21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
"08" листопада 2011 р. Справа № 12/11/2011/5003
за позовом прокурора Ленінського району м. Вінниці в інтересах територіальної
громади міста Вінниці, Вінницької міської ради в особі Комунального
підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго»
до товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницябуд»
про стягнення 31 749,99 грн.
Суддя В. Матвійчук
при секретарі судового засідання Т. Павловій, за участю представників:
прокурора Л. Муранова;
позивача 1 Вінницької міської ради не з'явився;
позивача 2 КП «Вінницяміськтеплоенерго» не з'явився;
відповідача ОСОБА_1 за довіреністю.
Прокурор Ленінського району міста Вінниці звернувся до суду з позовом в інтересах територіальної громади міста Вінниці, Вінницької міської ради в особі комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго»про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницябуд»31749, 99 грн. заборгованості, з яких: 25589,72 грн. - заборгованість за надані послуги з теплопостачання, 3526,30 грн. - інфляційні, 819,20 грн. - 3 % річних, 1814,77 грн. - пеня за несвоєчасно проведені розрахунки .
14 липня 2011 року прокурор за погодженням з ІІ позивачем подав заяву про зміну предмету позову та зменшення позовних вимог в якій прокурор просить стягнути з відповідача 25 589,72 грн. боргу, 590,49 грн. - 3% річних та 2558,97 грн. - інфляційних втрат. В частині стягнення пені відмовляється.
Дана заява прийнята судом до розгляду.
Відповідач заперечує проти позову посилаючись на безпідставність позовних вимог. До того ж наголошує на тій обставині, що прокурором неправильно визначено позивачів у справі.
Відповідно до розпорядження керівника апарату господарського суду Вінницької області від 13.09.2011р. «Щодо повторного автоматичного розподілу справи № 12/11/2011/5003» справу № 12/11/2011/5003р. розподілено судді Матвійчуку В.В..
Ухвалою суду від 15.09.2011р. справу № 12/11/2011/5003 прийнято до провадження з призначенням до розгляду на 11.10.2011р..
В судовому засіданні 11.10.2011р. судом оголошено перерву на 08.11.2011р. у зв'язку з неявкою представника позивача - Вінницької міської ради та ненадання прокурором і позивачами всіх документів, визначених судом.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами докази суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду виходячи з наступного.
При зверненні до господарського суду прокурором не дотримано вимог ст. 29 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно п.2 ст.121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави у суді у випадках, визначених законом.
Статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру»передбачено, що представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Відповідно до ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Згідно п. 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99р. № 3-рп/99 під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах»потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади, який фактично є позивачем у справі та стороною в процесі.
Крім того, відповідно до п. 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99р. № 3-рп/99 прокурори та їх заступники подають до господарського суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності.
Статтею 6 Конституції України визначено, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.
Відповідно до ст. 7 Конституції України в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.
Виходячи зі змісту позовної заяви, підставою позовних вимог є договір купівлі-продажу теплової енергії. Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор посилається на ту обставину, що несплата відповідачем в добровільному порядку боргу за спожиту теплову енергію тягне за собою зниження рівня енергетичної безпеки міста та фінансової дисципліни суб'єктів господарювання, що негативно впливає на забезпечення функціонування єдиної енергетичної системи України, а в кінцевому результаті, істотно порушує матеріальні та інші інтереси держави. При розгляді справи прокурор, окрім наведеного, посилався на ту обставину, що позивач - КП «Вінницяміськтеплоенерго»створене на підставі рішення Вінницької міської ради і є власністю територіальної громади м. Вінниці, управління якою здійснює Вінницька міська рада.
Вказані обставини свідчить лише про порушення інтересів Вінницької міської ради та окремого суб'єкта господарювання КП «Вінницяміськтеплоенерго», що в свою чергу, не є тотожним поняттям порушення інтересів держави. А отже, в даному випадку суд не вбачає фактів порушення саме інтересів держави, оскільки йдеться лише про інтереси позивачів.
Разом з тим, відповідно до ст. 140 Конституції України, місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Згідно ст. 143 Конституції України, територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності. Органам місцевого самоврядування можуть надаватися законом окремі повноваження органів виконавчої влади.
Відповідно до ст. ст. 5, 11, 29 Закону України «Про місцеве самоврядування»міська рада відноситься до системи місцевого самоврядування, виконавчим органом якої є її виконавчий комітет, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи, до відання яких належать:
а) власні (самоврядні) повноваження:
1) управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.
Відповідно до статті 1 Указу Президента України від 24.07.1995 № 640/95 «Про обласні, Київську та Севастопольську міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації»утворено обласні, Київську та Севастопольську міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації. Державні адміністрації є місцевими органами державної виконавчої влади.
Таким чином, поняття органу міської ради та органу місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади не є тотожними, що підтверджується також Рішенням Конституційного Суду України у справі N 1-45/2003 від 25 грудня 2003 року N 21-рп/2003.
Враховуючий вищевикладене, суд дійшов висновку, що прокурор звернувся до суду з позовом не в інтересах держави, а в інтересах Вінницької міської ради та КП «Вінницяміськтеплоенрего», що є порушенням приписів норм чинного законодавства та беручи до уваги те, що управління комунальною власністю відноситься до компетенції місцевого самоврядування, Вінницька міська рада у спірних правовідносинах не здійснює повноваження органу державної виконавчої влади, у зв'язку з чим прокурором невірно визначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Згідно п. 3 роз'яснення ВГСУ № 04-5/570 від 22.05.2002 р. «Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам»господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави. У випадках неправильного визначення прокурором (його заступником) позивача, тобто органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, господарський суд на підставі пункту 1 частини першої статті 63 ГПК повертає таку позовну заяву і додані до неї документи без розгляду. Якщо господарський суд помилково порушив справу за позовом прокурора чи його заступника, в якій неправильно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави, такий позов підлягає залишенню без розгляду відповідно до пункту 1 частини першої статті 81 ГПК України.
Зважаючи на вищенаведене, позов слід залишити без розгляду.
Керуючись п. 1 ст. 81, ст. ст. 43, 32, 33, 34, 36, 86, 115 Господарського процесуального кодексу України, -
1. Позов залишити без розгляду.
2. Копію ухвали згідно ст. 87 ГПК України направити позивачам рекомендованим листом.
Суддя В. Матвійчук
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 -Вінницька міська рада (21050, м. Вінниця, вул. Соборна, 59)
3 -КП «Вінницяміськтеплоенерго»(21000, м. Вінниця, вул. 600-річчя, 13)