спірними самочинними будівлями та спорудами. При цьому, повідомлена належним чином про день, час та місце розгляду справи, третя особа - Бердянська міська рада Запорізької області у судове засідання не з'явилася і письмово не підтримала позовні вимоги позивача. Однак з протоколу №4/10 від 19.04.2010 р, що досліджений у судовому засіданні, як письмовий доказ, вбачається, що територіальна громада міста в особі Бердянської міської ради не вбачає будь-яких порушень прав позивача самовільними будовами.(а.с.11).
При викладенні позовних вимог, позивач посилається на те, що самочинно зведені споруди, перешкоджають ОСОБА_1 користуватися належною йому власністю, оскільки затемнюють вікно кімнати № 4-4 житловою площею 9,7 кв. м. в будинку АДРЕСА_1.
У ч. 1 ст. 60 ЦПК України, зазначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
В судовому засіданні представником позивача не надано обґрунтувань та доказів перешкод у користуванні власністю у зв'язку з поганою інсоляцією кімнати № 4-4 житловою площею 9,7 кв. м. в будинку АДРЕСА_1 з приводу незаконно збудованих відповідачем сараю під літ. «Ф», розміром 3,5м.Х 2, 2,5м. та альтанки «Н», розміром 3,5 м. Х 2,7 м..
Представником відповідача, навпаки, при обґрунтуванні заперечення проти позовних вимог надано інсоляційний аналіз житлового приміщення.
Так, з висновку ТОВ «Бердянськгражданпроект»від 12 січня 2011року, вбачається, що згідно з вимогами ДБН 360-92**, розділу 10, п. 10.30, нормативне продовження інсоляції житлових приміщень 2,5 години у день на період з 22 березня по 22 вересня. Нормальна тривалість інсоляції житлових приміщень будинку по АДРЕСА_1, може забезпечуватися за рахунок вікон в житлових кімнатах орієнтованих на південний - схід, тому збудована бесідка не може впливати на інсоляцію приміщень житлового будинку № 98, оскільки знаходиться на північному заході відносно даного приміщення. (а.с.28).
Наведене вище було також підтверджено спеціалістом ОСОБА_4 під час її допиту в судовому засіданні.
Протокол заміру вологості в квартирі АДРЕСА_1, наданий представником позивача не приймаються судом, як належний доказ в обґрунтування позовних вимог, оскільки в позовній заяві позивач вказує лише на порушення своїх прав самочинними будівлями, посилаючись на затемнення квартири.
Між тим, з протоколу № 31 (31-03-11) проведення досліджень метеріологічних факторів від 31 березня 2011року (а.с.71) вбачається, що при обстеженні кімнати, температура припадала на 12 градусів.
Відповідно до додатку Н ДБН В.2.2.-9-99 «Громадські будинки та споруди»відносна вологість повітря має граничні значення від 30 до 45 взимку, але при температурі не менше 18 градусів. (а.с.113). При цьому з наведеного вище протоколу вбачається, що заміри проводилися при температурі 12 градусів. Наведене підтвердив і допитаний як спеціаліст працівник міської СЕС ОСОБА_3, який також зазначив, що самочинно зведена споруда ймовірно може впливати на вологість у вказаному приміщенні.
У судовому засіданні представник позивача вказала, що приміщення вважається житловим, оскільки відповідає вимогам термінів та формулювань викладених у додатку Б правил ДБН В 2.2-15-205 с. 29, однак не заперечувала, що позивач ОСОБА_1 постійно не мешкає у кв. № 4 по АДРЕСА_1.
Приймаючи до уваги наведене, суд критично ставиться до викладеного у протоколі № 31 (31-03-11), ще й тому, що заміри були виконані без прийняття до уваги, того, що приміщення позивача не опалюється взимку і використовується позивачем тільки в літній період.
У судовому засіданні представник відповідача просив задовольнити позовні вимоги, шляхом зобов'язання відповідача ОСОБА_2 здійснити знесення сараю під літ. «Ф», розміром 3,5м. Х 2,25м. та альтанки «Н», розміром 3,5 м. Х 2,7 м.
Однак ця вимога не може бути задоволена також з огляду на наступне:
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, буді вля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відве дена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердже ного проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
В судовому засіданні шляхом вивчення технічних паспортів на вказаний будинок було встановлено факт, що альтанка «Н»зазначена в 1997 р. згідно рішення виконкому Бердянської міської ради №53 від 06.01.1997 р. Наведене вбачається і з довідки КПТІ № 77 від 15.07.2011р. (а.с 115).
Вивчення інвентаризаційної справи вказаного домоволодіння вказує на факт побудови альтанки «Н»ще до 1995 р.
Сарай «Ф» було побудовано з дозволу всіх співвласників вказаного домоволодіння в 1998р. Він був побудований біля альтанки «Н»та мав односкатну покрівлю. В 2010 р. було зроблено наступні роботи: піднято одну стіну сараю та з'єднано покрівлею з альтанкою, при цьому стіни сараю «доточувалися»для вирівнювання покрівлі.. Наведене вбачається з фото таблиці ( а.с. 138-141).
Надану представником позивача копію технічного паспорту, виданого на ім'я ОСОБА_9 у 1998 р. (а.с.133 -135), суд не вважає належним доказом, що підтверджує факт, будівництво сараю «Ф» у 1998 р., виходячи з огляду інвентарної справи на вказане домоволодіння. Так, технічний паспорт ОСОБА_9 було видано у зв'язку з приватизацією квартири в цьому домоволодінні по матеріалам попередньої інвентаризації без проведення нової, у зв'язку з тим, що проводилася приватизація тільки квартири і не включала господарські споруди.
Крім наведеного, сарай «Ф»не пов'язуються із землею, фундаментом і не визначається у законодавстві нерухомістю.
Посилення представника позивача на не відповідність санітарним нормам сараю «Ф» судом не приймається до уваги, з огляду на те, що, згідно роз'яснення Бердянської СЕС Запорізької області від 01 березня 2011року, відповідно до вимог ст. 8 ЗУ «Про інвестиційну діяльність», п. 1.1. ДБН А 2.2-3-2004, самовільно збудовані сараї «Ф,Х,Ч», не підлягають державній санітарно -епідеміологічній експертизі та не потребують отримання відповідного «Висновку».
За таких обставин, на час розгляду справи суд не вбачає підтвердження тих підстав на які посилається позивач, як на обґрунтування своїх вимог, тобто порушень прав позивача з боку відповідача ОСОБА_2
Між тим, третя особа заявлена на боці позивача -Бердянська міська рада Запорізької області, що є власником землі, на якій знаходяться спірні самочинні споруди, повідомлена належним чином, у судове засідання не з'явилась і письмово не підтримала вимоги позивача.
Приймаючи до уваги викладене позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.376, ЦК України,ст.ст.10,60,79,88,212-215 ЦПК України,суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Територіальна громада м. Бердянська в особі Бердянської міської ради Запорізької області про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом знесення самочинно збудованих споруд - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя:Н. М. Дубровська