Рішення від 23.09.2011 по справі 2-40/11

Комінтернівський районний суд Одеської області

Справа № 2-40/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2011смт. Комінтернівське

Комінтернівський районний суд Одеської області в складі :

головуючої судді - Доброва П.В.

при секретарі - Ємельяненко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Комінтернівське справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, при участі третьої особи - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4. про визнання довіреності та договору дарування недійсними, виселення з 1/3 частини житлового будинку та вселення в житловий будинок та витребування документів,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2007 року позивач звернувся з позовом до ОСОБА_5 та ОСОБА_3 про визнання довіреності та договору дарування недійсними, виселення з 1/3 частини житлового будинку, вселення в житловий будинок та витребування документів.

В обґрунтування позову ОСОБА_1, послався на наступне.

Йому належить на праві приватної власності 1/3 частина житлового будинку в АДРЕСА_1, що складається з: кімнати 1-1 площею 10, 1 кв.м., кімнати 1-2 площею 16,7 кв.м., кімнати 1-3 площею 8,3 кв.м., з надвірними спорудами: частиною огороди літ. 2, частиною огороди літ. З і мощениям двору літ. 1, на підставі рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 30 листопаду 1988 року, що вступив в законну силу 11 грудня 1988 року.

У 2000 році відповідачка ввела його в оману, отримавши від нього близько 10000 доларів та всі документи на його частку у житловому будинку, сказавши, що вона займеться приватизацією на мене та що їй необхідна квартира, гроші на покупку якої він дав їй. Однак скориставшись його віком, юридичною непоінформованістю та довірою до неї, відповідачка зловмисно та протиправно у нотаріальній конторі під видом оформлення на неї квартири зробила довіреність на себе, відповідно до якої ОСОБА_2 була уповноважена розпоряджатися належним йому житловим будинком, який знаходиться в АДРЕСА_1. Крім того, на той момент він був у шлюбі, однак ніякого дозволу його жінки не надавалося.

У послідуючому на підставі довіреності відповідачкою був укладений договір дарування його частки житлового будинку на свого чоловіка, ОСОБА_3, від 30 жовтня 2000 року.

З таких підстав він звертається до суду та просить визнати довіреність та договір дарування недійсними, виселити відповідачів з 1/3 частини житлового будинку та вселити його в житловий будинок.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнали в повному обсязі, пояснивши суду, що довіреність надав сам ОСОБА_1, а ОСОБА_2 навіть не була присутня при складанні довіреності, а отже позивач усвідомлював значення своїх дії. Правові наслідки угоди дарування настали, оскільки обдарований став проживати в будинку та зробив в ньому ремонт та це ніким не заперечувалося до дня подачі позивачем позову до суду. З таких підстав відповідачі просять у задоволенні позову відмовити.

Третя особа - приватний нотаріус ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила суду, що ОСОБА_6 при складанні довіреності усвідомлював значення своїх дій, йому було роз'яснено його права та наслідки складання довіреності.

По справі неодноразово призначалася почеркознавча експертиза, проте виконана не була у зв'язку з ненаданням експерту необхідних документів, обов'язок надання яких до експертної установи було покладено на позивача та його представника.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи суд вважає, що у задоволенні позову повинно бути відмовлено по наступних підставах.

У судовому засіданні встановлено, що позивачу ОСОБА_1 належала на праві приватної власності 1/3 частина житлового будинку в АДРЕСА_1, що підтверджується рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 30 листопаду 1988 року, яке вступило в законну силу 11 грудня 1988 року.

Згідно довіреності, посвідченої 08.08.2000 року ОСОБА_4, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу та зареєстрованої в реєстрі за №3204, ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_2 розпоряджатися належним йому будинком в АДРЕСА_1

Згідно договору дарування, посвідченого 13.10.2000 року ОСОБА_7, державним нотаріусом Комінтернівської районної державної нотаріальної контори Одеської області, зареєстрованим в реєстрі за №1281, ОСОБА_2, діюча від імені ОСОБА_1 на підставі довіреності, подарувала ОСОБА_3 3/10 частини житлового будинку в АДРЕСА_1

У відповідності до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №7291746 від 19.05.2005 року ОСОБА_3 належить 3/10 частини житлового будинку в АДРЕСА_1

Отже, суд приходить до висновку, що позивач усвідомлював що ОСОБА_3 набув право власності на спірне майно, оскільки відповідач здійснював добудови в будинку, ремонт та інші дії, які не можна приховати.

Суд не може взяти до уваги посилання позивача на недотримання вимог ст.65 Сімейного кодексу України, а саме на відсутність згоди його колишньої жінки на надання довіреності на передачу в дар частини спірного будинку, оскільки під час вчинення правочину дарування Сімейний Кодекс України не набрав чинності, а діяв Кодекс України про шлюб та сім'ю, згідно якого такої згоди не передбачено.

Згідно ст. 58 ЦК України (в редакції 1963 року) недійсною є угода, укладена лише про людське око, без наміру створиш юридичних наслідків (мнима угода). Якщо угода укладена з метою приховати іншу угоду (удавана угода), то застосовуються правила, що регулюють ту угоду, яку сторони дійсно мали на увазі.

Згідно ст. 243 ЦК України (в редакції 1963 p.), за договором дарування сторона передає безоплатно другій стороні майно у власність. Договір дарування вважається укладеним з моменту передачі майна обдарованому.

ОСОБА_3 безоплатно прийняв дар від дарителя та фактично оселився у частині житловому будинку, що підтверджується матеріалами справи.

Отже, оскаржуваний договір як за змістом так і по суті, відповідає вимогам ст. 243 ЦК України (в редакції 1963 pоку).

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню.

На підставі ст. 317-319, 321, 325, 380, 383, 386, 387, 391 ЦК України, керуючись ст. 10, 209, 212, 213, 215, 224 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, при участі третьої особи - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4. про визнання довіреності та договору дарування недійсними, виселення з 1/3 частини житлового будинку та вселення в житловий будинок та витребування документів - відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя П. В. Добров